Блогерку оштрафували на мільйони за рекламу онлайн-казино

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Еволюція безпілотників

На початку війни більшість українських безпілотників були оснащені камерами лише для денного освітлення, що робило їх менш ефективними в нічний час. Однак наприкінці минулого року українці почали використовувати безпілотники-“вампіри”, оснащені інфрачервоними камерами. Ці дрони змогли не лише скидати десятки гранат, а й підривати припарковані автомобілі, руйнуючи укріплення російських військ і створюючи хаос у їхніх лавах.

“Багато з ранніх рейдів безпілотників-вампірів були спрямовані на стаціонарні цілі. Але з часом оператори стали більш досвідченими і почали атакувати й рухомі цілі,” – пише Акс.

Майстерність операторів на першому місці

Аналізуючи відмінності між FPV-безпілотниками та дронами-вампірами, Акс зазначає, що останні бомбардують ціль згори, тому штучний інтелект для наведення на ціль тут менш корисний. Це означає, що майстерність оператора залишається критично важливою, особливо під час переслідування рухомих цілей.

Як підсумовує Акс, хоч більшість нічних атак дронів на рухомі цілі, ймовірно, закінчуються невдачею, успіх навіть одного рейду вражає.

Війна дронів в Україні

У той час як українські військові продовжують вдосконалювати свої безпілотники, “дрони-дракони”, які вивергають на окупантів розплавлений метал, стали ще одним прикладом імпровізації. Такі дрони допомагають Збройним Силам України “викурювати” російських солдатів із лісових масивів, підпалюючи рослинність, що служить укриттям, і створюючи загрозу для ворога.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Йдеться про важкі колісні бронемашини MRAP, яких Київ отримав 26 штук – з обіцяних до кінця року 400.

Міноборони Німеччини планує поставити решту машин наступного року. Під їхнє виробництво влада ФРН виділила 315 мільйонів євро.

Причина затримки поставок – «несвоєчасний дозвіл США на експорт автомобільних комплектуючих», а також неозвучені проблеми у німецького виробника – компанії Flensburger Fahrzeugbau.

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.