Безконкурентні дорожні контракти в столиці та питання прозорості закупівель

Народний депутат України та олімпійський чемпіон Жан Беленюк висловив занепокоєння тенденціями, які можуть призвести до масштабного повернення Російської Федерації у міжнародний спортивний простір уже у 2026 році. Йдеться не лише про участь російських спортсменів у змаганнях, а й про можливість виступів під власною державною символікою. На думку Беленюка, ці процеси вже запущені, розвиваються досить активно і дедалі більше нагадують сформовану реальність, а не віддалені припущення.

За його словами, останні рішення та сигнали з боку окремих міжнародних спортивних інституцій свідчать про поступове пом’якшення позиції щодо країни-агресора. Це відбувається на тлі повномасштабної війни проти України, що, на переконання депутата, створює небезпечний прецедент. Спорт у такій ситуації ризикує стати інструментом політичної легітимізації держави, яка грубо порушує міжнародне право.

«Це вже можна констатувати як факт. Справедливо це? Ні, не справедливо. Але це політика. А ми давно зрозуміли, що спорт — її невід’ємна частина, і частина далеко не завжди справедлива», — зазначив він.

На цьому тлі українські спортсмени також повідомляють про зміну настроїв у міжнародних структурах. Раніше олімпійці розповідали, що Міжнародний олімпійський комітет закликав їх утриматися від антиросійських акцій та публічних протестів під час майбутньої зимової Олімпіади-2026.

Крім того, останнім часом низка міжнародних спортивних федерацій поступово пом’якшує або повністю знімає обмеження щодо участі російських атлетів у змаганнях. У деяких видах спорту їм уже дозволяють виступати в нейтральному статусі, а подекуди обговорюється й можливість повернення національної символіки.

Експерти зазначають, що така політика може викликати додаткову напругу, адже Україна неодноразово наполягала на повній ізоляції російського спорту через війну. Водночас міжнародні організації дедалі частіше апелюють до принципу «поза політикою», що на практиці виглядає суперечливо.

Таким чином, питання участі Росії у великих турнірах, включно з Олімпіадою, може стати одним із найбільш дискусійних у світовому спорті найближчого року.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Роль Петра Оленича у Цифровізації Києва

Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань цифрового розвитку. Він обіймає цю посаду з квітня 2021 року, але його зв’язки з Київською адміністрацією мають глибші корені. Оленич працює у КМДА вже понад вісім років, зокрема на посаді директора Департаменту земельних ресурсів, де його діяльність привернула неоднозначну увагу.

Оленич активно просуває ініціативи цифровізації столиці і публічно презентує нові функції “Київ цифровий”, як от останнє оновлення до версії 3.0. Його інформаційна активність у медіа може виглядати як спроба привернути позитивну увагу та відвернути погляд від численних корупційних скандалів, в які він потрапив.

Оленич опинився в центрі декількох резонансних корупційних справ. Наприкінці 2023 року НАБУ висунуло йому підозру у незаконному відведенні земельної ділянки природно-заповідного фонду під забудову. Слідство встановило, що в результаті цієї операції Київська громада втратила близько 6,4 мільйона гривень. Подальші розслідування показали, що в документах було навмисно вказано неправдиву інформацію про статус ділянки, що дозволило передати частину парку “Нивки” під забудову.

Але це не єдине звинувачення. Раніше Оленич також потрапляв у скандали через отримання земельних ділянок у подарунок. Журналісти з’ясували, що в 2016 році він став власником чотирьох земельних наділів у селі Богданівка Броварського району. Ці ділянки були подаровані особами, які отримали їх в приватну власність всього за два місяці до передачі Оленичу.

Ще один інцидент відзначився у жовтні 2019 року, коли Департамент земельних ресурсів під керівництвом Оленича продовжив оренду земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на вулиці Звіринецькій, незважаючи на те, що ця ділянка мала статус без права на капітальну забудову. Цей випадок також викликав великий резонанс у медіа.

Бюджет та Розподіл Коштів

Програма “Цифровий Київ”, затверджена наприкінці 2023 року, передбачає витрати в розмірі 7,1 мільярда гривень на цифровізацію столиці у 2024-2025 роках. З них 6,2 мільярда мають бути виділені безпосередньо з бюджету столиці. Ці кошти спрямовуються на розвиток “Київ цифровий”, включаючи нові сервіси та покращення існуючих функцій.

Витрати на цифровізацію, безсумнівно, є значними, і важливо, щоб процес витрачання цих коштів був прозорим та контрольованим. Наявність корупційних скандалів, пов’язаних із Петром Оленичем, ставить під сумнів ефективність і законність витрат у цьому напрямку.

Петро Оленич активно просуває досягнення у сфері цифровізації та регулярно з’являється в медіа з новинами про “Київ цифровий”. Його публічні виступи і презентації можуть бути спробою створити позитивний імідж і відвернути увагу від корупційних скандалів. Оленич також був помічений під час виступу Віталія Кличка на сесії Київради, коли він заснув на засіданні, що викликало негативну реакцію.

Цифровізація Києва, безсумнівно, є важливим кроком у розвитку столиці, і “Київ цифровий” приносить значні поліпшення для мешканців. Проте, корупційні скандали та підозри, що оточують Петра Оленича, ставлять під сумнів ефективність витрат і управління цим важливим напрямком. Суспільству варто слідкувати за тим, як використовуються бюджетні кошти та як забезпечується прозорість і відповідальність у процесі цифровізації.

