Понеділок, 14 Вересня, 2026

Бельгія приєдналася до ініціативи створення Спеціального трибуналу для розслідування агресії Росії

Важливі новини

Керівництво “Укренерго” отримує шалені зарплати

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомили у самому “Укренерго”. Там зазначили: найбільшу суму отримав член правління компанії Олексій Брехт. Його фактична зарплата (з урахуванням відпускних) склала 717 424 грн 45 грн. коп. Сума утриманих податків, військового збору та інших утримань склала 180 419 грн 89 коп.

Член правління “Укренерго” Олег Скрипник за липень отримав (з урахуванням відпускних) 581 812 грн 40 коп. фактичної заробітної плати. Податків військового збору та інших утримань він сплатив 142 708 грн 70 коп.

Член правління компанії Сергій Галаган отримав фактичної зарплати на суму 265 650 грн. Сума утриманих податків, військового збору та інших утримань склала 64 350 грн.

Фактично отримана членом правління “Укренерго” Андрієм Немирівським заробітна плата склала 251 338 грн 2 коп. Податків же, військового збору та інших утримань він сплатив 67 226 грн 98 коп.

Водночас українські роботодавці підвищують зарплати своїм співробітникам. Мета – утримання персоналу та залучення нових висококваліфікованих працівників в умовах нестачі трудових ресурсів в країні. Зокрема, середня зарплата у вакансіях на сайтах роботи зросла у липні 2024 року до 19 553 грн – з близько 17 000 на початку року.

За даними Мінекономіки, на рівень оплати праці у 2023-2024 роках продовжують впливати фактори 2022 року – наслідки активних бойових дій на значній території України. Зокрема:

Втім, зазначається, що самі українці хочуть заробляти ще більше. Так, середня зарплата, яку вони зазначають у резюме, становить 20 414 грн.

На Одещині знайдено мертвою 7-річну Соломію Тарасюк: поліція підозрює чоловіка у причетності до трагедії

Трагічний кінець пошуків: у селищі на Одещині знайшли мертвою зниклу семирічну дівчинку Соломію Тарасюк. Про це ввечері 19 червня повідомила пресслужба поліції Одеської області. Соломія зникла ввечері 18 червня. Вона взяла самокат і вийшла з дому — з того часу зв’язок із нею обірвався. Упродовж ночі та наступного дня поліція, рятувальники, волонтери та небайдужі громадяни […]

Скандал у Львові: Хабарник Наталія Козловська організувала введення недобудованого об’єкту в експлуатацію

Ситуація, що розгортається у Львові, стає предметом гучного скандалу, в якому принижені принципи чесності та законності. Активіст Віктор Глеба розголошує факти корупції: "Не можу мовчати, хоча інспектори просили їх 'не здавати'… С*ка! 20 тисяч баксів прямого хабаря очільнику ДІАМ від забудовника, за введення в експлуатацію НЕЗАКІНЧЕНОГО багатоквартирного будинку на вул. Кастелівці – вул. Академіка А. Сахарова зі знесенням існуючої будівлі у Львові".

Повідомлення редакції сайту 360UA NEWS підтверджує, що облаштунку ще не прибрали, а будівельні роботи ще тривають, але навіть це не завадило корумпованій системі діяти.

Гроші, що віддали за образу розуму, були передані "нагору" через фейкову активістку, яка маскується під патріотичні принципи, виявилася кіньми на обох фронтах – Данчук Ольгу Олегівну. Вона, на думку активістів, пов'язана з міністерством через свою львівську подругу Віту Павлів, що є співробітницею міністерства Козловської. Сплетеність інтриг показує, що корупційний запліт є надто густим.

Історія інциденту розкриває, як під час перевірки будівництва інспектори ДІАМ, у тому числі Костів Ростислав та Підківка Марта, виявили низку порушень, але особливо цікаво, як Олександр Новицький, голова ДІАМ, відразу ж взявся розв'язувати проблему після дзвінка від Ольги Данчук, що перебувала на місці в стані алкогольного сп'яніння.

Не менш важливою є реакція інспекторів, які, отримавши вказівки від Данчук, не взялися за розкриття правди, а більш того, приховали порушення за її наказами.

Такий круговорот корупційних зв'язків свідчить про глибоке занурення державних структур у систему хабарництва та взаємовигідних спільнощів, які підірвали довіру громадян до влади та викликали хвилю негативних емоцій серед громадськості.

Ситуація, що розгортається у Львові, стає ще більш складною, розкриваючи плетіння корупційних зв'язків на різних рівнях влади та підтверджуючи систематичні порушення законодавства.

На цей раз за вказівкою директора ДІАМ Новицького розгортається драматичний сценарій, у якому головний інспектор відділу, Бабич Світлана Вадимівна, залишаючись протежею Новицького, здійснює порушення законодавства та вчиняє протиправні дії, зокрема, видає неправдиві сертифікати готовності та надає фальшиві свідчення органам досудового слідства.

Світлана Бабич особисто дала вказівку інспекторам Костову та Підківці викреслити зауваження з актів, що свідчить про цілеспрямоване приховування фактів порушень. Після цього Ольга Данчук, яка вже стала символом корупції, надає Новицькому хабар у 20 000 доларів, за що отримує підтримку у вигляді видачі акту про прийом будівлі в експлуатацію.

