Благодійний фонд Порошенка використовував пожертви для купівлі держоблігацій

Поліція Житомирської області викрила шахрая, який через інтернет здійснив масштабне шахрайство в галузі криптовалют, заволодівши значними фінансовими коштами. Слідство встановило, що 44-річний чоловік з Миколаївщини, використовуючи підроблену репутацію фахівця в інвестиціях, обманом отримав від потерпілого понад 14,6 мільйона гривень.

Уся справа розпочалася ще в 2022 році, коли потерпілий познайомився з підозрюваним через месенджер. Той представляв себе як досвідченого консультанта в інвестиціях, що спеціалізується на віртуальних активах. Йому вдалося швидко завоювати довіру чоловіка, переконуючи його в надійності та вигідності інвестицій у криптовалюти. Під виглядом професійних порад і обіцянок високих доходів шахрай змусив потерпілого перерахувати великі суми грошей на різні криптовалютні рахунки.

Улітку 2024 року зловмисник запропонував житомирянину перевести криптовалюту з обмінного сервісу на гаманець. Для цього він надіслав спеціальний багатознаковий код, який нібито мав спростити транзакцію. Довірившись знайомому, потерпілий ввів комбінацію у свій акаунт. Після цього його активи миттєво опинилися на рахунках шахрая.

Загальна сума викраденого склала 14 647 262 гривні. Надалі підозрюваний провів низку транзакцій, аби легалізувати та обготівкувати незаконно отримані кошти.

Правоохоронці встановили його причетність до злочину та повідомили про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу України:

шахрайство в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190),

легалізація майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209).

Наразі триває досудове розслідування. Чоловіку загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Закарпаття в 2024 році стало яскравим прикладом того, як одна з найбагатших природних галузей, лісова, приносить бюджету лише крихти, у той час як тіньові заробітки обчислюються мільярдами. За офіційними даними, в області протягом року було вирубано близько 700 тисяч кубометрів лісу — це приблизно 400 тисяч дерев. Більшість з них була перероблена на понад 200 місцевих пилорамах і в подальшому продана за кордон. Здавалося б, це має бути джерелом стабільних доходів для місцевих громад, економічного розвитку та поповнення державної скарбниці.

Однак реальність виглядає зовсім інакше. Попри масштабну лісозаготівлю, місцеві бюджети отримали лише 17 мільйонів гривень. Така сума вражає своєю скромністю на фоні величезних обсягів лісозаготівлі і тіньового обороту, який насправді значно більший. За оцінками експертів, більша частина лісу, що вирубується, йде через нелегальні канали, не потрапляючи до офіційної економіки. Внаслідок цього місцеві бюджети недоотримують мільярди гривень, які могли б стати основою для розвитку інфраструктури, соціальних програм чи підтримки місцевих ініціатив.

Цей дисбаланс оголює абсурдність системи: регіон, де ліс — основний природний ресурс, отримує від його експлуатації менше, ніж два заклади громадського харчування. І це при тому, що лісова галузь потенційно здатна стати одним із головних донорів держбюджету. За оцінками експертів, Україна щороку могла б отримувати до 880 мільярдів гривень доходу, що приблизно дорівнює вартості закупівлі понад 600 винищувачів F-16.

Однак реальні надходження виглядають жалюгідно: у 2022 році ліс дав державі лише 23,3 мільярда гривень, а решта коштів — за оцінками аналітиків, сотні мільярдів — осідають у тіньових схемах, які десятиліттями контролюють “лісові барони”.

У 2022 році держава створила єдиного оператора лісової галузі — ДП «Ліси України», до якого увійшли 158 лісгоспів та 9 регіональних офісів. Ідея центральної реформи полягала в боротьбі з хаосом, розпорошеними фінансовими потоками та корупційними практиками. Але на практиці «реформа» перетворилася на централізацію старих схем у нових руках.

Керівником новоствореного підприємства став Юрій Болоховець, якого раніше звільнили з Держлісагентства за фінансові порушення. Його призначення наробило шуму ще на старті — і недарма. Замість очищення галузі система отримала адміністратора, здатного звести всі тіньові потоки під єдиний дах.

За інформацією зсередини системи, саме під час керівництва Болоховця ліс остаточно перетворився на товар для корупційних оборудок.

Основні схеми виглядають так:

– під виглядом санітарних рубок вирубуються цілком здорові дерева;– деревину продають не напряму, а через фірми-прокладки, які штучно занижують реальну вартість;– після цього деревина “подорожує” через десятки приватних пилорам, де легалізуються обсяги та доходи;– зароблені гроші виводяться через публічні закупівлі та маніпуляції з договорами постачання.

Найбільші прибутки приховує ще один напрям — постачання деревини для оборонних споруд. Після початку повномасштабної війни ціни різко злетіли, і деревина продавалася за тарифами, що в рази перевищували ринкові. Саме тут і «осідали» найбільші гроші — не в бюджетах громад, а в кишенях наглядачів лісового бізнесу.

У результаті Закарпаття втрачає не просто гроші — воно втрачає можливість розвитку. Громади, на території яких ведеться масова вирубка, не отримують адекватних компенсацій, інфраструктура не розвивається, а лісові масиви деградують.

Натомість десятиріччями збагачуються ті самі люди, які й «реформують» галузь. Централізація лісгоспів у рамках «Лісів України» не зламала старі схеми — вона лише укрупнила їх і зробила ще менш прозорими.