Категорія: Наука

  • Фото, відео і геолокація: як зміниться контроль у будівництві в Україні

    Фото, відео і геолокація: як зміниться контроль у будівництві в Україні

    Кабінет Міністрів ухвалив рішення про обов’язкове використання мобільного застосунку «Прозоре будівництво» під час прийняття завершених об’єктів будівництва в експлуатацію. Новий цифровий інструмент має змінити підхід до роботи органів державного архітектурно-будівельного контролю та зробити процес перевірок більш контрольованим і відкритим.

    Відтепер інспектори ДАБК зможуть проводити виїзні огляди з повною цифровою фіксацією результатів безпосередньо на будівельному майданчику. Усі етапи перевірки — від підтвердження присутності до оцінки відповідності об’єкта проєктній документації — здійснюватимуться через застосунок у реальному часі.

    В уряді зазначають, що впровадження цифрового формату значно зменшує вплив людського фактора та ускладнює маніпуляції під час прийняття об’єктів. За рахунок автоматизації процесів контроль стає більш прозорим, а відповідальність посадових осіб — чітко зафіксованою.

    Функціонал застосунку передбачає можливість фото- та відеофіксації стану об’єкта, внесення даних до спеціального чек-листа та автоматичне визначення геолокації. Це дозволяє підтвердити, що перевірка дійсно проводилась на місці, а не формально.

    Окрему увагу приділено оновленому чек-листу. Він отримав чітку структуру з поділом на окремі блоки, що охоплюють інженерні системи, внутрішні та зовнішні елементи будівель, а також ключові функціональні характеристики об’єкта. Такий підхід унеможливлює використання сторонніх матеріалів і зводить до мінімуму суб’єктивні оцінки.

    Очікується, що застосування мобільного інструменту не лише прискорить процедуру введення об’єктів в експлуатацію, а й посилить довіру до рішень контролюючих органів. У перспективі це має стати частиною ширшої цифрової трансформації будівельної галузі та державного нагляду.

  • У безоплатному ChatGPT з’явиться реклама

    У безоплатному ChatGPT з’явиться реклама

    У безоплатній версії ChatGPT та моделі Go незабаром з’явиться реклама. Користувачі платних підписок продовжать користуватися сервісом без рекламного контенту.

    Представники OpenAI запевняють, що реклама не вплине на якість відповідей чат-бота. Також компанія наголосила, що рекламодавці не отримають доступ до листування користувачів із системою, тож приватність особистих даних залишиться непорушною.

    Впровадження реклами має на меті зробити безоплатну версію більш доступною для широкого кола користувачів, зберігаючи при цьому комерційний стимул для розвитку платних підписок.

    Представники OpenAI зазначили, що формат рекламного контенту буде обмеженим і не буде втручатися у функціонал чат-бота, а користувачі зможуть продовжувати отримувати корисні відповіді й рекомендації без додаткових обмежень.

  • Українські прізвища як код історії: від дохристиянських часів до сьогодення

    Українські прізвища як код історії: від дохристиянських часів до сьогодення

    Українські прізвища — це не просто слова, які ідентифікують людину. Вони зберігають у собі історію родів, княжих династій, ремесел, професій та навіть дохристиянських культів. Багато з них з’явилися ще тоді, коли в Європі не було сталих родових назв, і донині несуть у собі унікальну інформацію про минуле.

    Коли з’явилися перші українські прізвища

    Фахівці відзначають, що прізвища почали формуватися ще за княжої доби. Знатні родини мали спадкові додаткові імена, які виконували функцію родових означень. Справжня система прізвищ закріпилася у XIV–XV століттях, коли українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, Галицько-Волинського князівства, а пізніше — Речі Посполитої.

    Тоді сформувалися характерні суфікси: –енко, –ук/–юк, –ич/–ович, –ський/–цький, –ець/–анець, –айло, –ко, –ак, –ун.

    Типи найстародавніших українських прізвищ

    1. Прізвища на –енко (XI–XIII ст.)
      Означали «нащадок» або «той, хто походить від…». Поширені приклади: Петренко, Остапенко, Дмитренко, Гриценко.

