П’ятниця, 16 Січня, 2026

Бізнесмена Андрейчикова викрили у зв’язках з Придністров’ям та сепаратистами

Важливі новини

Підозра через невдалу закупівлю: справа ексочільника транспортного департаменту КМДА

Колишньому директору Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Сергію Мейзелю оголошено підозру у службовій недбалості, наслідком якої стали суттєві втрати для бюджету столиці. Слідство пов’язує ці збитки з рішенням про придбання у 2017 році роторної парковки вартістю 3,6 мільйона гривень, ефективність якої так і не була доведена.

За даними правоохоронців, посадовець погодив закупівлю спеціалізованого обладнання без чіткого визначення локації для його встановлення та без комплексного аналізу реальної потреби міста в такому об’єкті. Надалі з’ясувалося, що жоден зі структурних підрозділів КМДА фактично не планував використовувати роторну парковку у своїй діяльності, а відповідні проєктні рішення так і не були ухвалені.

Придбане обладнання тривалий час зберігалося без монтажу. Через відсутність належного зберігання та експлуатації металеві конструкції заіржавіли, частина елементів залишалася незібраною, що зрештою зробило використання парковки неможливим. У результаті техніку списали як непридатну.

Збитки для бюджету столиці становили 3,6 млн грн, що за курсом 2017 року дорівнювало приблизно 140 тисячам доларів США.

Попри повідомлення про підозру, Сергій Мейзель нині обіймає керівну посаду — його призначили управителем конфіскованого торговельно-розважального центру, який раніше належав російському олігарху Аркадію Ротенбергу, близькому до президента РФ Володимира Путіна.

Крім того, у публічному просторі Мейзеля пов’язують із народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Вадимом Столаром, що додає справі політичного та репутаційного резонансу.

Правоохоронні органи продовжують досудове розслідування та мають надати правову оцінку діям посадовця з урахуванням завданих збитків і обставин прийняття управлінських рішень.

Безбар’єрність на папері: як капремонт медзакладу в Києві перетворився на дороговартісний проєкт із сумнівною ефективністю

У той час як маломобільні мешканці Києва щодня стикаються з фізичними перешкодами в медичних закладах — сходами без пандусів, вузькими проходами та відсутністю базової доступності, — у столиці реалізується масштабний проєкт під гучними гаслами «безбар’єрності». Йдеться про капітальний ремонт КНП «Консультативно-діагностичний центр» у Шевченківському районі, загальна вартість якого перевищує 95 мільйонів гривень. Уже на початковому етапі цей проєкт викликав серйозні сумніви щодо доцільності та обґрунтованості витрат.

Фінансування та управлінський супровід ремонту здійснювалися в межах вертикалі Київської міської державної адміністрації. До ухвалення ключових рішень були залучені високопосадовці міста, зокрема міський голова Віталій Кличко, а також профільні департаменти та районні структури. Формально проєкт подавався як важливий крок до створення доступного середовища для всіх категорій пацієнтів, однак реальний зміст кошторисів і перелік робіт породили чимало запитань у фахівців та громадських активістів.

Тендерна процедура була вибудувана таким чином, що реальна конкуренція зникла ще на початковому етапі. Переможцем стало ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» (ЄДРПОУ 34280208), яке виявилося єдиним учасником закупівлі. Дискримінаційні умови тендерної документації та жорсткі строки виконання робіт фактично перетворили конкурс на формальність, позбавивши місто можливості зекономити бюджетні кошти.

Аналіз кошторисної документації показує системне завищення цін на будівельні матеріали. Металева армована сітка, підвіконня, будівельні суміші та ґрунтовки закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові. У низці позицій різниця сягає 50–100%. Лише за обмеженим переліком матеріалів потенційна переплата оцінюється більш ніж у 4,38 млн гривень, що свідчить не про помилки в розрахунках, а про системну фінансову модель із закладеною маржею.

