Бізнес на довірі: у Тернополі подружжя обікрало американських інвесторів і легалізувало майно

19 грудня впродовж тривалого часу залишалося однією з ключових дат для православних вірян в Україні. Після переходу церков на новий календар змінився перелік релігійних споминів, однак цей день і нині вирізняється насиченістю духовних, професійних і народних подій, зберігаючи особливе значення в суспільному житті.

За новою календарною традицією цього дня православна церква вшановує мученика Воніфатія та преподобного Іллю Києво-Печерського, пустельника. Образ останнього займає особливе місце у народній свідомості, адже його вважають небесним покровителем воїнів. Саме тому родини захисників України звертаються до святого з молитвами про заступництво, охорону на фронті, збереження життя та відновлення здоров’я після поранень.

Водночас багато вірян пам’ятають, яке церковне свято 19 грудня відзначалося за старим стилем. Саме цього дня святкували День святого Миколая Чудотворця — покровителя дітей і нужденних. За традицією, дітям дарували подарунки від імені святого, а дорослі займалися благодійністю.

На міжнародному рівні 19 грудня, за ініціативою ООН, відзначається Міжнародний день допомоги бідним. Його мета — привернути увагу суспільства до проблем малозабезпечених та заохотити людей до благодійних вчинків. У цей день прийнято допомагати нужденним коштами, речами або волонтерською підтримкою. Також у світі сьогодні відзначають День вічнозелених рослин, День субкультури емо, День вівсяних кексів і День смішного светра.

В Україні 19 грудня є важливою професійною датою — Днем адвокатури, або Днем адвоката. Це свято людей, які захищають права громадян у судах, перевіряють законність угод і надають юридичні консультації. Їхню роль у забезпеченні правопорядку та справедливості в суспільстві складно переоцінити.

Також цього дня народилися відомі українські діячі культури: поет Микола Філянський, перекладач Микола Лукаш, письменник і правозахисник Микола Руденко та письменниця Марія Матіос.

У народній традиції 19 грудня пов’язували з погодними прикметами, насамперед із вітром. Якщо він дме з півночі — чекали морозів і сніжної зими, з півдня — швидкого потепління. Сильний шквал вважався передвісником доброго врожаю влітку, а гучна поведінка синиць віщувала негоду. Ясне небо обіцяло морозний січень.

За повір’ями, день вважався сприятливим для рукоділля, творчих занять, риболовлі та навіть висадки розсади. Натомість існували й заборони. Не рекомендувалося лінуватися, заздрити, мати злі думки, сваритися чи лихословити. Також не радили виконувати важку фізичну роботу, займатися прибиранням або ремонтом. За прикметами, не варто було позичати гроші 19 грудня, аби не провести наступний рік у боргах.

На початку 2026 року український ринок електрозарядних станцій зазнав несподіваного цінового стрибка. На деяких локаціях тарифи на зарядку електромобілів досягали 46–60 гривень за кВт·год, що викликало занепокоєння серед автовласників та аналітиків. Проте вже через кілька днів ціни почали поступово знижуватися, повертаючись до більш звичного рівня.

За словами співвласника мережі електрозарядних станцій Flash Дениса Косого, основною причиною різкого подорожчання не було збільшення попиту на електроенергію. Зростання тарифів було спричинене тимчасовими технічними та логістичними факторами, серед яких нестача компонентів для стабілізації роботи станцій і короткочасні перебої в постачанні електроенергії на окремі регіони. Такий збіг обставин створив тимчасовий дисбаланс між пропозицією та попитом, що і відобразилося у різкому, хоча й нетривалому, стрибку цін.

Косой пояснює, що після підвищення прайс-кепу один із великих гравців ринку — Ionity — скоригував свої тарифи, а за ним підтягнулися й інші оператори. EcoFactor, як і низка конкурентів, почав переглядати ціни, орієнтуючись не лише на власну собівартість, а й на дії лідерів ринку. У результаті тарифи на багатьох станціях зросли автоматично та нерівномірно.

