Брат Стефанчука отримує пенсію через підтвердження інвалідності у Хмельницькій МСЕК

Беатриса Греченюк: Від Закарпаття до Виноградівського благополуччя

У 2015 році, під час депутатства Миколи Греченюка у сільській раді від Партії регіонів, його рідні та близькі отримали принаймні чотири земельні ділянки у Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради та реалізації їхнього права на безкоштовне отримання землі, гарантованого Конституцією. Судові процеси з цього приводу тривали до 2021 року, але зазначені особи успішно відстояли своє право на власність. Сам Микола Греченюк володіє чотирма земельними ділянками та будинком у Підвиноградові, а його дочка Беатриса має три ділянки та власний маєток. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", який успішно бере участь у державних тендерах. Дочка Греченюка, Беатриса, живе розкішним життям, демонструючи його у соціальних мережах, та володіє рестораном у Мукачевому.

У червні 2022 року, коли війна Росії проти України перебувала на своєму піку, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням видати перепустку на виїзд за кордон на термін тривалістю 3 місяці для свого сина, Андрія Петьовки. Підставою для такого запиту була заява про волонтерську діяльність Андрія від імені Благодійного фонду "Наша паляниця". В список осіб, для кого Василь Петьовка просив дозвіл, також увійшов його сват Микола Греченюк. З цього приводу Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адмінпротокол, але після відомостей про те, що і син, і сват повернулися в Україну після волонтерської місії, претензії до нього було скасовано. У липні 2022 року, коли діяли зазначені вище перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. В цей час варто відзначити, що подорож Беатриси до Італії у вересні 2023 року, яка описана у її Instagram, була надзвичайно розкішною, пройшла не в готелі, а в справжньому палаці. Соціальні мережі демонструють багатство і розкош, якими насолоджується дочка колишнього сільського депутата та дружина сина нардепа. Ця розкіш може викликати питання щодо її джерела, особливо з урахуванням того, що Закарпатська область відома своїми поставками незадекларованих товарів через контрабанду.

У результаті дослідження вищезгаданої ситуації можна зробити кілька висновків. По-перше, виявлено низку зв'язків між впливовими особами на Закарпатті, що може свідчити про наявність системної корупції та недостатнього контролю за діяльністю державних посадовців. По-друге, надмірний розкіш та багатство деяких осіб, які мають зв'язки з політичними елітами, породжує питання щодо джерел їхнього доходу та можливого використання корупційних схем. По-третє, необхідно зміцнити механізми контролю та відкритості владних структур для запобігання випадкам зловживання владою та корупції, що підірвав би довіру громадян до державних інститутів. В цілому, розкриття таких ситуацій є важливим кроком у зміцненні демократії та правової держави в Україні.

Навіть в умовах війни українці не припиняють замислюватися про майбутнє, особливо коли йдеться про освіту та професійний шлях дітей. Питання стабільності, затребуваності та суспільної користі професій виходить на перший план, адже ринок праці швидко змінюється під впливом війни, технологічного прогресу та глобальних трансформацій. Експерти наголошують: наступне десятиліття стане періодом глибокого переосмислення багатьох спеціальностей, однак роль людини як носія знань, відповідальності та креативності залишиться визначальною.

Очевидно, що в умовах тривалої війни особливу вагу зберігатимуть військові та медичні професії. Армія потребуватиме не лише військовослужбовців, а й аналітиків, інженерів, фахівців із сучасних технологій, зв’язку та логістики. Медична сфера також залишатиметься критично важливою — лікарі, медсестри, реабілітологи, психологи та фахівці з протезування будуть необхідні як під час війни, так і в період післявоєнного відновлення.

HR-експертка Тетяна Пашкіна наголошує: поряд із професіями майбутнього є ті, які вона називає «вічними». Лікарів, учителів та інженерів, за її словами, навряд чи можна повністю замінити алгоритмами. ШІ може змінити інструменти, але не сутність роботи, що базується на емпатії, відповідальності або складних технічних рішеннях. Учителі, до прикладу, працюватимуть у новому форматі — дистанційно, із більшим акцентом на індивідуальному навчанні. А аптеки, можливо, частково автоматизують продаж ліків, проте контроль за процесами все одно залишатиметься за людьми.

