Блогер Денис Повєткін з піраміди Binomo виїхав з України

Згідно з висловлюванням угорського лідера, Україна може опинитися в складній геополітичній ситуації після закінчення воєнних дій. Він припустив, що країна може зіткнутися з труднощами у процесі інтеграції до західних структур, зокрема до Європейського Союзу та НАТО.

Ці коментарі він зробив під час свого візиту до Румунії, де обговорювалися питання безпеки та регіональної політики.

За його словами, «у нас, європейців, недостатньо грошей» для прийому України до Євросоюзу. «ЄС програв війну, і йому доведеться заплатити за це, і ця ціна буде високою», – додав Орбан.

«Європейська політика зазнала краху. Введені санкції завдають шкоди фундаментальним європейським інтересам, підвищують ціни на енергоносії і роблять європейську економіку неконкурентоспроможною», – заявив Орбан.

Він вважає, що у Європи зараз є два шляхи.

«Одним із них є «музей просто неба», за якого континент залишається в підпорядкуванні у США. Інший варіант – стратегічна автономія і, таким чином, вступ у конкурентну боротьбу», – заявив прем’єр Угорщини, якого цитує газета Magyar Nemzet.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Такий акт може бути здійснений лише за наявності великих технічних та фінансових ресурсів… і хто мав усе це (…)? Тільки росія”, – зазначив Подоляк у письмових коментарях.

“Україна не має жодного стосунку до вибухів на Північному потоці”, – сказав Подоляк, додавши, що Україна не отримала жодної стратегічної чи тактичної переваги від вибухів.

Трубопроводи “Північного потоку” – Nord Stream 1 і 2, що транспортують газ дном Балтійського моря, піддалися серії вибухів у вересні 2022 року, через сім місяців після того, як рф розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Німеччина, Данія та Швеція розпочали розслідування, і шведи виявили сліди вибухових речовин на кількох предметах, вилучених із місця вибуху, підтвердивши, що вибухи були навмисними діями.

Польські прокурори заявили в середу, що “Польща отримала європейський ордер на арешт, виданий Берліном у зв’язку з вибухами, але підозрюваний українець на ім’я Володимир З. вже покинув Польщу”, пише видання.

За наявною інформацією, на одного з українських прикордонників було здійснено напад, що змусило його застосувати вогнепальну зброю для самозахисту. Внаслідок цього інциденту одна особа загинула. Точні обставини події наразі з'ясовуються компетентними органами.

Держприкордонслужба офіційно підтвердила стрілянину на кордоні, внаслідок якої загинула людина.

Спікер служби Андрій Демченко заявив, що було скоєно напад на прикордонника і той відкрив вогонь.

Машину зупинили в населеному пункті Мар’янівка, що за 15 км від кордону з Молдовою. У салоні був водій і ще 4 людини. Двоє чоловіків почали тікати в різні напрямки, потім один із них напав на прикордонника і той відкрив вогонь.

“Інформація, яка почала поширюватися на окремих ресурсах про те, що прикордонник відкрив стрілянину з пістолета навздогін утікачу, не відповідає дійсності”, – заявив Демченко.

За даними ЗМІ, втікачами були четверо військовослужбовців-дезертирів. Спочатку звучала версія, що стріляли в ухильників.

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові дані щодо майнового стану прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Павла Бурлаки. Ці дані викликали суспільний резонанс, оскільки детально висвітлюють наявне майно та зв'язки, які можуть впливати на професійну діяльність Бурлаки.

Павло Бурлака користується службовим житлом, яке було надано йому Міністерством оборони України ще в 2007 році. Квартира площею 82 кв. м, розташована в Хмельницькому, є не лише службовим, але й його місцем реєстрації. Це житло прокурор має право використовувати вже протягом 18 років, що створює певні питання щодо термінів і умов його перебування в ньому, зокрема у контексті службової діяльності та виконання обов’язків.

З 2014 року Павло Бурлака користується квартирою своєї матері Валентини Бурлаки — житло у Львові площею 69,60 кв. м, задеклароване вартістю 550 тис. грн. Також брат прокурора користується квартирою в Умані площею 55,8 кв. м, що також належить їхній матері. Валентина Бурлака працює адвокатом в Умані (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 426 від 20.06.2011), і надає нерухомість синам у безоплатне користування.

Дружина Павла Бурлаки, Тетяна, має у спільній сумісній власності частку квартири (44,50 кв. м) в Хмельницькому; співвласниками цієї нерухомості є її родичі. Тетяна працює в тій самій Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення.

Щодо транспорту, у декларації зазначено, що сам Павло автомобіля не має. У 2021 році його дружина придбала VOLKSWAGEN TIGUAN 2014 року випуску за 270 тис. грн; Орієнтовна ринкова вартість такої моделі становить близько 600 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказано доходи Павла Бурлаки — 1,1 млн грн прокурорської зарплати. Його дружина отримала 24 тис. грн зарплати, 34 тис. грн пенсії та 19 тис. грн соціальних виплат. Готівкові заощадження подружжя, за даними проєкту, становлять: у Павла — $4 тис. і 70 тис. грн, на банківських рахунках — 92 тис. грн; у Тетяни — $1 тис. готівкою та 111 тис. грн на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя оцінюється майже в півмільйона гривень.