Блогерка Катерина Репяхова розповіла, чи відчуває різницю у віці з Віктором Павліком

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Підласи, бюджет балансується в основному за рахунок соціальних витрат, оскільки інші джерела не дозволяють цього досягти. “Освіта та медицина — це наступні категорії за витратами, і кожен з цих бюджетів вдвічі менший, ніж видатки на соціалку”, — зазначила вона, підкреслюючи, що оптимізувати ці витрати буде складно.

Вагомі скорочення видатків торкнулися Пенсійного фонду, де вони зменшилися на 34 млрд грн. “Основний тягар скорочень лягає на Пенсійний фонд. Це точка напруги, і невідомо, чи залишиться це в остаточному варіанті бюджету”, — додала депутатка. Вона запевнила, що скорочення програм Мінсоцу не вплине на людей, які отримують допомогу.

Голова бюджетного комітету також зазначила, що в бюджеті на 2025 рік зросли витрати на міністерства. Проте, на її думку, не відбулося збільшення зарплат державних службовців, а лише видатків. “Очікується зростання витрат на оплату праці на 12,3%, але це повʼязано з грейдовою системою, яка має на меті уніфікацію зарплат у державних органах”, — пояснила вона.

Вагомим питанням залишається збереження кваліфікованих кадрів у державній службі. “Ми не хотіли б їх втрачати, але прийнято рішення про уніфікацію оплати праці”, — підкреслила Підласа.

Згідно з інформацією Мінфіну, середня заробітна плата в органах влади в серпні становила близько 55 тисяч гривень, але це число значно вплинуло на відпустки та виплату “відпускних”.

«А ви підіть і спробуйте зменшити оплату праці в антикорупційних органах – це неможливо, я вам чесно і відверто це скажу. Плюс, на середнє значення сильно вплинули відпустки і виплата «відпускних», весною, наприклад, середня зарплата була нижчою», – додала Роксолана Підласа.

Ось новий розширений текст на основі наданої інформації:

Нещодавно стало відомо про інцидент на військовому аеродромі в Миргороді, який призвів до втрат літаків. Цю інформацію оприлюднив Юрій Ігнат, який раніше обіймав посаду спікера Повітряних сил Збройних сил України.

За словами Ігната, подія сталася під час проведення планових бойових навчань на базі. Хоча деталі інциденту наразі не розголошуються, сам факт втрати авіаційної техніки викликав значний резонанс у військових та експертних колах.

Військові аналітики наголошують на важливості ретельного розслідування обставин цього випадку. Вони підкреслюють необхідність вжиття заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому, особливо в умовах підвищеної бойової готовності.

Експерти з питань авіації зазначають, що будь-яка втрата літаків є суттєвим викликом для Повітряних сил, особливо в контексті поточної ситуації в країні. Вони наголошують на важливості модернізації авіаційного парку та вдосконалення систем безпеки на військових об'єктах.

Представники Міністерства оборони України поки що утримуються від детальних коментарів щодо інциденту, посилаючись на необхідність проведення повного розслідування. Очікується, що офіційна інформація буде оприлюднена після завершення всіх необхідних перевірок.

Цей випадок також привернув увагу до питання прозорості у висвітленні подій, пов'язаних із діяльністю Збройних сил. Громадськість та ЗМІ закликають до більшої відкритості у наданні інформації про подібні інциденти, наголошуючи на праві суспільства бути поінформованим про важливі події у військовій сфері.

Експерти з національної безпеки підкреслюють, що подібні випадки мають стати приводом для перегляду та вдосконалення протоколів безпеки на військових об'єктах. Вони наголошують на необхідності посилення заходів щодо захисту критично важливої інфраструктури та техніки.

Водночас, військові психологи звертають увагу на важливість підтримки морального духу військовослужбовців у подібних ситуаціях. Вони наголошують на необхідності забезпечення належної психологічної підтримки для особового складу, особливо тих, хто безпосередньо пов'язаний з інцидентом.

Ситуація на аеродромі в Миргороді також привернула увагу до питання технічного стану авіаційної техніки та інфраструктури. Експерти наголошують на важливості регулярного оновлення та модернізації обладнання для забезпечення максимальної ефективності та безпеки під час виконання бойових завдань та навчань.

Загалом, цей інцидент підкреслює важливість постійного вдосконалення систем безпеки, підготовки персоналу та модернізації техніки у Збройних силах України. Він також нагадує про необхідність пильності та професіоналізму у всіх аспектах військової діяльності, особливо в умовах підвищеної готовності.

“Удар був. Є певні втрати, але зовсім не такі, як приписує собі ворог”, – написав Ігнат. Нагадаємо, росіяни заявляють про 2 знищених і 4 пошкоджених літаки.

При цьому він закликав медіа “вгамувати емоції”, маючи на увазі критику на адресу командування з приводу того, що літаки стояли просто неба.

“Коли ворог завдає удару, і що там казати, щоденно лупить по наших аеродромах, намагаючись знищити українську авіацію, й інколи досягає своєї мети, тоді ми готові розірвати в соцмережах всіх і все, що “не змогли, не пригледіли” тощо”, – написав Ігнат.

28 вересня у Львівській області було зафіксовано землетрус магнітудою 3,0 за шкалою Ріхтера. Поштовхи сталися о 21:46 неподалік міста Стрий. Про це повідомив Головний центр спеціального контролю, зазначивши, що епіцентр землетрусу залягав на глибині близько 4 кілометрів.

За класифікацією, такі коливання ґрунту належать до категорії слабовідчутних. Це означає, що більшість мешканців регіону їх не помітили, хоча спеціалізовані прилади чітко зафіксували сейсмічну активність. У центрі підкреслили, що землетрус не становив небезпеки для населення та не призвів до руйнувань чи жертв.

Це не єдиний землетрус, який стався того дня. Раніше, о 12:59, ГЦСК зареєстрував сейсмічну активність у західній частині Туреччини. Поштовхи відбулися на глибині 12 кілометрів, а сила землетрусу склала 5,4 бала. За міжнародною класифікацією, це вже сильний землетрус. Дані про нього передано до центральних органів державної влади України та міжнародних сейсмологічних центрів. Цьогоріч сейсмічна активність у різних регіонах світу привертає особливу увагу науковців. Наприклад, на грецькому острові Санторіні у 2025 році було зафіксовано понад 28 тисяч поштовхів лише за кілька тижнів. Завдяки новітнім алгоритмам штучного інтелекту вченим вдалося ідентифікувати основні джерела такої активності.

Нагадаємо, 29 вересня в українських Карпатах уже випав перший сніг, а температура в горах опустилася до -3 градусів. Водночас синоптики прогнозують дощі по всій країні, але заморозків поки не очікується.