Пашкіна прогнозує, що трансформація найбільше торкнеться професій «золотої середини» — юристів, бухгалтерів, клерків та спеціалістів, які виконують рутинні операції з документами або кодуванням. Просту роботу буде вигідно автоматизувати, а отже, ці сфери поступово звужуватимуться. Працівникам доведеться або підвищувати кваліфікацію, або переходити в суміжні галузі.

Креативна сфера теж перебуває на порозі змін. Пашкіна зазначає, що професія креатора еволюціонує — від людини, яка створює контент, до спеціаліста, який керує інструментами ШІ. Та водночас вона вважає, що суспільство вже втомилося від надміру «ідеальних» ШІ-зображень і дедалі частіше прагне автентичності. Тому повна заміна творчих професій навряд чи відбудеться: інструменти допомагатимуть, але люди знову шукатимуть живий, справжній продукт.

Говорячи про нові можливості, експертка звертає увагу на світовий демографічний тренд. Населення Землі старіє, і цей процес зачіпає Україну. Уже зараз у фокусі опиняються люди віком 55+, які становлять так звану «срібну економіку». Попит на технології для старших людей — від «бабусефонів» до розумних будинків і систем геріатричного догляду — створює нові професійні ніші. Це означає, що продукти та послуги майбутнього будуть розраховані на іншу споживчу поведінку, відмінну від сучасної.

На протилежному полюсі — розвиток диджиталізації і збереження ремісничих професій. Пашкіна підкреслює, що штучний інтелект поки не здатний виконувати складні, інтелектуально або фізично унікальні види роботи, які потребують ручної майстерності або високої точності. Тому певні ніші ручної праці, особливо у високому сегменті, залишаться поза зоною автоматизації ще довгі роки.

Головним викликом для майбутніх поколінь стане не вибір професії, а готовність регулярно навчатись. Концепція lifelong learning, за словами експертки, перетворюється з модного терміну на об’єктивну необхідність. Ринок праці вимагатиме постійного оновлення навичок, а зміна фаху кілька разів за життя перестане бути чимось дивним. Професійні «реінкарнації» стануть звичайною частиною кар’єрної траєкторії: людина може почати інженером, продовжити в креативній сфері, перейти в машинне навчання, а потім опанувати аграрну справу — і це не сприйматиметься як хаотичність, а як адаптивність.

Додатковим чинником стане зростання тривалості життя. Якщо люди у майбутньому працюватимуть довше, то навряд чи залишатимуться в одній професії 50–60 років. Аби уникнути професійного вигорання, доведеться переходити між галузями. Саме тому професія кар’єрного консультанта теж може еволюціонувати і розширюватися.

Пашкіна підсумовує: більшість професій, у яких сьогодні працюватимуть діти, ще не існують. І тому батькам важливо не стільки вказувати на конкретну сферу, скільки вчити дітей мислити гнучко, вміти адаптуватися і бути готовими до нових викликів. Світ змінюється швидко — і здатність навчатися все життя стане головною конкурентною перевагою майбутнього.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем – головою наглядової ради банку – Шурма може відбивати “атаки” НБУ на “Альянс”, а також забезпечити протекцію для банку перед правоохоронними органами, вважають журналісти.

Банк “Альянс” став широко відомий завдяки скандалу з хабарем, який від імені банку мав дати детективам НАБУ і прокурорам САП адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов у справі про завдання збитків “Укренерго”. Попри те, що формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, насправді все вирішує голова наглядової ради, 40-річний Павло Павлович Щербань.