    2. Прізвища на –ич/–ович (XII–XIV ст.)
      Носили їх представники княжих та боярських родів: Данилович, Романович, Іванович.

    3. Прізвища на –ський/–цький (XIV ст.)
      Походили від назв поселень і були шляхетськими: Костецький, Збаразький, Острозький, Корецький.

    4. Прізвища на –ук/–юк (XIII–XIV ст.)
      Характерні для Волині, Полісся та Поділля: Ковальчук, Гаврилюк, Мирончук, Гнатюк.

    5. Прізвища від дохристиянських імен (XI–XIII ст.)
      Включають Тур, Туренко, Левко, Ворон, Сокіл, Дубенко.

    6. Прізвища від професій (XIII–XV ст.)
      Коваль, Коваленко, Гончар, Гончарук, Писар, Пастух, Мельник.

    7. Прізвища з тюрксько-кипчацьким корінням (XII–XIV ст.)
      Походять від контактів з половцями, кипчаками, ногайцями: Карась, Козак, Сагайдак, Татаренко.

    Найстародавніші прізвища в документах XI–XIV століть

    Даниловичі, Романовичі, Туровичі, Острозькі, Збаразькі, Корецькі, Ходкевичі, Глинські, Карачевичі, Митко/Митьків, Кондратенко.

    Чому вони збереглися донині

    Українські землі були густонаселеними, політично роздрібненими та міжкультурним перехрестям. Це сприяло ранньому формуванню стабільних родових назв. Прізвища на –енко досі становлять понад 38% усіх українських прізвищ. Найдавніші княжі та шляхетські прізвища найчастіше зустрічаються у Галичині та на Волині, а найбільше різноманіття — в Одеській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

    Українські прізвища — це жива історія. Вони ведуть нас до Київської Русі, княжих династій, козацької доби і навіть у світ давньослов’янських вірувань. Кожне прізвище — це частина родового коду та нашого спільного минулого.

  • Одеса може піти під воду через танення Антарктиди

    Одеса може піти під воду через танення Антарктиди

    Танення льодовиків Антарктиди може мати катастрофічні наслідки для прибережних регіонів у всьому світі, зокрема і для України. Якщо льодовий покрив континенту та інших регіонів планети повністю розтане, рівень Світового океану підніметься приблизно на 70 метрів, що призведе до затоплення багатьох міст, включно з Одесою. Про це в коментарі РБК-Україна розповів полярник, метеоролог-озонометрист Олександр Полудень.

    За його словами, нині Україна розташована в зоні відносно стабільного та комфортного клімату. Тут рідко трапляються екстремальні природні явища, такі як тайфуни, цунамі чи потужні урагани. Однак зі зміною клімату ситуація може суттєво погіршитися — з’являться так звані температурні коридори та інші екстремальні явища, які впливатимуть на людей, інфраструктуру та екосистеми.

    Полудень пояснив, що Одеса розташована на висоті лише 36–39 метрів над рівнем моря, тому у разі значного підняття океану місто опиниться в зоні ризику. Подібна загроза, за його словами, стосується і більшості світових мегаполісів, адже значна частина великих міст розміщена саме на узбережжях.

    Окрім підтоплення, танення льодовиків матиме й інші серйозні наслідки. Потрапляння величезних обсягів прісної води в океан призведе до його опріснення, що кардинально змінить умови існування морських організмів. Це може спровокувати зникнення окремих видів і запуск ланцюгових реакцій у харчових ланцюгах.

    Полярник також наголосив, що в Антарктиці вже фіксують тривожні сигнали глобального потепління. Зокрема, в протоці Дрейка сталися чотири землетруси, хвилі від яких дійшли до району української антарктичної станції «Академік Вернадський», що є нетиповим для цього регіону.

    Крім того, науковці спостерігають майже повну відсутність нового льоду, оскільки океан не охолоджується достатньо для його формування. Через це місцеві тварини втрачають природні укриття та кормову базу й змушені мігрувати далі на південь.

