Бюджетне житло у Києві подорожчало: ціни на квартири продовжують рости

У шведському місті Мальме відбулося жеребкування, що визначило учасників півфіналів Євробачення-2024. Представник України виступатиме у першій частині першого півфіналу 7 травня. Жеребкування також визначило, в якому з двох півфіналів будуть голосувати країни "Великої п'ятірки" та Швеція, як переможниця Євробачення-2023. У першому півфіналі свої голоси віддадуть Велика Британія, Німеччина та Швеція, а Франція, Італія та Іспанія голосуватимуть 9 травня.

Перший півфінал, запланований на 7 травня, визначить учасників, які пройдуть у гранд-фінал конкурсу. Другий етап півфіналу, 9 травня, представить виступи учасників з інших країн. Порядок виступів у півфіналах буде розкритий пізніше.

Також важливою подією була церемонія передачі ключів від міста-господаря Ліверпулю місту Мальме. Серед переданих ключів був "ліверпульський ключ" у вигляді якоря — символу Одеси, міста-побратима Ліверпуля. Це нагадує про те, що минулого року Велика Британія приймала Євробачення від імені України.

Нехай фінал українського Національного відбору 3 лютого визначить нашого представника на Євробаченні-2024. Очікуємо захопливого шоу та представлення України на міжнародній сцені 68-го Пісенного конкурсу, який відбудеться у травні 2024 року у Мальме.

У висновках можна відзначити, що жеребкування для Євробачення-2024 визначило, що представник України виступатиме у першій частині першого півфіналу 7 травня. Також відомо, які країни "Великої п'ятірки" та Швеція будуть голосувати в кожному з півфіналів. Важливим моментом була церемонія передачі ключів від міста-господаря Ліверпулю до Мальме.

Українські глядачі та прихильники Євробачення очікують на фінал Національного відбору 3 лютого, де буде обрано представника країни. Очікується, що участь України в 68-му Пісенному конкурсі, який відбудеться у травні 2024 року в Мальме, буде вражаючою та незабутньою.

У Курській області України спостерігається загострення бойової ситуації. Українські Сили оборони продовжують утримувати свої позиції, незважаючи на посилений тиск з боку противника. Ситуація залишається напруженою, і обидві сторони докладають значних зусиль для досягнення своїх стратегічних цілей.

Коваленко зазначив, що ситуація на цій ділянці фронту дуже динамічна. Бої проходять у лісистій місцевості, що дозволяє сторонам активно маневрувати, але водночас ускладнює підтримку стабільних ліній оборони. Українські війська частково відновили контроль над втраченими позиціями, але росіяни продовжують спрямовувати колони на нові штурми.

“Ситуація постійно змінюється, і важливо не робити остаточних висновків. Важкі бої тривають, і російські воєнкори намагаються зменшити обговорення цієї теми через невдачі на полі бою”, – прокоментував Коваленко.

Російські війська намагаються прискорити наступальні операції, щоб скористатися перевагами сухих доріг. Сезон дощів, що наближається, призведе до багнистості ґрунту, що суттєво ускладнить пересування техніки та ведення бойових дій. Це стосується не лише бойових операцій в Україні, а й спроб Росії відвоювати територію в Курській області.

З початку жовтня російські джерела відзначають погіршення погодних умов, що обмежує можливості для маневрів. Проте росіяни продовжують посилювати тиск на українські позиції в надії захопити стратегічні території до настання поганої погоди.

Українські Сили оборони продовжують стримувати наступ і успішно відновлюють втрачені позиції, проте ситуація залишається напруженою і мінливою.

У парламенті України розглядається ініціатива щодо створення Спеціальної економічної прокуратури, яка візьме на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ). За словами Ярослава Железняка, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, ця прокуратура може бути аналогом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Ініціатори пропонують перезавантажити БЕБ та зробити його аналогом Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері розслідування економічних злочинів. Вони вважають, що такий крок підвищить ефективність органу.

Проте, Ярослав Железняк висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті бізнесу. Його думка полягає в тому, що неефективність та некомпетентність прокурорів, які керують кримінальними провадженнями БЕБ, призводить до порушень у роботі органу.

Проект закону про це матиме назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо запровадження діяльності Спеціалізованої економічної прокуратури».

У висновках можна підкреслити наступне:

• Верховна Рада України розглядає законопроект про створення Спеціальної економічної прокуратури, яка має взяти на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ).

• Ініціатива передбачає перезавантаження БЕБ та надання йому аналогічної ролі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері боротьби з економічними злочинами.

• Однак, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, Ярослав Железняк, висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті інтересів бізнесу та відмітив неефективність керівників БЕБ.

• Проект закону про створення Спеціальної економічної прокуратури має на меті покращити боротьбу з економічною злочинністю та забезпечити більшу ефективність роботи в цій сфері.