Борг перед Міноборони: компанії, що внесли заставу за Пашинського, в опалі

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) завершило досудове розслідування у справі, що стосується одного з найвищих посадовців країни — голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. За інформацією слідчих, справа пов'язана з не задекларованими об’єктами нерухомості та автомобілем, які, за даними НАБУ, належать або перебували у користуванні самого Кириленка чи його близьких осіб. В електронній декларації за 2024 рік були умисно приховані 20 об'єктів нерухомості, а також автомобіль BMW X3, оформлений на родичів посадовця.

Слідство вважає, що це було зроблено з метою уникнення відображення фактичного майна, що могло б вплинути на прозорість декларації та порушити етичні стандарти високопосадовця. Тепер справа направлена до суду, і відповідно до чинного законодавства, Кириленко може понести відповідальність за неправдиві дані в декларації, що є порушенням антикорупційного законодавства України.

До незадекларованого майна, за версією слідства, увійшли:

шість квартир у Києві та Ужгороді;

житловий будинок під Києвом площею понад 220 м²;

дві земельні ділянки;

два гаражні бокси; шість паркомісць;

три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 м².

Окрім того, дружині Кириленка (Аллі Кириленко) інкримінують пособництво у незаконному збагаченні, оскільки частина майна була оформлена саме на родичів її родини.

Варто зазначити, що це не перше кримінальне провадження щодо Кириленка: раніше йому вже повідомляли підозри за незаконне збагачення та подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2020–2023 роки.

Справу вже передано до суду — тепер їй буде присвячено судовий розгляд, який встановить міру відповідальності для посадовця та його дружини.

Суспільний резонанс цієї ситуації підкреслює очікування громадськості на прозоре правосуддя та справедливе покарання для високопосадовців, які можуть зловживати службовим становищем.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

В інтерв’ю видання танкіст ЗСУ з позивним «Закон» визнав, що російські безпілотники залишаються «величезною загрозою» для «Абрамсів». Від ударів бронетехніку не рятує навіть встановлені на ній засоби РЕБ.

Утім, за словами українця, БПЛА – це не єдина небезпека, з якою стикаються американські бронемашини. «Абрамси» являють собою “легку мішень” для зброї, яка часто використовується в бою, зокрема для протитанкових ракет і ракетних установок.

«Закон» зазначив, що “Абрамси” здатні “витримувати попадання”. Водночас він підкреслив, що танки гостро потребують посилення захисту, зокрема динамічних систем, таких як ARAT-1 або радянський аналог «Контакт-1».

Ще однією проблемою залишається кількість машин. США поставили ЗСУ всього 31 «Абрамс», з яких щонайменше десять уже було знищено, тому вони не можуть використовуватися як танки прориву, а відіграють допоміжну роль для підтримки і посилення оборонних позицій, звертає увагу Business Insider.