Бюджет України втрачає мільйони через блокування законів

Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань (ДБР) наразі утримуються від розголошення деталей справи, посилаючись на таємницю слідства. Це викликало значний інтерес та обговорення в суспільстві.

У ДБР додали, що не можуть розголошувати відомості досудового розслідування без письмового дозволу слідчого або прокурора.

Наразі невідомо, яку суму коштів слідчі вилучили з будинку Тищенка і чи накладено на них арешт. За даними е-декларації за 2023 рік нардеп Микола Тищенко вказав готівкою 5,2 млн грн, $45 тис. і 22 тис. євро. На банківських рахунках політик тримав 75 тис. грн і $1,5 тис.

У лютому 2024 року Тищенко задекларував 12,63 млн грн, які отримав від ексдружини Алли Барановської у вигляді подарунка.

Після цього суду Тищенка помітили у п’ятизірковому готелі Hyatt у Києві. Браслет йому одягли лише о 22:30 вівторка, 25 червня, оскільки процедура оформлення запобіжного заходу зайняла час, протягом якого Тищенко міг пересуватися містом.

20 червня в центрі Дніпра група людей у балаклавах і камуфляжі напала на колишнього військовослужбовця ЗСУ Дмитра Павлова, відомого за позивним “Син”. Інцидент стався після суперечки між Павловим і Тищенком та його командою через їхню прогулянку містом зі зброєю та у військовій формі. У сутичці також брав участь поліцейський з Києва, якого згодом звільнили.

Державне бюро розслідувань провело обшук у Тищенка та оголосило йому підозру за фактом незаконного позбавлення волі (ч. 2 ст. 146 КК України). Під час вручення підозри Тищенко розбив свій телефон, але в ДБР запевнили, що це не завадить слідству отримати потрібну інформацію. Також підозру отримала ще одна особа, яка брала участь у протиправних діях, за ч. 2 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України. Ім’я цієї особи не розголошується.

Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що всі причетні до інциденту мають бути покарані, незалежно від їхніх посад чи зв’язків. А голова Офісу президента Андрій Єрмак, який є кумом Тищенка, назвав поведінку депутата “абсолютно ганебною”.

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.