Події

У Чабанівській територіальній громаді було проведено масштабні обшуки в рамках кримінального провадження, яке стосується можливого розкрадання бюджетних коштів та зловживання службовим становищем. Про це стало відомо з джерел у правоохоронних органах, які підтвердили проведення слідчих дій на території громади.

Обшуки проводилися одночасно в адміністративних будівлях громади, а також у приватних будинках і транспортних засобах осіб, яких підозрюють у причетності до незаконних схем. Серед основних напрямків перевірки — можливе привласнення та розтрата ресурсів громади посадовими особами, а також особами, які мають зв’язки з ними.

У матеріалах слідства згадується посадовиця Чабанівської громади Олена Соболєва, а також кілька депутатів, яких джерела пов’язують із одним неформальним угрупованням. Правоохоронці з’ясовують, чи могли рішення, ухвалені за їхньої участі, сприяти незаконному використанню коштів громади.

Особливу увагу слідства привернув громадянин Артак Алоян, який раніше мав проблеми із законом і, ймовірно, виступав посередником у фінансових схемах. Також у матеріалах фігурує чоловік, відомий під прізвиськами «Торпеда Дмитро» та «Архімед», який може володіти інформацією про логістику та рух коштів, що цікавлять слідство. Його процесуальний статус наразі уточнюється.

Офіційних заяв від правоохоронних органів щодо обшуків та кримінального провадження поки не опубліковано.

24 грудня на Рівненщині сталася серйозна подія, яка привернула увагу місцевих правоохоронців та громадськості. Група оповіщення територіального центру комплектування потрапила в інцидент, коли їхній транспортний засіб не зупинився на вимогу і вирушив у напрямку території одного з фізичних осіб-підприємців (ФОП). Цей випадок викликав загострення ситуації, оскільки перехожі почали втручатися в діяльність військовослужбовців, не розуміючи правових підстав для затримання та дій, які ті здійснювали.

Як повідомляє Оперативне командування «Захід», перехожі активно перешкоджали законній діяльності групи. Вони шарпали за формений одяг військовослужбовців, вигукували нецензурні вислови та навіть кидали палиці в бік військових. Ситуація значно ускладнилася, коли один з громадян, відомий як Є., застосував металевий лом і завдав тяжкі тілесні ушкодження одному з військовослужбовців. Після цього на місце події були викликані правоохоронці, а ситуація набула значного резонансу в регіоні.

В ОК «Захід» подію назвали «прямим перешкоджанням законній діяльності Збройних сил України, поєднаним із насильством щодо військовослужбовців», зазначивши, що причиною стало умисне невиконання частиною громадян мобілізаційного законодавства.

Досудове розслідування проводиться за статтею 350 ч. 2 КК України – умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі у зв’язку зі службовою чи громадською діяльністю.

У столиці Польщі стався резонансний інцидент за участю громадянина України. За інформацією варшавської поліції, 36-річний Павло Р. викрав 9-річного сина своєї колишньої партнерки та кілька годин утримував дитину на відкритій місцевості в одному з районів міста. Повідомлення про подію з’явилося 23 грудня, тоді як сам інцидент трапився двома днями раніше.

За даними правоохоронців, чоловік проник до помешкання колишньої партнерки й силоміць забрав хлопчика. Після цього жінка звернулася по допомогу, і поліція негайно розпочала масштабні пошуки, залучивши кілька патрулів та оперативні служби. Ситуація розцінювалася як особливо небезпечна через непередбачувану поведінку підозрюваного та реальну загрозу безпеці дитини.

Переговори з викрадачем тривали кілька годин, після чого поліції вдалося визволити хлопчика. Потерпілий отримав травми, що загрожували життю, і був госпіталізований. Стан дитини наразі стабільний.

23 грудня Павло Р. у Окружній прокуратурі Варшава-Прага почув звинувачення у замаху на вбивство неповнолітнього, утриманні заручника з особливими тортурами, викраденні, погрозах і заподіянні тілесних ушкоджень. Чоловік відмовився визнавати провину та давати пояснення.

