Богдан Кротевич заявив що його викреслили з президентського указу про нагородження

Львівський апеляційний суд виніс значуще рішення у справі професорки Ірини Фаріон, яке не лише відновило її на посаду керівника кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”, але й притягло увагу до важливості збереження мовних та наукових стандартів в українському вищому освітньому середовищі. Судове рішення також встановило обов'язок університету компенсувати професорці середню заробітну плату за період, протягом якого вона була примусово відсторонена від своїх обов'язків. Це рішення визнано багатьма експертами та громадськими діячами як крок у напрямку захисту академічної свободи та прав професорського корпусу, що має велике значення для подальшого розвитку вищої освіти в Україні.

Під час засідання апеляційного суду представники Фаріон закликали суд задовольнити її скаргу повністю, а представники університету наполягали на законності рішення першої інстанції. Адвокати Фаріон підкреслили, що вона як науковець і викладач має право на вільне висловлювання думок. У свою чергу, представник університету стверджував, що рішення про звільнення було законним, оскільки Фаріон висловила позиції, які не відповідали політиці університету.

Після дебатів суд вирішив частково задовольнити апеляційну скаргу, поновивши Фаріон на посаді та визначивши компенсацію за час примусового відсторонення. Проте рішення суду може бути оскаржено у Верховному суді.

Після оголошення рішення Фаріон заявила, що рада тому, що право виявилося сильнішим за політику. Вона також неоднозначно відповіла на питання про повернення до роботи університету.

Щодо життєвого шляху Фаріон, вона народилася в Львові у 1964 році.

Ірину Фаріон довгий час була активним учасником політичного життя України. З 2005 року вона є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та була членом політичної ради партії. У 2006 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради та займала посаду заступника голови комісії з питань освіти та науки.

Від кінця 2012 до осені 2014 року Фаріон працювала депутатом Верховної Ради VII скликання від партії “Свобода”. Її громадянська позиція та активна публічна діяльність часто викликали суперечки та скандали.

Фаріон виступала за підтримку пам’яті Степана Бандери, збереження чистоти української мови та єдність українського народу. Її заяви неодноразово викликали обурення громадськості та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

Наприклад, у лютому 2010 року, в межах акції “Утверджуймо державну мову!”, Фаріон викликала гучний скандал під час проведення заняття в дитсадку у Львові, де різко виступила проти “зросійщення” українських імен. Цей інцидент викликав значний резонанс і отримав широке відображення у ЗМІ.

Фаріон також була звинувачена в дискримінації дітей за мовною та національною ознакою під час її публічних виступів. У листопаді 2017 року під час прямого ефіру телеканалу “112” вона вступила у конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном, що також спричинило великий резонанс у громадськості.

Незважаючи на контроверсії, Фаріон не стримувалася від висловлення своїх поглядів навіть після звільнення з “Львівської політехніки”. У 2024 році вона висловила образливі слова про переможниць Нацвідбору на Євробачення – alyona alyona і Jerry Heil, що спричинило нову хвилю обговорень.

В цілому, Фаріон продовжує привертати увагу громадськості своїми висловлюваннями та діяльністю, яка часто викликає суперечки й обурення.

Щоденна звичка додавати сіль до їжі може серйозно позначитися на здоров'ї та навіть скоротити тривалість життя. За результатами новітнього дослідження, надмірне споживання натрію підвищує ризик передчасної смерті на 28-30%. Вчені проаналізували дані понад 500 тисяч осіб, зокрема звертаючи увагу на тих, хто помер до 75 років. Виявлено, що люди, які регулярно додають сіль до своїх страв, мають на 28% більший ризик ранньої смерті порівняно з тими, хто контролює споживання натрію.

Проблема надлишку солі в раціоні є глобальною, адже більшість людей навіть не усвідомлюють реальної кількості натрію, яку вони споживають щодня. Найбільше солі містять оброблені продукти, фаст-фуд та напівфабрикати, а не лише звичні приправи. Додавання солі до готової їжі може стати частиною звички, яку важко змінити, однак вона має серйозні наслідки для серця, судин та загального стану організму.

Для прикладу, чоловіки віком 50 років, які часто підсолювали їжу, втрачали в середньому 1,5 року життя, а жінки того ж віку — близько 2,28 року.

Доктор медичних наук Лу Ці, старший автор дослідження, наголошує, що високий рівень натрію негативно впливає на серце, нирки та інші життєво важливі органи. Фахівці радять дотримуватися балансу натрію та калію, оскільки їх дисбаланс підвищує кров’яний тиск і шкодить серцю, очам, мозку та ниркам.

Офіційні рекомендації медиків радять обмежувати споживання натрію до 2300 мг на день — це приблизно одна чайна ложка кухонної солі. Експерти радять обирати менш оброблені продукти, адже найбільше натрію міститься у готових стравах. Для підсилення смаку без шкоди для здоров’я можна використовувати яблучний чи рисовий оцет, цитрусові та інші кислотні добавки.

Контроль над споживанням солі допомагає підтримати здоров’я та збільшити тривалість життя, наголошують дослідники.

23 квітня у Національному музеї “Чорнобиль” відкрилася CHORNOBYL SHOP — унікальний магазин, що став новою окремою зоною в музеї, пропонуючи понад 500 різноманітних товарів. Серед асортименту можна знайти сувеніри, книги, мапи, дозиметри та інші предмети. Одним з найцікавіших аспектів є можливість перевірки будь-яких товарів на радіаційне забруднення, що особливо актуально в контексті війни. Крім того, у магазині пропонуються дозиметри за доступними цінами, а також можна скуштувати неповторну “Чорнобильську каву” з полином-чорнобилем.

Книги, представлені у магазині, є переважно творами саміх учасників подій — фахівців та ліквідаторів, що додає особливої цінності цій колекції. Усі сувеніри оригінальні та виготовлені в Україні, включаючи чорнобильські вишиванки, що підкреслює національний характер та культурну спадщину.

Також у магазині представлені воєнні артефакти, які не лише збагачують асортимент, але й підтримують боротьбу українського народу. Генеральна директорка Національного музею “Чорнобиль”, Віталіна Мартиновська, підкреслює, що сервісна зона для відвідувачів не лише є важливим елементом комунікації з гостями музею, але й допомагає змінити старі наративи про Чорнобиль.

CHORNOBYL SHOP відкриває нові можливості не лише для туристів, а й для всіх, хто цікавиться історією та наслідками Чорнобильської трагедії. Він сприяє відтворенню та збереженню пам'яті про Чорнобильський край, перетворюючи його з місця трагедії на місце подвигу та перемоги.

У висновку можна зазначити, що відкриття CHORNOBYL SHOP у Національному музеї "Чорнобиль" відкриває нову сторінку у розумінні та сприйнятті Чорнобильської трагедії. Цей магазин не лише надає відвідувачам можливість придбати унікальні товари та перевірити їх на радіаційне забруднення, але й створює новий простір для спілкування, вивчення історії та відтворення пам'яті про події 1986 року. Важливою частиною магазину є також підтримка українського народу в його боротьбі. CHORNOBYL SHOP стає символом не лише трагедії, але й сили, відваги та волі українського народу, перетворюючи Чорнобильську зону з місця трагедії на місце подвигу та перемоги.