Попри те, що знежирені продукти та дієти на їх основі стали популярними у сучасному харчуванні, останні дослідження виявляють, що відмова від корисних жирів може мати несподівано негативні наслідки. Численні експерти в галузі харчування вказують, що знежирені аналоги не лише не сприяють схудненню, а й можуть стати однією з причин появи целюліту — проблеми, яка турбує багатьох людей, незалежно від віку та статі.

Целюліт виникає внаслідок структурних змін у підшкірно-жировому шарі, а також порушення мікроциркуляції та лімфатичного відтоку. Коли організм позбавляється здорових жирів, він може почати компенсувати цей дефіцит іншими шкідливими речовинами, що сприяють утворенню жирових відкладень і порушенню нормального обміну речовин. Це, в свою чергу, впливає на структуру шкіри, створюючи видимі нерівності — характерний для целюліту «апельсиновий» ефект.

Прихований цукор і стрибки інсулінуЩоб компенсувати відсутність смаку у знежирених продуктах, виробники додають цукор, фруктозу та інші загущувачі. Це провокує різкий стрибок глюкози в крові і викид інсуліну, який блокує розщеплення жиру і стимулює його відкладення у підшкірній клітковині.

Порушення синтезу колагенуДля утримання жирових клітин у правильному положенні потрібен колаген. Жиророзчинні вітаміни А та Е необхідні для його синтезу. Якщо ви вживаєте лише знежирені продукти, ці вітаміни не засвоюються, шкіра стає тонкою і менш пружною, а целюліт більш помітним.

Гормональний дисбалансЖири важливі для синтезу естрогенів та інших гормонів. Їх дефіцит призводить до гормональних збоїв, затримки рідини та відкладення жиру у стегнах і сідницях.

Відсутність відчуття насиченняЖири стимулюють вироблення гормону ситості – лептину. Знежирена їжа не дає сигналу мозку про насичення, тому ви з’їдаєте більше і швидше тягнетеся до солодкого. Сумарна калорійність раціону на «дієтичних» продуктах може перевищувати нормальну.

Щоб боротися з целюлітом, відмовлятися від жирів не варто. Експерти радять стабілізувати рівень цукру в крові, обирати продукти середньої жирності та додавати корисні ненасичені жири для регенерації тканин і підтримки пружності шкіри.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Військовослужбовець не рухається і не розмовляє, у свідомості, а також сам дихає.

При цьому в лікарні є реабілітаційний центр, куди Захарова не переводять у зв’язку з відсутністю місць. Лікарі прямо кажуть родичам, що потрібно шукати іншу лікарню, яка погодиться прийняти на реабілітацію Захарова.

Однак ніхто не допомагає родичам здійснити транспортування Захарова до Одеси, де є лікарня для поранених військовослужбовців, або посприяти, щоб Захарова перевели в ту лікарню, де є реабілітаційне відділення.

Акторка Ірина Кудашова, відома за своїми ролями у вітчизняних фільмах та серіалах, поділилася зворушливими та особистими деталями свого життя поза екранами. У відвертому інтерв'ю вона розповіла про переживання, які випали на її долю після того, як її рідний дім у Чернігові зазнав серйозних пошкоджень через ракетний обстріл. Це подія стала для неї важким випробуванням, адже квартира, в якій вона проживала, була сильно пошкоджена, і довелося багато чого переосмислити та відновлювати.

Ірина також не оминула теми особистого життя. Вона зізналася, що нещодавно розійшлася зі своїм бойфрендом, який був старший за неї на десять років. Це рішення далося їй нелегко, але, за її словами, у стосунках вони стали рухатися в різних напрямках, що й призвело до розриву. Акторка підкреслила, що для неї важливо зберігати внутрішній баланс, і іноді для цього потрібно приймати складні рішення.

Ірина також розповіла про свою кар’єру під час війни. Вона зазначила, що українські проекти продовжують зніматися, хоча гонорари зараз значно менші, ніж до війни. Для неї важливіше можливість працювати та займатися улюбленою професією, ніж фінансовий аспект. Акторка, родом із Чернігова, наразі живе в Києві на орендованій квартирі і забезпечує себе завдяки акторству та блогерству, включно з рекламними контрактами.

Минулого року під час ворожого обстрілу постраждала батьківська квартира Ірини в Чернігові: вибито всі вікна, балкон зазнав значних руйнувань. Родина подала заявку на державну допомогу для відновлення житла, але наразі відновлювальні роботи не ведуться. Акторка пояснила, що справа не у виплатах від держави, а в тому, що мама і бабуся перебувають за кордоном і поки не можуть повернутися.

Щодо особистого життя, Ірина зізналася, що розійшлася зі своїм хлопцем, який був на десять років старший. Розрив відбувся за обопільною згодою, оскільки вони зрозуміли, що дуже різні, і далі будувати стосунки складно. Попри це, вони залишилися друзями, а серце акторки наразі вільне.

Фільм “Каховський об’єкт” від творців “Конотопської відьми” розповідає про жінок із надзвичайними силами, які борються з містичними загрозами. Події відбуваються в наш час: після підриву ГЕС українські військові знаходять закинутий радянський бункер, де проводили жорстокі експерименти, і стикаються з напівживими трупами радянських солдатів – зомбі. Режисером фільму став Олексій Тараненко, а в картині знялися Марина Кошкіна, Володимир Ращук, Олександр Яцентюк, Ірина Кудашова, Михайло Дзюба та інші.