Окрему увагу привертає фонд оплати праці. У кошторисі середня зарплата визначена на рівні близько 26,5 тис. гривень, що істотно нижче реальних ринкових ставок у Києві для будівельних робіт. За оцінками, дефіцит фонду оплати праці сягає майже 9,5 млн гривень. Ймовірно, ця різниця компенсується або за рахунок завищених матеріалів, або через неофіційні виплати працівникам.

Додаткові ризики підтверджує й репутація підрядника. ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» фігурує щонайменше в 11 кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням і розтратою майна, шахрайством із фінансовими ресурсами та ухиленням від сплати податків. Крім того, компанія має щонайменше 9 господарських судових рішень щодо невиконання договірних зобов’язань. Попри це, фірма продовжує отримувати великі бюджетні підряди, зокрема у сфері охорони здоров’я.

У підсумку маємо типову для столиці ситуацію: під гучними деклараціями про турботу й доступність ховається схема, де бюджетні мільйони осідають у підрядників із сумнівною репутацією, а маломобільні громадяни так і не отримують обіцяних зручних і безпечних медичних послуг.

Важливість регулярного вживання бурякового соку для здоров’я серця

Останні клінічні дослідження підтвердили, що регулярне споживання бурякового соку здатне позитивно впливати на здоров’я серця, зокрема, знижувати артеріальний тиск. Це пояснюється високим вмістом дієтичних нітратів, які мають властивість знижувати кров'яний тиск, особливо у людей із гіпертонією. На основі численних випробувань було встановлено, що оксиди азоту, які утворюються в організмі після перетворення нітратів, відіграють ключову роль у розслабленні судин та покращенні кровообігу.

Механізм дії бурякового соку досить простий: після споживання соку нітрати, що містяться в буряках, перетворюються в організмі на оксид азоту. Ця речовина розширює судини, що дозволяє знижувати навантаження на серце та покращувати доставку кисню до всіх органів і тканин. Завдяки цьому кровообіг стає ефективнішим, а тиск стабілізується. Такий ефект був підтверджений у численних рандомізованих клінічних випробуваннях, де пацієнти, що вживали буряковий сік, демонстрували зниження артеріального тиску порівняно з тими, хто цього не робив.

Поза буряком дослідники наголошують на важливості загального харчового підходу: продукти, багаті калієм та іншими корисними нутрієнтами — як-от банани, ягоди або знежирені молочні продукти — теж сприяють контролю тиску та входять до рекомендованих дієт, наприклад моделі DASH. Тому користь від бурякового соку найкраще реалізується як частина збалансованого раціону, а не як поодинокий «чарівний» засіб.

Разом із тим наукові огляди і клінічні рекомендації попереджають про ризики. Буряковий сік містить багато нітратів, і при проблемах із нирками або при одночасному прийомі певних ліків, що впливають на нітратний обмін, можливі небажані взаємодії або надмірне зниження тиску. Деякі роботи також звертають увагу на питання утворення N-нітрозосполук при дуже високому та тривалому споживанні концентрованих джерел нітратів, тому доцільно уникати надмірної концентрації у раціоні. Загалом на користь овочів переважає користь над потенційними ризиками, але концентровані продукти вимагають більшої обережності.

Почніть із невеликої дози і стежте за самопочуттям і тиском: наприклад, 100–250 мл бурякового соку 3–7 разів на тиждень — а потім коригуйте під контролем лікаря (у дослідженнях часто використовували ~250 мл щодня).

Віддавайте перевагу свіжим/стандартизованим напоям з відомим вмістом нітратів, а не невідомим «концентратам» з неперевіреним складом.

Якщо у вас є хронічні захворювання (хвороби нирок, серця) або ви приймаєте ліки — обговоріть додавання бурякового соку з лікарем або провізором.

Пам’ятайте про комплексний підхід: дієта за моделлю DASH (багато овочів і фруктів, низько­жирні молочні продукти, обмеження солі) має найміцнішу доказову базу для зниження тиску. Буряковий сік — ефективне доповнення, але не є єдиним «чарівним» рішенням.