  • Повна заміна людини ШІ поки неможлива — висновки науковців

    Повна заміна людини ШІ поки неможлива — висновки науковців

    Дослідження, проведене компанією Scale AI спільно з Центром безпеки штучного інтелекту, показало, що сучасні ШІ-системи поки що не здатні повноцінно замінити фахівців у сфері дизайну, програмування та аналітики. Про це повідомляє Washington Post.

    Науковці протестували ChatGPT, Gemini та Claude на сотнях реальних фріланс-проєктів. Завдання охоплювали широкий спектр робіт — від створення 3D-анімації та вебігор до форматування наукових статей і побудови аналітичних панелей.

    Результати виявилися доволі скромними. Найефективніша модель змогла якісно виконати лише 2,5% завдань. Майже половина проєктів була реалізована з низькою якістю, а близько третини так і залишилися незавершеними. У багатьох випадках ШІ створював пошкоджені файли або ігнорував ключові вимоги замовників. Навіть ті результати, які виглядали правдоподібно, при детальній перевірці містили критичні помилки.

    Проблеми проявилися і в конкретних галузях. У тестах з дизайну інтер’єру штучний інтелект створював реалістичний на вигляд план приміщення, який водночас був технічно некоректним і не містив необхідної деталізації. Під час аналізу даних ШІ плутав кольори, накладав текст на графіки та пропускав цілі країни у візуалізаціях. У сфері розробки ігор система створила працездатний продукт, але повністю проігнорувала задану тему — замість гри про пивоваріння вийшов абстрактний проєкт.

    Один з авторів дослідження Джейсон Хаузенлой пояснює такі результати двома ключовими обмеженнями. По-перше, сучасні чат-боти не мають довгострокової пам’яті, тому не вчаться на власних помилках у межах тривалих проєктів. По-друге, вони мають проблеми з візуальним розумінням, адже під час створення 3D-моделей працюють переважно через код, а не через повноцінний візуальний інтерфейс.

    Водночас дослідники відзначають поступовий прогрес. Так, модель Gemini 3 Pro у листопаді 2025 року змогла виконати 1,3% завдань, тоді як її попередня версія показувала результат лише на рівні 0,8%.

    Попри розвиток автономності ШІ, повна заміна людини-фахівця залишається малоймовірною в найближчому майбутньому. Хоча економічна вигода очевидна — створення гри людиною коштувало близько 1485 доларів, тоді як запуск Claude Sonnet обійшовся менш ніж у 30 доларів — різниця в якості все ще робить людську працю незамінною.

  • Домашні коти використовують нявкання як інструмент спілкування

    Домашні коти використовують нявкання як інструмент спілкування

    Вчені з Неаполітанського університету імені Федеріко II з’ясували, що домашні коти навчилися різноманітно нявкати саме для спілкування з людьми. На відміну від своїх диких родичів, коти, які живуть поруч із людьми, використовують свої голоси для того, щоб просити їжу, привертати увагу або навіть «скаржитися».

    Дослідники порівняли нявкання чотирьох видів диких котів — африканського дикого кота, середньоєвропейського лісового кота, гепарда та пуми — із нявканням домашніх тварин, використавши архіви звуків музею природознавства в Неаполі. Виявилося, що домашні коти мають значно ширший діапазон нявкання, ніж їхні дикі родичі.

    Вчені пояснюють це тим, що життя поруч із людьми, які мають різний розпорядок дня, звички та емоції, спонукало котів адаптувати свої звуки під людину. Таким чином нявкання стало своєрідним «інструментом комунікації» між котом і власником.

    Ще одна особливість котячого спілкування — муркотання. Воно менш пов’язане з передачею конкретної інформації, але унікальне для кожного кота. Низькочастотний звук допомагає ідентифікувати тварину та впізнавати знайомих котів, як їм самим, так і людям.

    Попередні дослідження університету Париж-Нантер показали, що коти здатні розрізняти голоси людей і впізнавати, коли до них звертається саме їхній власник. Це свідчить про високу здатність котів до соціальної адаптації та комунікації з людьми.

