Безрезультатне засідання ВРП: дисциплінарне провадження щодо судді Шулежка знову заблоковане

Стратегічні аспекти забезпечення національної безпеки:

Вчора, 16 грудня, СБУ заочно повідомила про підозру російському воєнному злочинцю.

Внаслідок вибуху в Москві вранці 17 грудня загинув начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС РФ, генерал-лейтенант Ігор Кириллов.

Про це повідомляють “База” та SHOT. За попередніми даними, також загинув помічник Кириллова. За словами очевидців, вибух пролунав, коли чоловіки виходили з дому.

У самому будинку вирвало під’їзні двері та вибило шибки. Також було пошкоджено і службову машину генерала.

Попередньо, самокат із примотаною до ручки вибухівкою біля під’їзду генерала припаркував невідомий за кілька годин до вибуху – близько 2-3 години ночі.

Детонацію було здійснено дистанційно. Ймовірно, підривник або його спільник могли навіть не перебувати в зоні видимості, а отримати доступ до камери під’їзду, який є у багатьох мешканців ЖК.

Слідчий комітет РФ офіційно підтвердив загибель Кириллова та його помічника.

“За даними слідства, вранці 17 грудня на Рязанському проспекті в Москві було приведено в дію вибуховий пристрій, закладений у самокат, що стоїть поряд із під’їздом житлового будинку. Внаслідок події загинув начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил Російської Федерації Ігор Кирилов та його помічник”, – йдеться у заяві.

На місці події працюють слідчі, криміналісти та оперативні служби. Проводяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення всіх обставин скоєного злочину.

Вчора, 16 грудня, Служба безпеки України заочно повідомила Кирилову про підозру. За даними слідства, він особисто наказав застосовувати хімічну зброю проти Сил оборони України.

“Посадовець відповідальний за масове застосування р*шистами забороненої хімічної зброї проти Сил оборони на східному та південному фронтах України. За наказом Кириллова з початку повномасштабної війни зафіксовано понад 4,8 тис. випадків використання ворогом хімбоєприпасів”, – зазначили в СБУ.

Здебільшого окупанти використовують боєприпаси з отруйними речовинами у вигляді скидів з FPV-дронів на пункти оборони українських захисників. Від приведення в дію гранат з хімічним зарядом його отруйні сполуки уражають слизові оболонки людини, насамперед очі та дихальні шляхи.

У такий спосіб рашисти намагаються змусити українських воїнів виходити з окопів під прямий вогонь окупантів.

У 2024 році столична влада спрямувала понад 1,12 мільярда гривень на придбання 15 когенераційних установок, метою яких було забезпечення Києва резервним теплом та електроенергією під час російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці установки здатні одночасно виробляти електрику та тепло, що робить їх критично важливими для безперебійного функціонування міських систем життєзабезпечення у складних умовах.

Процес закупівлі включав тендери та оцінку технічних характеристик обладнання, яке мало відповідати сучасним стандартам ефективності та надійності. За планом, нові когенераційні блоки дозволяли не лише покривати частину енергетичних потреб столиці під час аварійних відключень, а й зменшувати навантаження на основні електромережі та теплові мережі.

Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.