Ці гроші, які символічно називаються "$20", мають не тільки матеріальну, але й символічну цінність. Вони стають платою за порушення закону та відображають систематичну корупцію в органах влади.

Виділення Новицьким такої суми для Світлани Бабич свідчить про глибокий рівень злочинності та непорушної віри в безкарність. Підписанням акту прийому-передачі Бабич приймає на себе всю відповідальність, але за її спиною стоїть ціла мережа корупційних зв'язків.

Не менш важливою є реакція громадськості та активістів, які моніторять дії посадовців і фіксують їхні порушення. Розкриття корупційних схем та виявлення зв'язків між посадовцями виявляється завданням суспільної безпеки.

Все це підкреслює необхідність системних змін у державних структурах та підвищення рівня відповідальності перед законом за порушення. Намагання Новицького та інших осіб зняти з себе відповідальність свідчить про відсутність прагнення до виправлення ситуації та підтверджує необхідність активної громадської підтримки в боротьбі з корупцією.

У результаті розглянутого випадку стає очевидним, що корупція пронизує різні рівні влади та відображається в діяльності посадовців, які вчиняють порушення закону з метою особистого збагачення. Виявлені факти свідчать про систематичне ігнорування норм чинного законодавства та безкарність в органах влади.

Потрібно негайно вжити заходів для боротьби з корупцією та забезпечення додержання закону на всіх рівнях влади. Громадськість має відігравати активну роль у моніторингу діяльності посадовців та розкритті корупційних схем.

Злочинні дії посадовців, які виявлені у даному випадку, потребують ретельного розслідування та відповідального покарання згідно з законом. Ті, хто порушують закон, мають нести наслідки своїх дій, щоб відновити довіру громадськості до владних структур та забезпечити правову державу.

Навчання як інструмент відстрочки: чому в Україні різко зросла кількість студентів старших за 25 років

В Україні зафіксовано безпрецедентне зростання кількості чоловіків віком понад 25 років, які вступають до закладів освіти. За даними державних структур, навчання дедалі частіше використовується як юридична підстава для отримання відстрочки від мобілізації в умовах воєнного стану. Якщо у 2021 році в університетах, коледжах та інших освітніх установах навчалося близько 30 тисяч чоловіків цієї вікової категорії, то нині їхня кількість зросла приблизно до 250 тисяч.

Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак звернув увагу на те, що така динаміка не може пояснюватися лише підвищеним інтересом до саморозвитку чи перекваліфікації. За його словами, держава вже бачить ознаки системного використання освітнього процесу як механізму уникнення мобілізаційних обмежень. Це створює додаткове навантаження на систему освіти та викликає питання щодо справедливості й ефективності чинних правил.

За словами Гурака, перші інспекції засвідчили масштабність явища, і їх планують тільки посилювати. До кінця 2025 року та на початку наступного навчального року перевірки продовжаться — загалом близько 50 коледжів та закладів вищої освіти очікують повторні інспекції. Питання відрахування студентів вирішуватимуть після завершення аудитів.

Особливий акцент у перевірках роблять саме на коледжах. Причина в тому, що правила вступу до університетів були суттєво ускладнені Міністерством освіти та Верховною Радою, через що частина чоловіків обирає передвищу освіту як простіший шлях отримання відстрочки.

За підсумками вже проведених перевірок по всій Україні були відраховані близько 50 тисяч студентів, однак загальна тенденція зростання кількості студентів старше 25 років залишається очевидною.

Руслан Гурак підкреслює: протягом багатьох років кількість таких студентів залишалася стабільною на рівні близько 30 тисяч, незалежно від того, йшлося про коледжі, університети чи другу вищу освіту. Однак після початку повномасштабної війни цей контингент виріс більш ніж у вісім разів.

На тлі скорочення населення України до орієнтовних 25–30 мільйонів, збільшення кількості студентів викликає додаткові питання у державних інституцій. Перевірки тривають, а уряд наголошує, що контроль у сфері освіти має бути посилений у зв’язку з вимогами мобілізаційного законодавства.

Історія керівника поліції Бучі як симптом системних проблем у правоохоронних органах

Історія керівника поліції Бучі Андрія Маланчука стала показовою для розуміння того, як окремі підрозділи Національної поліції в Київській області фактично втрачають довіру суспільства та контроль за внутрішніми процесами. Події навколо його діяльності викликали широкий резонанс і змусили говорити не про поодинокий випадок, а про глибші управлінські та кадрові проблеми в системі правоохоронних органів.

У центрі уваги опинилися питання ефективності роботи місцевого керівництва поліції, дотримання службової дисципліни та реального виконання покладених на правоохоронців обов’язків. Ситуація продемонструвала, що за відсутності належного контролю з боку вищого керівництва можливе формування закритих вертикалей впливу, де персональна лояльність переважає над законом і професійними стандартами.