  • Археологи відкрили схованку з прикрасами XIII століття у Володимирі

    Археологи відкрили схованку з прикрасами XIII століття у Володимирі

    Археологи виявили у місті Володимир на Волині унікальний скарб князівської доби, який отримав назву «Скарб купця». Знахідку виявили в історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста. Про результати дослідження розповів керівник експедиції Віктор Баюк.

    «Скарб купця» налічує:

    • 573 цілі скляні браслети, центр виробництва яких у добу Русі знаходився в Києві;

    • 9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;

    • масивний хрест-енколпіон, ймовірно частина облачення священника високого рангу;

    • 18 ромбічних пряжок, оформлених технікою псевдозернь;

    • 5 срібних скроневих кілець;

    • свинцеві накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;

    • щитковий срібний перстень;

    • бронзовий кістень;

    • пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та інші речі або їхні фрагменти.

    За словами Віктора Баюка, знайдені цілі скляні браслети є безпрецедентними для археологічних досліджень Києво-Руської держави. Раніше археологи знаходили переважно уламки таких прикрас. У Національному музеї історії України зберігається лише близько 30 таких цільних браслетів.

    573 браслети поділяються на 109 типів і відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (від 4,0 до 5,9 см). Деякі серії налічують по 5–31 екземпляр, інші зустрічаються поодиноко або по 2–5 штук.

    Знахідка розташована у схованці під підлогою споруди середини XIII століття. Археологи припускають, що майстер з Києва міг сховати прикраси під час навали, сподіваючись повернутись за ними, проте загинув, а будівля була знищена під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року. Прикраси пролежали в землі майже 800 років, поки їх не виявили археологи.

  • Науковці пояснили, чому ми не пам’ятаємо власні сни

    Науковці пояснили, чому ми не пам’ятаємо власні сни

    Багатьом знайоме відчуття, коли сон здається надзвичайно яскравим і емоційним, але вже за кілька хвилин після пробудження від нього залишаються лише уривки або взагалі нічого. Вчені пояснюють: це не порушення пам’яті, а природна особливість роботи мозку під час сну.

    Найінтенсивніше сновидіння виникають у фазі швидкого руху очей, відомій як REM-фаза. У цей період мозок активно формує образи, сюжети та емоційні переживання. Водночас ділянки, відповідальні за логіку, контроль і довготривале запам’ятовування, зокрема префронтальна кора, працюють менш активно. Через це сни майже не фіксуються як стабільні спогади.

    Важливу роль відіграє і хімія мозку. Під час REM-фази значно знижується рівень норадреналіну — нейромедіатора, який необхідний для закріплення подій у пам’яті. За його дефіциту мозок не сприймає сон як інформацію, що потребує збереження.

    Ще одним чинником є сам момент пробудження. Коли людина відкриває очі, мозок миттєво перемикається на обробку сигналів із реального світу — світла, звуків, рухів. Ці нові стимули швидко витісняють крихкі сліди сновидіння, якщо людина не намагається свідомо пригадати побачене одразу після пробудження.

    Науковці наголошують, що забування снів — це не недолік, а частина їхньої функції. Сновидіння виконують роль емоційної обробки пережитого досвіду, допомагають мозку «перезавантажити» психіку та знизити рівень стресу. Збереження кожного сну в пам’яті могло б, навпаки, перевантажувати свідомість.

    Таким чином, швидке зникнення сновидінь є нормальним і навіть корисним процесом. Мозок використовує сни не для запам’ятовування, а для внутрішньої роботи з емоціями та досвідом.

  • Дослідження показало, які види відпочинку шкодять пам’яті

    Дослідження показало, які види відпочинку шкодять пам’яті

    Кожна людина має власний спосіб відпочинку — хтось обирає книгу, інші надають перевагу серіалам або відеоіграм. Водночас науковці застерігають: щоденні звички можуть впливати на здоров’я мозку значно сильніше, ніж здається на перший погляд. Про це повідомляє The Mirror.

