Богдан Кротевич заявив що його викреслили з президентського указу про нагородження

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Бронюк приєднався до ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і його служба тривала понад рік. Співак активно служив у 120-й бригаді Вінницької ТРО, а пізніше був відряджений до підрозділу “Дністер” у відділ логістики. Проте нещодавно він прийняв рішення завершити свою службу і пояснив, що має важливу причину для цього.

За словами артиста, його батько переніс інсульт і зараз є людиною з інвалідністю першої групи. Як син, Віктор відчуває обов’язок доглядати за рідною людиною, що й стало основною причиною його звільнення з армії. Він підкреслив, що мав би можливість не йти на службу, проте вирішив виконати свій обов’язок перед країною у складний час.

“Я звільнився, у мене батько інвалід першої групи. Він переніс інсульт. Я теоретично міг і не йти. Такий був час, я прослужив рік і два місяці, і як би ситуація вимагала трішки більше часу приділяти,” – розповів Віктор Бронюк в інтерв’ю для програми “Ранок у великому місті”.

Незважаючи на своє звільнення, Бронюк продовжує підтримувати українських військових та волонтерити, надаючи допомогу своїм побратимам. Артист також залишається активним у громадському житті та неодноразово виступає з критикою тих, хто ухиляється від виконання своїх обов’язків перед країною в цей непростий час.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нагадаємо, днями генерала Драпатого призначили командувачем Сухопутними військами, командир 95-ї бригади Апостол став заступником голови комітету ЗСУ, а командир 93-ї бригади Паліса – заступником глави Офісу президента.

На думку Безуглої, ці призначення можуть значно послабити фронт.

«Протягом тижня надходить інформація про активізацію російського наступу на Краматорськ. Одна з ключових бригад під керівництвом Драпатого – 93-тя, командиром якої є Паліса. У дні, коли ворог активізує наступ, Драпатого і Палиса призначають до Києва на небойові посади.

Це тягне за собою управлінський вакуум як у фронтовій структурі управління, так і в одній із ключових бригад у момент наступу противника. Отже, замість того, щоб розширити бойові повноваження Драпатого і надати йому управління більшою частиною фронту, його призначають на тилову посаду Командувача сухопутними військами. «Почесне підвищення».

Завдання на цій посаді включають підготовку резервів, координацію роботи ТЦК і СП, нескінченне «упороте» створення «паперових» бригад, що вже давно дискредитувало себе. Заступники у Драпатого від Сирського і Павлюка, а кадровий склад сформовано з кумів, сватів і друзів генеральських кланів.

Навіть за наявності карт-бланшу, якого Драпатій не отримав, розібратися в тилових питаннях йде кілька місяців. Але спеціалізація генерала – бойове управління, у чому він досяг унікальної майстерності. У результаті ми втрачаємо найкращого бойового менеджера, а ризик втрати Донецької області в інавгурацію Трампа зростає в рази», – пише Безугла.

На її думку, проблеми можуть бути і в Курській області.

«Одна з ключових бригад на Курщині – 95-та під командуванням Апостола – також втратила командира. Апостола відкликали до Києва. Це додатково збільшує бойові ризики», – пише нардеп, заявляючи, що “вся ситуація виглядає як спланована російська операція”.

Ідея тижневого енергетичного перемир’я, озвучена Володимиром Путіним, не виглядає проявом сили чи стратегічної впевненості. Таку інтерпретацію запропонував оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон — колишній офіцер регулярної армії Великої Британії. На його думку, ця ініціатива радше свідчить про гостру потребу Москви виграти час, аби стабілізувати ситуацію для війська, яке дедалі відчутніше втрачає боєздатність.

Аналітик звертає увагу на сукупність факторів, що вказують на системну кризу російських збройних сил. Виснаження особового складу, проблеми з логістикою та нестача підготовлених резервів змушують Кремль вдаватися до нестандартних і ризикованих кроків. Серед них — залучення іноземних контингентів, пошук «живої сили» за межами країни та активізація вербування найманців у різних регіонах світу.

Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.