На окремих локаціях різке підвищення пояснювалося поєднанням кількох чинників: закупівлею електроенергії за піковими цінами, страхом можливого дефіциту через воєнні ризики, а також відсутністю оперативної інформації про реальну собівартість у конкурентів. Частина операторів підняла ціни «про запас», не маючи чіткого розуміння подальшої динаміки ринку.

Водночас не всі мережі пішли цим шляхом. За словами Косого, мережа Flash підвищила тарифи лише на 1–2 гривні. Він зазначає, що навіть за зростання собівартості до 20 гривень за кВт·год економічно обґрунтованою була б ціна близько 30 гривень, однак компанія спершу орієнтувалася на рівень до 26 гривень і надалі коригувала тарифи залежно від ситуації.

Різке подорожчання викликало масову негативну реакцію користувачів. Після цього оператори почали повертатися до економічно обґрунтованих рівнів. Уже за кілька днів ціни на більшості зарядних станцій знизилися. Наразі тарифи коливаються в межах 20–24 гривень за кВт·год залежно від локації, типу станції та умов закупівлі електроенергії. В окремих випадках ціна становить 18–22 гривні.

Попри цінові коливання, обсяги зарядок не зменшилися. За оцінками операторів, ринок приблизно порівну ділиться між домашньою та комерційною зарядкою. Через аварійні та планові відключення електроенергії водії дедалі частіше змушені користуватися комерційними станціями, що дозволяє деяким мережам фіксувати рекордні показники.

Косой пояснює, що навіть за невеликої ємності батареї електромобіля запасу ходу вистачає лише на обмежену відстань, після чого водії змушені звертатися до швидкісних зарядних станцій. Там за кілька годин можна підзарядити авто повністю або принаймні наполовину, що підтримує стабільний попит навіть у періоди високих тарифів.

У лютому, за оцінками співвласника Flash, середня собівартість зарядки може зрости до 18 гривень за кВт·год, що потенційно змусить частину операторів знову переглянути ціни. Водночас навесні ринок традиційно входить у більш сприятливий період.

Зі зростанням частки сонячної генерації, зменшенням пікових навантажень і посиленням конкуренції між операторами тарифи зазвичай знижуються. Попри наявні в Україні близько 18 гігават потужностей відновлюваних джерел енергії, не всі вони працюють одночасно через балансування мережі та воєнні ризики. Якщо ситуація залишатиметься стабільною, навесні ціни на зарядку електромобілів можуть знову піти вниз, а травень традиційно стане одним із найкращих періодів для ринку.

Запорізька атомна електростанція вже шостий день повністю відірвана від української енергомережі, і її життєво важливі системи підтримуються виключно резервними дизельними генераторами. Державна інспекція ядерного регулювання України повідомила, що реальні запаси пального на об’єкті залишаються невідомими, що створює серйозні ризики для стабільності роботи станції.

Голова інспекції Олег Коріков зазначив, що відключення відбулося через обстріли російських військових, які пошкодили високовольтні лінії електропередач. Українські ремонтні бригади не можуть отримати доступ до пошкодженої інфраструктури через контроль окупаційних сил, які блокують проведення будь-яких робіт. Внаслідок цього ситуація із забезпеченням станції електроенергією залишається критичною.

Голова Держатомрегулювання також зазначив, що невідомість запасів пального створює серйозні ризики. Якщо генератори зупиняться через відсутність пального, наслідки можуть бути катастрофічними: від радіаційної аварії на самій АЕС до забруднення територій за межами України. У ДІЯРУ підкреслили, що дії окупантів грубо порушують основні принципи ядерної та радіаційної безпеки, зокрема ті, які озвучив очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Надійне зовнішнє енергопостачання — ключовий елемент для запобігання аваріям на ядерних об’єктах, і його відсутність робить ситуацію на ЗАЕС надзвичайно небезпечною.