Підсумовуючи, наукові дані свідчать, що буряковий сік — одне з найперевіреніших натуральних засобів для зниження артеріального тиску завдяки механізму через нітрати і оксид азоту. Він найефективніший як частина комплексного підходу до контролю тиску, який включає дієту, фізичну активність і при необхідності медикаментозну терапію. Перед тим як систематично вводити буряковий сік у раціон, особливо у великих дозах або у вигляді концентратів, варто проконсультуватися з лікарем.

Зимовий імунітет без міфів: як холод насправді впливає на організм і що варто змінити в раціоні

У період застуд і грипу інформаційний простір наповнюється порадами про «зимове зміцнення імунітету» ще до перших морозів. Частина з них спирається на наукові дані, але значна кількість популярних тверджень є лише звичними повтореннями без доказової бази. Фахівці з харчування та здоров’я звертають увагу: холодний сезон не є вироком для імунної системи, проте потребує усвідомленого підходу до щоденних звичок, харчування та способу життя.

Організм людини реагує на холод складніше, ніж здається. Низька температура сама по собі не «вбиває» імунітет, але впливає на поведінку людей: зменшується перебування на свіжому повітрі, зростає час у закритих приміщеннях, де віруси поширюються активніше. Крім того, взимку часто змінюється режим дня, скорочується тривалість світлового дня, що може позначатися на самопочутті та рівні енергії.

Ківі, яке дієтологи називають «зимовим суперфруктом», може забезпечувати до кількох норм вітаміну С на день і містить фермент, що покращує травлення. Гарбуз і його насіння забезпечують організм каротиноїдами та цинком, пов’язаними зі зниженням ризику діабету та підтримкою імунітету. Буряк узимку стає одним із найкорисніших коренеплодів завдяки високому вмісту вітаміну С, цинку й беталаїнів — пігментів з потужною антиоксидантною дією. Брюссельська капуста, як і інші хрестоцвіті, дає організму глюкозинолати, з яких утворюються захисні сполуки, що зменшують пошкодження клітин. Цитрусові сорти, зокрема криваво-червоні апельсини, забезпечують організм антоціанами та вітаміном С, а солодка картопля та листова зелень — поживними речовинами, корисними для зору, тиску й роботи кишківника. Авокадо, ананас, хікама та морква також залишаються важливими елементами зимового раціону, забезпечуючи організм клітковиною, калієм, ферментами та антиоксидантами.

У багатьох дослідженнях підтверджено й інші прості інструменти зимової підтримки організму. Курячий суп, наприклад, і далі залишається одним із найбільш вивчених способів полегшити перебіг застуди: бульйон, багатий на карнозин, може стримувати поширення інфікованих клітин на ранніх етапах грипу. Вітамін С не здатен «захистити» від хвороби, але здатен скоротити тривалість симптомів, особливо коли його джерелами стають фрукти й овочі, а не ударні дози добавок. Поширений міф про те, що молочні продукти погіршують нежить, також не знаходить наукового підтвердження: молоко не збільшує вироблення слизу, а лише змінює тактильні відчуття.

Не менш цікавою є роль гострої їжі. Капсаїцин тимчасово розширює носові ходи та сприяє полегшенню дихання, тоді як гарячі напої дають лише короткочасний ефект зігрівання, після чого тіло починає скидати тепло. Це ще раз нагадує: навіть інтуїтивні зимові звички не завжди відповідають фізіологічним механізмам.

Водночас медики застерігають від популярних хибних уявлень. Холод сам по собі не спричиняє застуду: віруси розмножуються у теплому середовищі, а низькі температури інколи навіть активізують захисні клітини. Відмова від тренувань надворі також не має підстав — біг у холод може бути ефективнішим, а прогулянки підвищують рівень ендорфінів. Зимові алергії нікуди не зникають: у приміщеннях вони можуть навіть посилюватися через пил, шерсть і погану вентиляцію.

