Безсонні ночі українців: як допомогти своєму організму

Правоохоронні органи України зупинили складну та багаторівневу схему незаконного виведення коштів, до якої, за матеріалами слідства, були залучені великі аптечні мережі, що працювали в різних регіонах країни. Йдеться про системні фінансові операції, які протягом кількох років дозволяли учасникам мінімізувати податкові зобов’язання та приховувати реальні обсяги доходів.

Слідство встановило, що у період з 2022 по 2025 роки близько десяти аптечних мереж, до складу яких входило 183 юридичні особи, застосовували схожий механізм виведення коштів у тінь. Формально підприємства нібито замовляли послуги з дезінфекції приміщень, а також обробки від гризунів із використанням ультразвукового обладнання. Насправді ж такі послуги або не надавалися взагалі, або мали суто паперовий характер.

За версією слідства, організатор схеми створив іноземне представництво в Україні, підробляв акти надання послуг та залучив до оборудки директорів і головних бухгалтерів підконтрольних структур.

Наразі організатору повідомлено про підозру у службовому підробленні та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Директору та головному бухгалтеру підконтрольних компаній також оголошено підозри за службове підроблення. Тривають слідчі дії, податкові перевірки та арешти рахунків і активів.

За інформацією ЗМІ, фігурантом справи може бути компанія фармацевтичної групи TOB “ФАРМАСТОР”, власником якої є Ігор Червоненко, а часткою бізнесу володіє Тимур Міндіч.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Марченко розповів Financial Times, що повільні поставки зброї, особливо зі США, сприяли зростанню військових витрат бюджету на 12 мільярдів доларів (тобто зброю, якої не вистачає, закуповували за кошти держбюджету, чого від самого початку не планувалося).

Зростання на 12 млрд доларів означає, що цього року Україна може зафіксувати дефіцит, який, за оцінками інших урядовців, становитиме трохи менше чверті ВВП, або 43,5 млрд доларів, зазначає видання.

У квітні цього року Конгрес схвалив пряму військову допомогу США на суму 27 млрд доларів, але її розподіл, як і раніше, йде “повільно”, сказав Марченко.

“У нас, як і раніше, не вистачає необхідної зброї, боєприпасів і снарядів”, – заявив міністр.

За його словами, ситуація, що склалася, означає, що у країни “не вистачатиме грошей на виплату зарплат військовослужбовцям”, а затримки з допомогою призвели до того, що виплати, відкладені на кінець 2024 року, були використані для “закупівлі необхідної зброї та боєприпасів” на початку цього року.

“Україна перебуває в дуже вразливому становищі”, – сказав Марченко, додавши, що кредит у розмірі 50 млрд доларів був “чарівним рішенням”, яке дало б змогу країні закупити військові матеріали та не допустити потрапляння у скрутне фінансове становище, яке стривожило б її кредиторів, таких як МВФ.

Національний природний парк «Гомільшанські ліси» опинився в центрі суспільної уваги через серйозні підозри у порушенні режиму охорони природи. Активісти та мешканці прилеглих громад заявляють, що територія, яка має статус заповідної та повинна зберігати унікальні природні комплекси, фактично використовується як господарське угіддя з комерційною метою.

За словами громадських діячів, керівництво парку, зокрема директор Олександр Помазан, пов’язують із практиками, що суперечать законодавству про природно-заповідний фонд. Серед найпоширеніших порушень називають незаконне сінокосіння, самовільний випас худоби та регулярне пересування важкої техніки територією парку без відповідних дозволів і екологічних обґрунтувань. Такі дії, на думку екологів, завдають значної шкоди ґрунтам, рослинному покриву та середовищу існування диких тварин.

Як зазначається у внутрішніх документах та актах огляду, порушення фіксувалися неодноразово. Водночас, за твердженням заявників, реакція адміністрації обмежувалася формальними відповідями без реальних заходів з припинення незаконної діяльності.