Попри неодноразові резолюції МАГАТЕ, Генасамблеї ООН та заклики світової спільноти до деокупації та демілітаризації ЗАЕС, Росія продовжує ігнорувати міжнародні вимоги й фактично перетворює найбільшу атомну станцію Європи на об’єкт підвищеної загрози для всього континенту.

Відчуття повної виснаженості після робочого дня стає звичним для багатьох, навіть тих, хто не має серйозних медичних діагнозів. Нутриціологи пояснюють: втома часто виникає не лише через стрес чи нестачу сну, а й через те, що і коли ми їмо протягом дня. Раціон безпосередньо впливає на працездатність, концентрацію та загальний рівень енергії.

Фахівці радять починати день із повноцінного сніданку, що містить білки, складні вуглеводи та здорові жири. Наприклад, омлет із овочами, вівсянка з горіхами або йогурт із ягодами допомагають підтримувати стабільний рівень цукру в крові та відчуття ситості. Перекуси між основними прийомами їжі теж важливі: фрукти, горіхи, насіння або невеликі порції сирів забезпечують додаткову енергію без різкого підвищення глюкози.

Саме тому нутриціологи радять відмовлятися від рідкісних, але дуже калорійних прийомів їжі, натомість переходити на регулярне харчування невеликими порціями. Такий режим допомагає тримати рівень цукру в крові більш стабільним і уникати різких «провалів» енергії.

Раціон, який підтримує бадьорість, радять будувати навколо простих поживних продуктів із мінімальною обробкою. Йдеться насамперед про сезонні овочі та фрукти як джерело вітамінів, клітковини й мінералів, а також про цільнозернові та інші складні вуглеводи — овес, бурий рис, кіноа, макарони з цільної пшениці. Такі продукти забезпечують повільніше і рівномірніше вивільнення енергії, на відміну від рафінованих вуглеводів і солодкого, які можуть давати короткий сплеск і швидкий спад сил.

Не менш важливими називають пісні джерела білка — курку, індичку, рибу, яйця, бобові та соєві продукти. Білок підтримує обмінні процеси та роботу м’язів, а жирна риба додатково забезпечує організм омега-3 жирними кислотами. Окремо згадують горіхи та насіння — як зручний перекус, що поєднує корисні жири, клітковину та мікроелементи. Рекомендація — обирати сирі й несолоні варіанти.

Ще один фактор, який часто недооцінюють, — вода. Нутриціологи наголошують: кофеїн може дати короткочасний ефект бадьорості, але не є джерелом енергії, а надмірна кількість кави чи енергетиків може лише посилити виснаження, якщо харчування загалом незбалансоване. Зневоднення ж нерідко проявляється млявістю, головним болем і падінням концентрації, тому регулярне пиття води протягом дня може помітно вплинути на самопочуття.

Серед продуктів, які часто називають «природним паливом», фахівці виокремлюють банани через поєднання вуглеводів, клітковини та калію, вівсянку без доданого цукру як універсальний варіант не лише для сніданку, а також насіння чіа, що містить клітковину, корисні жири та вуглеводи й може підтримувати тривалішу енергію.

Паралельно експерти радять придивитися до того, що саме провокує втому і «підкручує» стрес. Гарвардський дієтолог, якого цитують у добірці, звертає увагу на зв’язок кишківника і мозку: коли в організмі є хронічне запалення, тілу та мозку стає доступно менше енергії, що може відбиватися і на настрої, і на концентрації. У цьому контексті радять обмежувати оброблені продукти та їжу з високим вмістом рафінованого цукру, промислові олії з насіння, смажені страви, а також не зловживати штучними підсолоджувачами, які часто входять до «дієтичних» напоїв і продуктів.

Лікарі водночас застерігають: якщо втома триває довго і не минає навіть після відпочинку, це привід звернутися до сімейного лікаря, адже виснаженість може бути пов’язана з медичними, гормональними або психологічними чинниками. Проте базові кроки — регулярне харчування, менше ультраоброблених продуктів і достатньо води — можуть відчутно полегшити стан уже в повсякденному житті.