    Дослідники з Університету Південної Австралії проаналізували добову активність 397 людей похилого віку, щоб з’ясувати, як різні види занять пов’язані з ризиком когнітивного спаду. Вчені оцінювали, скільки часу учасники приділяли фізичній активності, соціальній взаємодії та малорухливим заняттям.

    Результати дослідження виявилися обнадійливими для тих, хто полюбляє інтелектуальні та соціальні активності. З’ясувалося, що читання, рукоділля, спілкування з іншими людьми, прослуховування музики та навіть молитва позитивно впливають на роботу мозку та допомагають зберігати когнітивні функції.

    Натомість перегляд телевізора та відеоігри, за словами дослідників, можуть мати негативний вплив на здоров’я мозку. Як пояснила одна з авторок дослідження Меддісон Меллоу, не всі малорухливі заняття однаково впливають на когнітивні здібності.

    За її словами, сидячий спосіб життя, який супроводжується розумовою стимуляцією або соціальною взаємодією — наприклад, читання чи розмови з друзями — є корисним для мозку. Водночас пасивні заняття, такі як тривалий перегляд телевізора, можуть сприяти когнітивному спаду.

    Дослідниця також наголосила, що порада «більше рухатися і менше сидіти» залишається актуальною для здоров’я серця, однак вплив сидячих занять на мозок є значно складнішим. Найкращий варіант для підтримки як фізичного, так і ментального здоров’я — це рух, який приносить задоволення та підвищує серцевий ритм.

    Навіть короткі п’ятихвилинні перерви на легкі вправи можуть мати позитивний ефект. Якщо ж планується тривалий перегляд фільмів або серіалів, експерти радять робити паузи для руху або частково замінювати екранний час читанням, яке краще стимулює мозок.

    За словами Меллоу, саме такі невеликі, але регулярні кроки допомагають поступово формувати здорові звички та знижувати ризик вікових порушень пам’яті й мислення.

  • Вчені пояснили, чому хвилина бігу на біговій доріжці триває значно довше

    Вчені пояснили, чому хвилина бігу на біговій доріжці триває значно довше

    Багатьом відвідувачам спортзалу знайоме відчуття, що хвилина бігу на біговій доріжці триває значно довше, ніж у реальному житті. Науковці підтвердили, що під час інтенсивних фізичних навантажень людський мозок справді схильний переоцінювати плин часу. Про це повідомляє Daily Mail з посиланням на нове дослідження.

    Дослідники з Італійського технологічного інституту провели експеримент за участю 22 добровольців. Учасників попросили виконувати різні фізичні дії — стояти на місці, ходити назад і бігти на біговій доріжці — при цьому не дивлячись на годинник або таймер. Після кожного етапу вони мали оцінити, скільки часу, на їхню думку, минуло.

    Результати показали, що під час бігу учасники переоцінювали тривалість часу приблизно на дев’ять відсотків. Це означає, що хвилина, яка суб’єктивно здавалася повною, насправді тривала близько 54,6 секунди.

    Раніше вчені вважали, що спотворення часу під час фізичних навантажень пов’язане насамперед зі зростанням частоти серцевих скорочень. Однак нові дані свідчать про інше. Хоча біг значно сильніше підвищував пульс, ніж ходьба, ефект сприйняття часу в обох випадках виявився майже однаковим.

    Науковці дійшли висновку, що ключову роль відіграють когнітивні зусилля. Під час бігу мозок змушений активно контролювати баланс, координацію рухів і положення тіла, що потребує значних ресурсів. Саме це навантаження і впливає на суб’єктивне відчуття тривалості часу.

    У статті, опублікованій у журналі Scientific Reports, дослідники зазначають, що точне сприйняття часу є важливим для багатьох повсякденних дій. Водночас людське відчуття тривалості подій часто не збігається з реальними показниками.

    Подібний ефект спостерігається й у звичайному житті — очікування транспорту або приготування їжі здаються довшими, ніж є насправді, тоді як під час відпочинку або приємних занять час, навпаки, пролітає непомітно.