Борг українців перед МФО перевищив 24 мільярди гривень

Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 претендентів на посаду голови Державної митної служби України, опинився під пильною увагою громадськості через низку резонансних обставин, пов’язаних із його службовою діяльністю та майновими деклараціями. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА», який проаналізував біографію та публічні дані щодо кандидата.

За інформацією антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно задекларував розірвання шлюбу, після чого у його щорічних деклараціях зникли відомості про майно дружини. Водночас громадськість звертає увагу на те, що фактичне припинення сімейних стосунків викликає запитання. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публічно ділитися у соціальних мережах спільними сімейними моментами, що, на думку активістів, може свідчити про формальний характер розлучення.

Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зі слів Акса, у вівторок принаймні 14 російських бронемашин із піхотою розпочали наступ на Курахове. Однак за кілька миль від міста вони потрапили на лінію українських мінних загороджень, де їх також зустріла касетна артилерія, вибухонебезпечні дрони та протитанкові ракети. Результат — десятки знищеної техніки та втрати серед російських військових. Генерал Олександр Сирський відзначив професіоналізм українських солдатів, заявивши, що “вони не залишають російським загарбникам жодних шансів”.

Однак, зауважує Девід Акс, успіх біля Курахового може бути тимчасовим. Щодня російські сили зазнають великих втрат, однак поповнюють резерви, і їхні напади тривають. Незважаючи на перемогу в бою за Курахове, загальний наступ російських сил на сході країни посилюється, особливо в районі Донецької області. Аналітик відзначає, що утримання Курахового є ключовим для захисту Покровська, стратегічно важливого міста, якому загрожує облога в разі падіння Курахового.

Російські війська посилили тиск на Курахове з нових напрямків, що може ускладнити логістику для українських захисників. Військовий оглядач Денис Попович також наголосив на планах російських окупантів пробитися до траси Курахове-Запоріжжя. Це створить ризик оточення українських військ, і тоді російські війська зможуть розпочати масований наступ на Покровськ.