БЕБ виявило сірий експорт зернових культур з “Олімпексу”

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

В інтерв’ю для Intelligencer Кофман зазначив, що, попри тиск, який Росія чинить на Україну, її сили зазнають значного виснаження та стикаються з серйозними обмеженнями. “Ймовірно, перевага Росії на полі бою почне зменшуватися, коли ми наближаємося до зими, і далі, до 2025 року”, — заявив Кофман, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, що спеціалізується на питаннях Росії.

Попри це, Кофман підкреслив, що Росія найближчим часом не залишиться без ресурсів, проте темпи її наступальних операцій суттєво сповільняться. Це може дати Україні надію, адже російське просування на сході залишається повільним і супроводжується великими втратами живої сили та техніки.

Однією з причин цього є те, що Росія дедалі більше покладається на застарілу радянську техніку, запаси якої обмежені. “Росія використовує залишки своєї радянської спадщини, але темпи виробництва нової техніки не відповідають втратам на полі бою”, — сказав Кофман. Це змушує російські війська змінювати тактику, щоб мінімізувати втрати, але водночас ускладнює досягнення значущих проривів.

Крім того, Росія стикається з проблемами у вербуванні нових солдатів. Високі бонуси, які Кремль пропонує новобранцям, свідчать про напруженість у цьому питанні. Наприклад, у липні Росія рекламувала виплати, співмірні з американськими військовими зарплатами, що є аномальним на тлі середньої зарплати в країні.

Британська розвідка також повідомила про високий рівень російських втрат, підраховуючи, що взимку Росія втрачатиме до 1000 солдатів на день. Попри активність на сході, ситуація залишається складною для російських військ.

Бойові дії мають серйозні наслідки не лише для ситуації на фронті, але й для російської економіки. Бюджет країни значною мірою спрямований на військові витрати, що становлять близько 40% від загальних видатків. Хоча економіка Росії показала зростання у 2023 році, довготривалі перспективи залишаються непевними. Деякі аналітики вважають, що у разі сповільнення виробництва оборонний сектор більше не зможе підтримувати економіку, що може призвести до рецесії.

Тим часом Україна розвиває власне оборонне виробництво, створюючи ракети, артилерію та безпілотники, що допомагає протистояти російському тиску на фронті.

Головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, відгукнувся на заяву президента Володимира Зеленського щодо необхідності мобілізувати до 450-500 тисяч осіб для успішного ведення бойових дій у разі повномасштабної війни з Росією. Після ретельного аналізу внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу Збройних сил, ця цифра була суттєво зменшена. Сирський підкреслив, що наразі військові враховують не лише мобілізованих, але й добровольців. Він наголосив на важливості розуміння, що воїни – не машини, вони потребують відпочинку та підтримки, особливо в умовах активних бойових дій. Сирський вказав на необхідність відновлення та відпочинку військовослужбовців, зокрема тих, хто брав участь у бойових діях на Авдіївському напрямку. Після аудиту діяльності деяких частин вдалося вивільнити тисячі військовослужбовців, які були направлені до бойових частин. Цей аудит став кроком до кращого розподілу ресурсів та забезпечив ефективність ведення бойових дій.

У висновку слід підкреслити, що відповідно до висловленого Головнокомандувачем Збройних сил України, Олександром Сирським, аналізу внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу, кількість осіб, яка потребується для успішного ведення бойових дій, була значно зменшена. Важливою є увага до не лише мобілізованих, але й добровольців, а також підтримка військовослужбовців, що потребують відновлення та відпочинку. Аудит діяльності частин Збройних сил сприяв кращому розподілу ресурсів та підвищенню ефективності ведення бойових дій. Такі заходи є важливим етапом в підготовці та організації сил та засобів для забезпечення безпеки та обороноздатності України в умовах викликів сучасності.

Ключові елементи військового обліку:

В ефірі телеканалу КИЇВ24 Васильченко пояснила, що цей законопроєкт передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5%. Таким чином, працівники змушені будуть віддавати більшу частку своєї зарплатні до державного бюджету, що може призвести до зниження їхнього чистого доходу.

“По суті, зарплати у більшості навпаки знизяться, якщо буде підписаний законопроєкт про підвищення податків. Ми пам’ятаємо, що ним передбачається підвищення військового збору до 5%, а це на 3,5% більше доведеться зі своїх заробітних плат віддавати у державний бюджет”, – підкреслила Васильченко.

Народна депутатка також нагадала, що понад 15 днів тому законопроєкт був підписаний головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та переданий на розгляд Офісу президента. Хоча вона виступала проти цього законопроєкту і вважає його несправедливим, більшість у сесійній залі підтримала документ.

“Президент має його підписати. Я не підтримувала цей законопроєкт і вважаю його несправедливим, але, тим не менш, він, на жаль, був підтриманий більшістю у сесійній залі. Тому, якщо говоримо про заробітні плати, навпаки очікується їх зменшення”, – додала Васильченко.

Ця ініціатива викликає занепокоєння серед працівників як у державному, так і приватному секторах, адже підвищення податкового навантаження може зменшити реальну зарплату, що призведе до зниження купівельної спроможності громадян.