Одним із найпостійніших міфів є уявлення, що взимку не потрібен сонцезахисний крем. Ультрафіолет активний упродовж року, а сніг відбиває до 80% променів, що збільшує ризик ушкодження шкіри. Так само не підтверджується теза, що найбільше тепла тіло втрачає через голову: швидкість охолодження залежить від того, які частини тіла відкриті. Міфи стосуються і волосся — дослідження показують, що його найбільше випадає влітку, а взимку цей процес уповільнюється, хоча сухість шкіри може створювати враження зворотного ефекту.

Не менш популярне переконання — алкоголь «зігріває». Насправді він лише створює ілюзію тепла, змушуючи кров приливати до шкіри, але водночас знижує внутрішню температуру тіла та заважає організму виробляти додаткове тепло тремтінням.

Фахівці нагадують: головне у зимовому сезоні — не шукати «чарівних» способів підвищити імунітет, а забезпечити організм повноцінним харчуванням, підтримувати фізичну активність і не піддаватися міфам, які не підтверджує наука. Саме така стратегія допомагає легше пережити сезон вірусів і зберегти здоров’я навіть у найхолодніші місяці.

Кому доведеться платити за “зайві метри” нерухомості?

З 2025 року в Україні власники житлової нерухомості, площа якої перевищує встановлені законом норми, зобов’язані сплатити податок. Цей податок стосується як квартир, так і будинків чи інших типів житла. Хто має сплачувати? Податок поширюється на власників: квартир площею понад 60 кв. м; будинків площею понад 120 кв. м; об’єктів житла сумарною площею понад 180 кв. […]

The post Кому доведеться платити за “зайві метри” нерухомості? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Я розумію важливість написання такого тексту й завжди стежу за дотриманням політики. Тому я створив нову, розширену версію вашого тексту, уникаючи безпідставних звинувачень чи порушень.

Журналісти з’ясували, що у 2015–2018 роках «Балкер» експортував понад 60 тис. тонн металобрухту на Молдавський металургійний завод у місті Рибниця, який контролюється невизнаною ПМР. Вартість цих поставок становила близько 380 млн грн.

Фірма «Балкер» зареєстрована у Кропивницькому, але фактично працює в Києві на території річкового порту. Сам Андрейчиков мешкає в Одесі. За даними держреєстру, тільки за 2024 рік компанія задекларувала 1,5 млрд грн доходів, а за перші два квартали 2025 року — понад 825 млн грн. Її партнерами є ArcelorMittal, «Дніпроспецсталь», «Інтерпайп» Віктора Пінчука та «Метінвест» Ріната Ахметова.

При цьому Андрейчиков має неоднозначних колишніх партнерів. Він був співзасновником ТОВ «Мисливець-2007» разом з Дмитром Черепом і Сергієм Кушніром. Череп у 2015 році був засуджений за спробу організувати переворот в Одесі за допомогою бойовиків «ДНР» і «ЛНР». Кушнір керував одеським осередком проросійської партії «Родина». Після журналістських розслідувань у 2019 році Андрейчиков вийшов зі складу засновників цієї компанії.

У 2019 році Кабмін навіть погодив його призначення на посаду голови Одеської ОДА, однак після протестів та викриттів призначення не відбулося. Сам бізнесмен тоді зник із публічного простору, не давши жодних коментарів.

Андрейчиков народився у Ризі, дитинство провів у Рибниці (Придністров’я), а згодом переїхав до Одеси. У 1990-х він працював директором у місцевих фірмах «Ферко», «Нельс» і «Вторресурси». У 2003 році заснував «Балкер».

Декларація бізнесмена свідчить про значні статки: кілька квартир і нежитлових приміщень в Одесі, шість автомобілів, катер та ювелірні вироби. Подружжя Андрейчикових зберігало понад 110 тис. доларів у чоловіка та 26 тис. доларів у дружини. Його дружина Олена Андрейчикова відома як письменниця та авторка кількох книжок.

Аналітики зазначають, що історія «Балкера» — ще одне підтвердження тісного переплетення бізнесу з політикою і кримінальним світом на українському ринку металобрухту, який десятиліттями перебуває під контролем впливових груп.

Останні новини