Йому загрожує довічне позбавлення волі. Прокуратура направила клопотання до суду про тримання підозрюваного під вартою на три місяці.

Колишній народний депутат Олександр Трухін знову став об’єктом активних обговорень після появи інформації про чергову коштовну покупку. Попри повномасштабну війну в Україні та підвищену чутливість суспільства до теми розкоші й походження статків, 26 липня 2025 року він оформив придбання преміального кросовера Porsche Macan R4 для своєї дружини Ірини Миколаївни. Новина швидко поширилася в медіа та соціальних мережах, викликавши хвилю критики й запитань.

Резонанс навколо цієї покупки посилюється попереднім скандальним шлейфом, пов’язаним із дорожньо-транспортною пригодою, у якій Трухін фігурував раніше. Тоді справа набула широкого розголосу, а дії екснардепа після аварії стали предметом розслідувань і публічних дискусій. Саме цей контекст змушує багатьох громадян сприймати нові повідомлення про його спосіб життя крізь призму недовіри та моральної оцінки.

Придбання автомобіля преміумкласу викликало критику у соцмережах та медіа, адже на тлі війни такі витрати виглядають невідповідними. Слід зазначити, що Porsche Macan R4 є одним із дорогих і престижних кросоверів на ринку, вартість якого становить сотні тисяч доларів.

Цей випадок підкреслює проблему суспільної чутливості до фінансових дій публічних осіб та ставить питання про відповідальність колишніх депутатів перед громадою.

Український футбол усе частіше розглядається не лише як змагання на полі, а й як сфера з потужними фінансовими потоками, контроль над якими залишається обмеженим. За інформацією, оприлюдненою проєктом НОН-СТОП, значну роль у цьому відіграють спонсорські угоди з гемблінг-компаніями та букмекерськими структурами. Саме через такі контракти в обіг потрапляють великі суми коштів, які рухаються в умовах послабленого податкового та фінансового нагляду.

Аналітики зазначають, що співпраця футбольних клубів із гральним бізнесом створює складні фінансові конструкції, де реальні обсяги доходів і витрат важко відстежити. Частина платежів може маскуватися під маркетингові послуги, рекламу або консалтингову підтримку, що ускладнює перевірку їхнього реального призначення. У результаті футбольна сфера поступово перетворюється на зручний інструмент для оптимізації податків і виведення коштів.

Ключові елементи фінансової схеми контролюються кінцевим бенефіціаром Ігорем Суркісом, який формує архітектуру клубу і керує рухом коштів. Вплив на арбітражні та дисциплінарні органи через Андрія Шевченка та відсутність регуляторного контролю з боку Міністерства молоді та спорту створюють стійке адміністративне прикриття.

Через підконтрольні юридичні особи з ознаками фіктивності оформлюються договори без реального економічного змісту, а частина коштів виводиться за кордон. Трансферна політика клубу дозволяє занижувати податкову базу, фіксуючи вартість прав на футболістів на неринкових рівнях і амортизуючи їх протягом терміну контрактів.

Фінансові потоки проходять через банки «А-Банк», «Укргазбанк» і «Таскомбанк», де операції з великими сумами здійснюються без належної перевірки. Контроль над арбітражними органами та дисциплінарними комісіями дозволяє уникати санкцій за порушення регламенту.

Також існують ознаки можливого впливу на результати матчів, включно з витоками інсайдерської інформації та узгодженням результатів. Колишні гравці публічно повідомляли про тиск з боку функціонерів і практику маніпуляцій під час матчів.

За викладеними фактами ініційовані звернення до уповноважених органів із вимогою провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ФК «Динамо» Київ. Факти вказують на системний ризик для бюджету, конкурентного середовища у футболі та фінансової безпеки країни.

