Блокада польського кордону: катастрофа чи самостріл Польщі?

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Білозір переконана, що українські зірки-зрадники несуть тяжкий тягар через свій вибір. Вона підкреслила, що не мати можливості повернутися на батьківщину є страшним, а кожна людина несе відповідальність за свої вчинки. “Я не вправі когось засуджувати”, — зазначила вона, акцентуючи на важливості свободи вибору.

“Кожна людина має право чинити так, як вона вважає за потрібне. Я поважаю право свободи вибору кожної людини”, — додала артистка.

Разом із інтерв’юеркою Еммою Антонюк, Білозір обговорила питання, що стосується розділення мистецтва і політики. На думку Антонюк, багато українських співачок, таких як Ані Лорак та Світлана Лобода, використовували цю концепцію, щоб уникнути відповідальності за свої дії під час війни.

Білозір частково погодилася з думкою Емми, проте додала, що мистецтво ніколи не було поза політикою. “Це був вибір: чи позиціювати себе з народом, чи обрати комфортну для себе позицію”, — зазначила вона, підкреслюючи, що такі рішення також є вибором людей

Експерти з кримінології відзначають, що тривале існування такого угруповання свідчить про його складну структуру та професійний підхід до злочинної діяльності. Вони наголошують на необхідності вдосконалення методів боротьби з організованою злочинністю в Україні.

На території України розкрито діяльність небезпечної злочинної групи, відомої як “Коростишівська банда”, яка протягом довгого часу здійснювала жорстокі злочини, такі як зґвалтування, викрадення та катування своїх жертв. Ця банда діяла на території України від 2014 року і викликала страх серед місцевого населення.

“Коростишівська банда” орудувала на Житомирщині і її нейтралізували СБУ та Нацполіція. Члени банди роками документували свої злочини.

Одній із постраждалих, імені якої ЗМІ не називає, зараз двадцять п’ять років. Дев’ять років тому її разом із подругою викрали із-під студентського гуртожитку і вивезли на берег річки Тетерів. Там сильно побили та зґвалтували.

“Мене дістали з машини і почали хапати за волосся і бити об машину, в один із моментів мою голову підіймають від машини і я бачу, що б’ють Аню, я бачу як у неї з носа стікає кров, вона плаче. Мене ще раз б’ють об машину я втрачаю свідомість”, – згадує дівчина.

Учасники банди вибивали “борги” та брали у рабство місцевих

Тоді їй було 16 років і вона вчилася на вчительку молодших класів. Чи не кожен вечір до неї приходив місцевий кримінальник Коля. Спочатку він незграбно залицявся. А коли дістав відкоша – вирішив брати бажане силою.

“Ґвалтували мене по черзі вдвох при чому продовжували бити. І на свій телефон знімали все на камеру. Поки один ґвалтує, другий знімає”, – згадує дівчина.

Відео ґвалтівники збиралися використати для шантажу. Дівчат попередили – якщо звернуться в поліцію, зйомку розповсюдять серед студентів. Наша героїня заяву написала. Її подруга – ні. Із технікуму довелося піти.

“Я зразу пішла. Я морально не могла тут знаходитись. Всі про це дізнались і Кузьомко (один з нападників) пустив слух, що ми поїхали на шашлики, що це він мені не дав, а я образилась і пішла написала заяву”, – каже потерпіла.

А далі за Колю почали просити. Спочатку його батьки, потім місцевий поліціянт. Дев’ять років тому справу закрили.

“До мене приходили батьки Колі Кузьомко, пропонували гроші, щоб я забрала заяву. А потім слідчий нас почав задовбувати, щоб ми забрали заяву”, – пояснює дівчина.

Лише зараз, після спецоперації СБУ та Нацполіції – двоє ґвалтівників заарештовані. Третій до СІЗО не дожив. Він кілька років тому помер від вживання анаболіків. Дівчина лікується й досі. Не тільки морально: кістки щелепи загоїлися неправильно і вона збирає гроші на операцію.

“Я хочу, щоб вони були максимально покарані. Всі троє”, – каже дівчина. Зловмисники 10 років тероризували місцевих

Політик вимагав від сина місцевого бізнесмена 2000 доларів

Другий потерпілий просить називати себе Іваном. Він – син місцевого бізнесмена. Шість років тому вчився в місцевому коледжі на фармацевта. Бандити викрали його з дому.

