Субота, 25 Липня, 2026

Бюджетне навчання в Польщі доступне майже кожному українцю

Важливі новини

Молодіжний відтік з України: загроза національній безпеці та майбутньому обороноздатності

Британське видання The Telegraph називає відтік молодих чоловіків з України «потенційно фатальною новиною» для оборонної спроможності країни. Згідно з аналізом оглядача Оуена Метьюза, цей процес став серйозним викликом для Збройних сил України, які нині стикаються з гострою нестачею особового складу. В умовах активної війни з Росією це питання набуває критичного значення, адже кожен мобілізований військовий є важливою ланкою у протистоянні.

Проте, незважаючи на необхідність підтримки обороноздатності, питання, чому молоді чоловіки призовного віку масово виїжджають до Європи, стає дедалі актуальнішим не лише для України, але й для міжнародної спільноти. Європейський Союз все частіше піднімає це питання, вимагаючи пояснень, чому на фоні війни деякі українці обирають еміграцію замість служби в армії. Більш того, західні уряди, які активно підтримують Україну фінансово та військово, можуть зазнати нових питань щодо доцільності подальших витрат на підтримку країни, в той час як її власний ресурс не заповнюється необхідною кількістю нових призовників.

Ця кадрова криза посилюється ще одним фактором — відтоком молодих чоловіків за кордон. У серпні уряд уперше від початку вторгнення пом’якшив правило воєнного часу й дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за межі України. Офіційно це пояснили спробою не відрізати молоде покоління від світу й не змушувати родини вивозити хлопців ще до їх повноліття; у Києві розраховували, що вільніший режим виїзду збереже з ними контакт і дасть шанс повернутися пізніше — уже з бажанням служити за контрактом, а не втікати від примусової мобілізації.

Реакція на цю норму виявилася миттєвою. За даними польської прикордонної служби, які цитує The Telegraph, майже 100 тисяч українців віком 18–22 років перетнули кордон із Польщею за приблизно два місяці після зміни правил наприкінці серпня 2025 року. Для порівняння: від січня до кінця серпня, тобто до пом’якшення виїзду, до Польщі в’їхали лише близько 45 тисяч чоловіків цієї вікової групи. Після зміни правил цифра фактично подвоїлась і сягнула в середньому близько 1600 молодих чоловіків на день. Схожий тренд фіксують у Німеччині: за даними німецьких джерел, кількість українців 18–22 років, які прибувають щотижня, зросла з лічених десятків до 1400–1800 людей на тиждень у жовтні.

Саме цей масовий рух стає політичним аргументом у ЄС. У Польщі та Німеччині, куди прямують молоді українці, наростає роздратування: місцеві політики все частіше питають, чому європейські платники податків мають фінансувати постачання зброї й соціальну підтримку біженців, якщо значна частина чоловіків призовного віку не воює, а отримує притулок і пільги в країнах Євросоюзу.

На цьому тлі з’являються відкриті політичні пропозиції, які ще рік тому були б немислимими. Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас запропонував, що одним із рішень «гострої потреби Києва в новобранцях» може стати повернення чоловіків призовного віку назад в Україну. У Німеччині лідер баварського Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер назвав «цілком законною» ідею обговорювати відправку придатних до служби українців додому, щоб вони забезпечували оборону власної країни. Такі заяви перегукуються з минулорічними дискусіями в ЄС про можливість формування «українського легіону» за кордоном і підсилюють тиск на Київ: союзники все менше готові бути просто тилом, якщо в тил і далі виїжджають ті, кого Київ сам називає «мобілізаційним резервом».

The Telegraph додає ще один контур загрози: Росія цілеспрямовано б’є по енергетиці, намагаючись зробити великі українські міста непридатними для нормального життя взимку. Ідея Кремля, за оцінками західних аналітиків, проста — холод і темрява штовхатимуть цивільних до кордонів ЄС, а Європа, що й так втомилася від війни й заплатила високу соціальну ціну за прийом мільйонів біженців, ставатиме дедалі нервовішою. Німецькі служби безпеки вже офіційно попереджали свій уряд про ризик нової великої хвилі українських біженців цієї зими саме через удари по теплу й електриці.

Цей сюжет — про більше, ніж «хтось втік». Йдеться про ресурс, без якого Україна не зможе воювати, і про політичну втому союзників. The Telegraph формулює це жорстко: якщо нинішній темп втрат на фронті поєднується з новою хвилею виїзду молодих чоловіків, то Україна ризикує втратити свій найцінніший ресурс — людей. Без цього ресурсу неможлива не лише перемога, а й саме майбутнє країни.

Офіційний Київ публічно намагається зменшити драматизм. Представник Державної прикордонної служби Андрій Демченко визнавав, що виїзд чоловіків 18–22 років фіксується, але називав його «невеликим у загальному пасажиропотоці». Українська влада також пояснює нові правила виїзду бажанням утримати молодих громадян у правовому полі, не розривати зв’язок держави з поколінням, яке виросло вже у війні, і не допустити повного відчуження цієї вікової групи.

Але навіть якщо позиція уряду звучить як спроба утримати молодь у «контакті з Україною», політичний фон навколо теми змінюється. У ЄС відверто говорять про те, що підтримка Києва буде дедалі важче пояснювати виборцям, якщо паралельно в європейських столицях з’являється дедалі більше українських чоловіків призовного віку. У самій Україні питання теж стає токсичним: військове командування давно говорить про нестачу живої сили, але при цьому мобілізаційний вік не знижено, а будь-які натяки на примусове повернення чоловіків із-за кордону викликають суспільний шок.