Лише влітку 2025 року, згідно з актами перевірок, було задокументовано незаконну заготівлю сіна на трьох ділянках у межах заповідної та господарської зон. Загальна сума завданих збитків, за попередніми розрахунками, перевищила 11,9 мільйона гривень. Мова йде про площу понад 63 гектари, де, за наявною інформацією, діяльність велась без будь-яких дозволів або встановлених лімітів.

Показовим став інцидент 6 серпня 2025 року, коли правоохоронці зупинили техніку під час спроби вивезення заготовленого сіна. За словами очевидців, особи, причетні до перевезення, заявляли про «узгодження» своїх дій з адміністрацією парку. Серед тих, кого пов’язують із систематичним використанням заповідних луків для випасу худоби, називають окремих місцевих мешканців, які роками фактично користуються державними землями у приватних інтересах.

Критики керівництва парку стверджують, що ігнорування цих фактів може свідчити про свідоме потурання порушенням. На їхню думку, НПП «Гомільшанські ліси» ризикує втратити статус природоохоронної установи і перетворитися на інструмент збагачення окремих осіб.

Офіційних рішень суду або остаточних висновків правоохоронних органів у цій справі наразі не оприлюднено. Водночас екологи та громадськість вимагають повного розслідування, притягнення винних до відповідальності та відновлення знищених природних територій.

Наше джерело в Офісі Президента розкрило, що Росія відмовляється від участі в організації саміту в Швейцарії за пропозицією миру від Зеленського. Міністерство закордонних справ активно працює над залученням лідерів країн Глобального Півдня, але багато з них відмовляються приймати участь на рівні перших осіб. Публікація мирного плану Ердогана в українських ЗМІ та соціальних мережах мала за мету вплинути на позицію представників Глобального Півдня щодо формули миру від Зеленського, а також продемонструвати наявність альтернативного шляху для розв'язання конфлікту.

Заступник керівника Офісу Президента, Ігор Жовква, відзначив важливість широкого представництва країн світу на майбутньому Саміті миру, запланованому у Швейцарії. Результати переговорів між президентами України та Швейцарії визначили місце та час проведення саміту, і зараз триває активна робота над організаційними аспектами події, зокрема, підготовка запрошень для держав-учасниць.

Жовква підкреслив необхідність розгляду широкого спектру країн для участі у Саміті миру. Це охоплює не лише представників Китаю, а й інших країн Глобального Півдня, таких як Індія, Південна Африка, Саудівська Аравія та Бразилія, а також інші країни з Латинської Америки, Африки та Азії. Жовква нагадав, що ця ініціатива є спільною для України та Швейцарії, і важлива співпраця з партнерами в Європі. Президент України активно взаємодіє з європейськими лідерами для залучення їх до участі у Саміті миру, наголошуючи на значенні їхніх зусиль та впливу на лідерів країн Глобального Півдня.

Жовква також зауважив, що на останній зустрічі радників з національної безпеки у Давосі були присутні представники 84 країн, тому очікується, що кількість учасників на Саміті в Швейцарії буде ще більшою. Глобальний саміт миру — це міжнародна подія, яка відбудеться у Швейцарії на рівні лідерів країн-учасниць Української формули миру. Він запланований на 15-16 червня. Посол Китаю в Швейцарії, Ван Шитін, також заявив про можливість участі від КНР.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Незважаючи на спроби Росії зірвати організацію саміту в Швейцарії, Україна та її партнери активно працюють над забезпеченням широкого представництва країн на майбутній події миру.

• Зусилля МЗС та інших відомств України спрямовані на залучення лідерів країн Глобального Півдня, а також підтримку співпраці з європейськими партнерами для успішної реалізації саміту.

• Важливість широкого представництва країн світу на саміті підтверджена Ігорем Жовквою, який наголосив на необхідності включення учасників з різних частин світу, включаючи Латинську Америку, Африку та Азію.

• Очікується, що Саміт миру, запланований на червень, стане важливою міжнародною подією, де обговорюватимуться ключові питання міжнародної безпеки та співпраці.

• Підтримка Китаю у можливій участі в саміті відображає зацікавленість різних країн у спільному пошуку мирного розв'язання конфліктів та підтримці міжнародної стабільності.