“Це саме це місце, куди нас взимку вивезла банда рекетирів, погрожували життям, побили, знущалися, заставили зняти весь верхній одяг, в холодну зиму, заставляти іти купатися і знімали це все на відео. Мінус 5 точно було”, – каже Іван.

Члени “Коростишівської банди”

Викрадачі вимагали від Івана, щоби той зізнався в зґвалтуванні сестри місцевого депутата від “Радикальної партії” Михайла Лукомського.

“Вони так сказали, але у мене з нею нічого не було”, – каже він.

Згодом слідство з’ясує – політик входив до складу банди. І схему з надуманим зґвалтуванням його рідної сестри використовували для шантажу.

“Через деякий час, вони подзвонили батькам, і повідомили про неіснуючий борг. У розмірі 2000 доларів. Дали термін – добу”, – каже він.

Тільки-но гроші сплатили, банда відчепилася. Заяву в поліцію та в СБУ Іван наважився написати, лише після того, як дізнався про затримання кримінальників. Зараз Лукомський у СІЗО.

“Я розраховую, щоб ці люди сиділи за гратами і відповідали за все”, – каже він.

Бандити поставили на “лічильник” військового та жорстоко побили його

Назар – військовослужбовець однієї із десантно-штурмових бригад. Разом із побратимами він захищає Україну на Донеччині. Із початком війни потрапив як-то кажуть на “лічильник” до банди.

“Я попав в боргову яму, накрутили мені майже 200 тисяч гривень”, – каже Назар.

Хлопець згадує, спочатку мав сплатити вигаданий борг у сто доларів. За тиждень відстрочки це вже були двісті доларів.

“Потім він сказав що уже не 200, а 500 доларів, я йому винен. Я йому почав віддавати потроху. Щось там чи 500 гривень віддав. Ну дрібниці. Потім сказав, що з 500 виходить штука. Це за місяць я попав в боргову яму. Коли я спитав, скільки я винен, сказали 190 тисяч. Віддав йому за 4 місяці майже 70 тисяч”, – каже військовий.

У 2023 році Назар із побратимами поїхав на Донеччину. Бандити продовжили шантажувати його. Уже через вагітну дружину.

“Мені дзвонить дружина, каже що приїжджав Коля Кузьомко із хлопцями і сказали, якщо я не вийду на зв’язок, то сяде вона з ними в машину і буде вона розраховуватись”, – каже він.

Коли воїн повернувся у відпустку, його викрали і сильно побили.

“Коли я приїхав, мене відвезли Твардовський Руслан на гаражі, там був спортзал, вділи бітки, перчатки без пальців, і Діма Кукса, почали бити мене. У мене два зламаних ребра було. Потім туди вклинився Лавриненко. Приїхав він і почав – де бабки, коли будуть бабки”, – каже він.

Хлопець поділився проблемою з побратимами і йому порадили звернутися до СБУ. Спецоперація із затримання відбулася місяць по тому.

Затримання учасника банди

Злочинці також мали рабів

ЗМІ зустрілась також з оперативником СБУ на місцевій каменярні. Бандити звозили сюди боржників і примушували відробляти вигадані борги працею. Таких в’язнів називали рабами і селили тут же.

“Один із співорганізаторів злочинної організації їм погрожував, що в разі несплати відсотків вони будуть працювати тут довічно”, – каже працівник СБУ.

Поряд із людьми кримінальники тримали свиней.

“Людей тримали у таких умовах. Разом зі свинями. Поруч свині, поруч працівники ночували і працювали”, – каже він.

До тих, хто пробував вирватися з полону – застосовували особливий метод катувань

“Чоловіків, які не відробляли, підвішували прямо на балку і знущалися. Мішок, він зверху зав’язується і підвішували людину на балці і завдавали ударів кнутом”, – каже працівник СБУ.

Наразі основні керівники “Коростишівської банди” заарештовані: ватажок синдикату Анатолій Моргунов і семеро його спільників, зокрема і ґвалтівник Кузьомко перебувають у СІЗО.

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.