Згідно із даними з відкритих джерел, Щербань працює в банківському секторі близько 18 років. Він працював у “Промінвестбанку”, банку “Володимирський”, “Південкомбанку” друга Віктора Януковича-молодшого по автогонкам Руслана Циплакова. Також працював у схемних банках “Апекс” та “Стандарт”, а також в Таскомбанку. З середини 2018 року Щербань був заступником голови й в.о. голови правління, а з серпня 2021 року – очолює наглядову раду банку “Альянс”. В липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи.

Журналісти стверджують, що Щербань є кумом Ростислава Шурми, з яким вони ймовірно, познайомилися близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод. Це невиконання умов за гарантіями, хронічне ігнорування нормативів Нацбанку, особливо в частині рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали й штрафи за порушення правил фінмоніторингу – сукупно всі ці фактори уже давно повинні були накликати на банк тимчасову адміністрацію”, — йдеться в статті. Утім, банк фізично нібито захищає Шурма.

Автори відзначають, що у Шурми є бізнес-інтереси й в інших компаніях Щербаня. “По-перше, йдеться про газовидобувну компанію “Віва Експлорейшн”, якою Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму I. F. Exploration Company Limited. Згідно з даними профільних ЗМІ, компанія володіє ліцензією на геологічне вивчення у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу природного та конденсату на Старомізунській площі в Івано-Франківській області терміном дії до 2033 р”, – йдеться в матеріалі.

Другий цікавий актив в розпорядженні Щербаня, за яким може стояти заступник глави Офісу Президента – це нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол на Полтавщині (ТОВ “Альянс Елеватор”). “Попри відносно невеликі розміри й потребу у реконструкції, Щербань і Шурма розглядають цей бізнес як старт для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої продукції сільського господарства щороку лише зростає”, – вважають журналісти.

Також цілий кластер компаній, куди інвестував Щербань, повʼязані з ІТ-бізнесом.

“Щербань, очевидно, збирається створювати багатопрофільну ІТ-команду, яка зможе обслуговувати різні сфери. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, проте надають послуги й торговим мережам”, – сказано в тексті. Інтерес Шурми до цифровізації багатьох процесів в економіці відомий, додають автори. Але також відоме його постійне бажання “підсидіти” віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. “І тому група Щербаня – це непоганий старт для створення власного діджитального війська”, – говориться в тексті.

“Вся ця різносторонність у бізнес-інтересах ніяк не лягає у функціонал голови наглядової ради банку, який штормить уже не перший місяць. Тож тут або “Альянс” для Щербаня не є пріоритетом (що не виглядає, як правда), або ж інвестиції у всі ці строкаті бізнеси – це чистий венчур (портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на ухвалення рішень, а отримує пропорційний своїй частці пасивний дохід), за яким, можливо, стоїть навіть і не сам Щербань”, – резюмують медійники.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з виданням, причини укладення угоди стали зрозумілими після заяви президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, де він підкреслив, що енергообладнання біля українських АЕС є незахищеним і може стати мішенню для російських ракет. Це спонукало “Енергоатом” до проектування захисту “другого рівня”, що передбачає будівництво залізобетонних П-образних споруд. Ці конструкції мають захищати великі трансформатори від атак, зокрема від шахедів та осколкових уражень.

Як відзначають експерти, ефективність подібних захисних споруд вже була доведена на підстанціях “Укренерго”. Зазначається, що, незважаючи на те, що роботи з проектування та будівництва тривають з минулого року, навіть незавершені споруди вже забезпечують певний рівень захисту.

Однак контракт на 509 млн грн для РАЕС викликає занепокоєння через відсутність інформації про розміри споруди. “Наші гроші” підкреслюють, що багато деталей угоди залишаються прихованими, що ставить під сумнів прозорість процесів у державному секторі.

Також варто відзначити активізацію “Укргідроенерго”, яка у вересні провела закупівлі на захист та відновлення пошкоджених гідроелектростанцій на загальну суму 1,11 млрд грн. З цих коштів 0,54 млрд грн припали на угоду з ПрАТ “Укрсталь конструкція”, що належить колишньому олігарху Віталію Гайдуку. Знову ж таки, деталі цін на будівельні матеріали по цих контрактах не були оприлюднені.