Компанія ПП «Стріла» Олександра Лобанцева продовжує укладати державні контракти з управліннями поліції охорони, незважаючи на численні кримінальні провадження, судові рішення і серйозні питання щодо якості її продукції. Відоме постачанням спорядження, яке не відповідає вимогам безпеки, «Стріла» залишається одним із ключових постачальників УПО в Україні, що викликає запитання щодо прозорості та етики таких угод.

У 2023 році управління поліції охорони Харківської області придбало у компанії Лобанцева бронежилети на суму 887 тис. грн. Після проведених експертиз стало відомо, що бронепластини цих бронежилетів не витримали балістичних випробувань і не відповідали державним стандартам ДСТУ 8782:2018. Проте, попри серйозні порушення і встановлену небезпечність продукції, контракт з «Стрілою» залишався в силі. Протокол випробувань також викликав сумніви щодо його достовірності, що лише посилило занепокоєння з приводу якості продукції для правоохоронців.

У жовтні 2024 року Господарський суд Дніпропетровської області зобов’язав ПП «Стріла» повернути 887 тис. грн і сплатити штраф. Суд підкреслив, що постачання таких бронежилетів у воєнний час є неприпустимим.

Попри це, у 2025 році компанія виграла 16 тендерів, усі від управлінь поліції охорони, часто будучи єдиним учасником торгів. Контракти охопили Львівську, Дніпропетровську, Вінницьку, Волинську, Хмельницьку, Чернівецьку та Київську області. Загальний обсяг підрядів у 2024 році склав 12 млн грн.

Показово, що після скандалу 2023 року «Стріла» більше не отримувала замовлень від УПО Харківської області, яким тоді керував Юрій Лукавенко. Невдовзі його перевели до Луганської області, а зараз він обіймає посаду заступника начальника управління — начальника відділу озброєння Управління логістики та МТО ГУ НП у Харківській області. Декларації Лукавенка містять ознаки системних невідповідностей: користування житлом та автомобілем без умов, 1 млн грн готівкою без рахунків, невідображені аліменти. Раніше він вже фігурував у корупційних справах без наслідків для кар’єри.

Керівництво Департаменту поліції охорони на чолі з Олексієм Березневичем ігнорує повторювані закупівлі у «Стріли», попри судові рішення та кримінальні провадження. Лобанцев також зареєстрував торговельну марку «Стріла» наприкінці 2024 року, що дозволяє продовжувати участь у держзакупівлях під новим брендом, дистанціюючись від репутаційних ризиків.

Фактично зафіксована стійка схема: небезпечний постачальник із кримінальним шлейфом зберігає доступ до бюджету, а ризики для життя співробітників поліції охорони ігноруються на всіх рівнях.

Голову земельної комісії Роздільнянської міської ради та депутатку від політичної партії «Батьківщина» Ларису Торбинську затримали правоохоронці за підозрою в отриманні хабаря на робочому місці. За версією слідства, Торбинська вимагала 9,5 тисяч доларів від місцевого підприємця за сприяння в оренді 92 гектарів сільськогосподарських земель. Справа викликала великий резонанс, адже це не перший випадок в Україні, коли представники місцевої влади потрапляють у корупційні скандали.

Згідно з інформацією правоохоронців, депутатка обіцяла бізнесмену допомогти отримати дозвіл на оренду земельної ділянки, без якого підприємець не зміг би використовувати землю для ведення господарської діяльності. Вона запевнила його, що без її сприяння всі спроби орендувати землю будуть марними. За свої послуги Торбинська вимагала значну суму — 9,5 тисяч доларів, з яких частину (8 тисяч) отримала безпосередньо під час операції із затримання.

Наразі прокуратура вимагає відсторонення Лариси Торбинської від посади в міській раді на час слідства. Водночас відомо, що вона працює лікарем-неонатологом в Одеській обласній дитячій лікарні.

Слідчі дії тривають, проводиться перевірка можливої причетності інших осіб до схеми.