Вівторок, 3 Березня, 2026

Британські війська та Україна: історичні уроки і сучасні сценарії безпеки

Важливі новини

Як арештовані активи Медведчука опинилися у руках бізнесмена Міщенко

Ухвалення такого рішення суду є значущим кроком у контексті забезпечення національної безпеки та протидії діяльності, яка може загрожувати інтересам держави. Воно демонструє готовність судової системи реагувати на складні політичні та економічні виклики.

Журналісти Bihus.Info виявили, що слідчі та прокурори не подали необхідні документи до державного реєстратора для внесення відомостей про арешт у держреєстр. Це дало можливість переписати компанії на нових власників. До кінця 2022 року фірми змінили своїх власників: “Академ-Клуб” потрапив до болгарина Петроса Тограмаджяна, “Осокорки 7” — до латвійця Вадима Іванова, а “Орєст” і “Вікторія” — до київського бізнесмена Валерія Міщенка.

Цікаво, що компанія “Вікторія”, яка також перейшла до Міщенка, стала замовником зведення житлового комплексу Dnipro Island, будівництво якого вже активно триває. Забудовником є компанія “Креатор Буд”, яка відзначилася скандалами навколо землі, що змінила своє цільове призначення з “для сільськогосподарських потреб” на “для будівництва багатоквартирного будинку”. Цю ситуацію вже розслідує поліція.

Всі ці компанії є забудовниками і мають в оренді землю на столичних Осокорках, де наразі активно ведеться будівництво. Однак ситуація виглядає підозріло, враховуючи, що активи були арештовані за рішенням суду, але з якоїсь причини опинилися у руках Міщенка. Це створює ризики для інвесторів, які можуть не дочекатися завершення будівництва квартир.

Хто ж цей Валерій Міщенко, що зміг обійти закон і зірвати плани держави? Чому йому вдалося реалізувати схеми, які не мали б бути можливими під час війни? Ці питання залишаються відкритими і потребують термінового розслідування.

Словацька партія закликала ЄС визнати право на компенсацію від України

Словацька національна партія (SNS) виступила із заявою, що Словаччина має право вимагати від України фінансову компенсацію за допомогу, надану у період війни. Про це повідомила директорка офісу голови партії Зузана Шкопцова, посилаючись на словацьке видання Teraz.sk. Партія закликала прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо винести це питання на найближче засідання Європейської Ради. У SNS вважають, що ЄС […]

2024 рік став найплішим у Києві: нові температурні рекорди

2024 рік став рекордним для Києва за температурними показниками. За даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, середня температура в столиці склала +11,4°C, що на 2,4°C вище за норму. Це зробило 2024 рік найтеплішим за всю історію спостережень. “За даними спостережень метеостанції обсерваторії середньорічна температура 2024 року у столиці становила +11,4°С, що на 2,4°С вище […]

The post 2024 рік став найплішим у Києві: нові температурні рекорди first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Пенсійний фонд пояснив, за яких умов потрібно повертати гроші

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося до громадян із важливим нагадуванням: у разі зміни життєвих обставин пенсіонери повинні своєчасно повідомляти про це ПФУ, інакше можуть утворитися переплати, які доведеться повертати. У фонді наголошують: розмір пенсії напряму залежить від багатьох факторів. Якщо про зміну обставин не повідомити вчасно, система може автоматично нарахувати надміру […]

Співробітника Міноборони Лієва відпустили без заходів запобігання, хоча йому доводиться відповісти за зниклий мільярд

Високий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив питання щодо екс-посадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до схеми, пов'язаної з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Відповідно до повідомлення адвоката Назара Кульчицького у коментарі для "Суспільного", ВАКС вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, замінивши його затримання під вартою на особисте зобов'язання, і направив ухвалу у СІЗО.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи прокурор, з невідомих причин, був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Після перегляду матеріалів справи Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтвердження підозр розкрадання, як повідомив суддя Ярослав Шкодін під час судового засідання.