У підсумку ситуація виглядає як замкнене коло. Війна триває вже третю зиму й не демонструє ознак швидкого завершення. Союзники висилають зброю, але ставлять політичні умови. Україна намагається одночасно не втратити покоління й утримати фронт, але платить за це черговим витоком людей. І саме це, на думку західних оглядачів, робить нинішній момент найбільш небезпечним за весь час повномасштабної війни: без людей не буде армії, без армії не буде фронту, без фронту не буде країни.

Техогляд під наглядом камер: що зміниться з 2025 року

Відтепер пройти техогляд без відеозапису не вдасться. Згідно з постановою Кабінету Міністрів №286 від 4 березня 2025 року та наказом МВС №1075 від 27 грудня 2023 року, процедура обов’язкового технічного контролю транспортних засобів супроводжуватиметься повною фото- та відеофіксацією. Усі пункти технічного контролю (ПТК), які мають акредитацію, повинні бути обладнані щонайменше двома камерами. У разі необхідності […]

Які категорії пенсіонерів можуть залишитися без виплат

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У рамках цієї ініціативи Кабінет Міністрів України намагається оптимізувати витрати державного бюджету, враховуючи складну економічну ситуацію та зростання фінансового навантаження на країну. Ось які категорії пенсіонерів можуть бути піддані призупиненню пенсійних виплат:

Як відновити пенсії?

Виплати можна буде відновити, звернувшись із відповідною заявою до регіонального управління Пенсійного фонду України (ПФУ). Пенсіонери повинні будуть пояснити причину відсутності руху коштів або надати підтвердження проходження ідентифікації. Важливо звертатися своєчасно, щоб уникнути затримок у відновленні виплат.

Чому це важливо?

Ці зміни можуть викликати занепокоєння серед пенсіонерів, зокрема тих, хто регулярно користується своїми пенсійними рахунками, але через різні обставини не зміг пройти ідентифікацію. Однак уряд аргументує такі заходи необхідністю забезпечення адресної допомоги тим, хто дійсно потребує підтримки, а також оптимізацією витрат державного бюджету.

Санду ухвалила рішення про позбавлення громадянства двох українців на тлі напруженості в Придністров’ї

Президент Молдови Мая Санду підписала указ, яким позбавила громадянства...

У більшості регіонів 10 червня буде хмарно з проясненнями

У вівторок, 10 червня, в Україні очікується зниження температури – після спекотних днів прийде більш комфортна погода. За прогнозом УНІАН, у більшості регіонів температура повітря вдень становитиме +20°…+25°, лише на півдні та сході місцями збережеться спека до +28°…+29°. Опади очікуються лише на Донеччині та Луганщині, де можливі дощі й грози. У Києві вдень буде +22°, […]

Вищі навчальні заклади за кордоном все частіше стають мрією українських старшокласників. Престижні дипломи, новітні підходи до освіти й перспективи працевлаштування — усе це приваблює молодь. Однак навчання у Великій Британії чи США часто недосяжне через високу вартість та складний вступ. Натомість Польща стала доступнішою альтернативою, особливо після початку повномасштабної війни, коли країна прийняла тисячі українських біженців.

Де навчатись: приватні чи державні ВНЗ?

Перед вступом до польського ВНЗ варто знати: університети там поділяються на приватні та державні.
У приватних вишах усе навчання платне — як денне, так і заочне. Вартість коливається:

  • Денна форма — від 5 до 6 тис. злотих на рік;

  • Заочна — від 2500 до 30 000 злотих, залежно від престижності вишу та програми.

У державних університетах ситуація інша. Бюджетні місця доступні лише на денній формі. Навчання заочно завжди платне. Наприклад, у Варшавському університеті рік коштує від 2 до 9 тис. злотих, а в Політехніці — до 10 тис. злотих. Медичні, технічні та інженерні спеціальності — ще дорожчі.

Хто з українців має право на бюджет?

Безкоштовне навчання у державних ВНЗ Польщі для українців можливе за певних умов. Відповідно до даних офіційного порталу Study in Poland, право на безоплатну освіту мають ті, хто:

  • має карту сталого побиту;

  • є громадянином Польщі або має Карту поляка;

  • має документи, що підтверджують польське походження;

  • оформив статус біженця або тимчасового захисту;

  • склав іспит з польської мови на рівень C1 і отримав державний сертифікат;

  • є родичем або подружжям громадянина Польщі;

  • має дозвіл на тимчасове перебування з метою возз’єднання сім’ї.

Найреальніший варіант — іспит з мови

Для багатьох українців, які не мають статусу біженця чи карти побиту, найреальнішим шляхом до безкоштовного навчання залишається сертифікат знання мови рівня С1. Його наявність відкриває шлях до державних вишів на рівні з громадянами Польщі.

Також вступ на бюджет можливий за наявності PESEL зі статусом UKR. Для цього потрібно:

  • мати шкільний атестат;

  • надати документ про в’їзд до Польщі після 24 лютого 2022 року;

  • пред’явити сертифікат знання мови на рівні B1–B2.

PESEL не гарантує зарахування автоматично — потрібно пройти конкурс атестатів або вступні іспити, як усі польські абітурієнти.

Без знання мови — жодного шансу

Навчання в Польщі після 11 класу неможливе без знання польської мови, особливо якщо йдеться про бюджетні місця. Дитині доведеться опанувати польську щонайменше на рівні B1, а краще — B2 або C1. В іншому разі доведеться розглядати лише платні програми або мовні курси з подальшим вступом.

Останні новини