Зміни в парламенті: Кормишкіна склала мандат

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Костенко підтвердив, що українські війська здійснили рейд на території Росії, захопивши понад 20 населених пунктів, які наразі утримують. Цей рейд продемонстрував ефективність асиметричних дій у війні. “Курська кампанія – це приклад асиметричних дій, де ми змогли захопити 350 квадратних кілометрів за один день. Росіяни намагались зробити те ж саме місяцями, але не змогли досягти таких результатів, витративши величезні ресурси,” – зазначив Костенко.

Костенко підкреслив, що успіхи в Курській області мають позитивний вплив на моральний дух українських військових. “Моральний дух армії падав через відсутність перемог, але тепер видно, як український дух піднімається,” – сказав він. Полковник також вказав на можливі плани України, які можуть виходити за межі Курської області, але додав, що їх реалізація залежатиме від багатьох факторів, зокрема від можливостей противника і стратегічних резервів.

За словами Костенка, рейд став для росіян “абсолютною несподіванкою”. Відзначено, що на кордоні перебували строковики, що свідчить про успішність української стратегії раптового удару. Тепер Росії доведеться перерозподілити свої резерви, що може вплинути на їх здатність підтримувати оборону на інших важливих фронтах.

Народний депутат також зазначив, що Україна воює з обмеженими ресурсами, і партнери надають лише половину необхідного для повної оборони. Костенко підкреслив, що досягнення ЗСУ в знищенні російських ресурсів і техніки є значним успіхом, незважаючи на обмеження.

Наслідки рейду в Курську області відчутні на фронті, і це ставить Росію перед необхідністю витрачати ресурси для оборони. Костенко зазначив, що українські сили можуть спостерігати за ситуацією і адаптувати свої плани в залежності від змін на фронті. Наразі ситуація залишається напруженою, і досягнення українських військових потребують уважного аналізу та подальших дій.

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов'язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.