На тлі розвалу структури, за даними джерел, у поліції Бучі вибудувано систему регулярних незаконних доходів. Покровительство наркоторгівлі, за оцінками, приносить близько 50 тисяч доларів США щомісяця. Аналогічні суми надходять від «кришування» проституції та салонів, а також від несанкціонованої торгівлі й тимчасових споруд. Окремим напрямком є стоянки, парковки та магазини без ліцензій на алкоголь і тютюн — цей сегмент, за словами джерел, може приносити до 100 тисяч доларів США на місяць.

Найприбутковішою статтею доходів називають кримінальні провадження. «Вирішення питань» у справах, як стверджують співрозмовники, стартує від 10 тисяч доларів США і може доходити до 100 тисяч. У цю суму, за твердженням джерел, одразу закладена частка прокуратури. Окремо оцінюється зняття арештів з майна — від 5 до 20 тисяч доларів, організація обшуків — від 5 тисяч, негласні слідчі дії та фальсифікація матеріалів — від 10 тисяч доларів США. Затримання «за рапортом» коштує від 3 тисяч доларів.

Ще одним напрямком, який згадують джерела, є так звана «бусифікація». За суму близько 3 тисяч доларів питання затриманої особи може бути вирішене через прямий дзвінок керівнику, після чого надходить вказівка про звільнення. Окрім цього, системним джерелом доходів називають невтручання в земельні та будівельні афери. За інформацією джерел, фіксовані платежі від забудовників можуть сягати до 100 тисяч доларів США за гарантії «тиші» з боку поліції.

Фінансовий результат такої діяльності, якщо вірити даним з оточення, виглядає вражаюче. Андрію Маланчуку приписують володіння вісьмома квартирами, трьома автомобілями загальною вартістю майже мільйон доларів США, кількома банківськими рахунками із сумарними залишками близько 19 мільйонів гривень, а також значними обсягами готівки. Окремо згадуються 13 земельних ділянок, оформлених на підставних осіб.

Навіть якщо частина цієї інформації потребує ретельної юридичної перевірки, сама структура описаних схем і репутація, що сформувалася навколо керівника поліції Бучі, свідчать про глибоку системну проблему. Йдеться не про одиничний збій, а про модель, за якої правоохоронний орган фактично перетворюється на ринок платних послуг. Поки подібні практики залишаються під негласним захистом обласного керівництва, говорити про відновлення довіри до поліції в Київській області не доводиться.

Бельгія офіційно оголосила про своє бажання стати учасником Розширеної часткової угоди, що передбачає формування Спеціального трибуналу для розслідування агресивних дій Росії щодо України. Цю інформацію оприлюднило Міністерство закордонних справ країни на платформі X.

Таким чином, Бельгія стала 24-ю державою, що підтримала створення міжнародного механізму, який має на меті притягти до відповідальності вищих політичних та військових керівників Росії за ухвалення рішення про початок війни проти України.

Цей правовий проект передбачає створення окремого міжнародного трибуналу, який зосередиться саме на злочині агресії, що є відмінним від воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які розглядаються іншими судами. За інформацією української дипломатії, створення трибуналу розглядається як один з ключових компонентів довгострокового механізму притягнення Росії до відповідальності.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що наступним важливим кроком стане голосування на зустрічі Комітету міністрів Ради Європи, заплановане на 14–15 травня в Кишиневі. На цьому засіданні країни-учасниці мають намір обговорити і, можливо, затвердити подальші дії для формалізації правової основи трибуналу. У випадку позитивного рішення розпочнеться процес юридичного оформлення та визначення повноважень нової установи.

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе нещодавно зазначив, що найближчим часом можуть виникнути важливі можливості для просування механізмів притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України. Ці заяви в дипломатичних колах вважають сигналом про можливість досягнення політичного консенсусу щодо запуску трибуналу.

Рада Європи відіграє вирішальну роль у координації цього процесу, адже саме на її платформі формується юридична структура майбутнього міжнародного суду. Ініціатива про створення Спеціального трибуналу була започаткована після початку повномасштабної агресії Росії в Україні у 2022 році. Головною метою є усунення юридичної прогалини, яка ускладнює переслідування вищого політичного керівництва за фактом розв'язання війни.

На відміну від Міжнародного кримінального суду, який займається воєнними злочинами, новий трибунал зосередиться на відповідальності за ухвалення рішень про агресію, що може охоплювати найбільш високопосадовців держави. Україна спільно з партнерами з ЄС та Ради Європи активно підтримує цю ініціативу, вважаючи її важливим елементом міжнародної відповідальності за війну.

Офіс президента України підкреслює, що процес створення трибуналу складатиметься з кількох етапів — від політичного узгодження до формування юридичної бази, фінансування та визначення місця роботи майбутньої установи.

Приєднання Бельгії зміцнює коаліцію країн, що підтримують створення трибуналу, і підкреслює поступове зростання міжнародної підтримки цієї ініціативи. Сподіваються, що під час травневого засідання у Кишиневі будуть ухвалені рішення, які переведуть проект на стадію практичного втілення. Отже, наступні тижні можуть стати вирішальними для створення першого в історії міжнародного трибуналу, що розглядатиме злочини агресії, пов'язані з війною в Україні.

Останні новини