Суд також зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як може його бачити суд. Ці нюанси, безумовно, ставлять під сумнів обвинувачення у злочині екс-посадовця Міноборони. Варто відзначити, що Олександра Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений під особисте зобов'язання.

Насамкінець, ВАКС 9 квітня скасував рішення про зміну запобіжного заходу для Лієва, однак він не повернувся до місця утримання в СІЗО, оскільки термін його тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це фактично означає, що екс-посадовець залишився без заходів запобігання, як пояснює адвокат. У зв'язку з цим, ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляд клопотання не відбувся.

У підсумку, розглянута стаття розкриває складність судового процесу та протиріччя в розгляді справи екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва. Вирішальне значення має відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП щодо обвинувачень у розкраданні. Вирок ВАКСу змінити запобіжний захід та направити справу у СІЗО відображає складність правового про

Тема можливого розміщення британських військових підрозділів на території України знову активно обговорюється у західних політичних колах на тлі розмов про майбутню мирну угоду та механізми гарантування безпеки. Лондон у координації з Парижем і Вашингтоном аналізує різні формати міжнародної присутності, які могли б сприяти дотриманню потенційного перемир’я, водночас не перетворюючи ситуацію на пряме військове протистояння з Російською Федерацією.

Ключовим елементом цих дискусій є пошук балансу між стримуванням і обережністю. Західні союзники прагнуть створити систему безпеки, яка б унеможливила відновлення активних бойових дій, але не спровокувала неконтрольовану ескалацію. Саме тому розглядаються варіанти обмеженої військової присутності, консультативних місій або багатонаціональних контингентів із чітко визначеним мандатом.

Втім, нинішній контекст значно складніший. Україна не є нейтральною територією, а Росія вже веде проти неї повномасштабну війну, що радикально змінює логіку будь-якої міжнародної військової присутності.

За оцінками західних експертів, мова не йде про класичну модель миротворчих місій під егідою ООН. Розглядається концепція так званих «сил стримування» — європейських підрозділів, чия присутність автоматично означатиме, що будь-яка атака Росії створює ризик прямого конфлікту із Заходом. Ключовий сигнал у такій моделі — готовність до реального бою, а не символічна присутність.

Однією з головних дилем залишається питання правил застосування сили. Колишні командири миротворчих місій наголошують: нечіткий мандат може бути смертельно небезпечним для військових. Досвід Руанді та Сребрениці показав, що розмиті повноваження й відсутність політичної рішучості призводять до катастроф. У випадку України принципове питання звучить так: чи матимуть західні солдати право вступати в бій у разі порушення угоди Росією, навіть якщо атака не буде спрямована безпосередньо проти них.

Окрема проблема — нестача ресурсів. Для постійної присутності приблизно 15 тисяч військових на місці з урахуванням ротацій потрібно щонайменше утричі більше особового складу. Європейські армії, зокрема британська й французька, не мають достатніх резервів, щоб самостійно забезпечити таку місію. Саме тому попередні спроби створити повноцінну франко-британську коаліцію цього року фактично зайшли в глухий кут.

Без участі США система стримування виглядає неповною. Одним із компромісних варіантів, які обговорюються, є розміщення американських авіаційних і ракетних сил у країнах, що межують з Україною. Така модель передбачає обмежену присутність європейських сухопутних військ безпосередньо в Україні, але потужну повітряну й морську підтримку з боку США поблизу зони конфлікту.

Колишні міжнародні спостерігачі застерігають: головний урок Мінських угод полягає в тому, що сам факт моніторингу без механізму покарання за порушення не працює. Документування інцидентів без подальших дій лише створює ілюзію миру, яка зрештою руйнується.

Фактично Захід розглядає модель, яку військові описують як «розтяжку»: невеликий контингент робить будь-яку атаку надто ризикованою для противника, адже вона неминуче тягне за собою ескалацію. Водночас така стратегія робить самих військових заручниками політичних рішень і вимагає максимальної ясності щодо цілей, повноважень і меж застосування сили.

Останні новини