Події

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

3 жовтня на Львівщині сталося затримання 45-річного чоловіка, який незаконно зберігав гранату з підривачем. Інцидент був викритий завдяки повідомленню від небайдужих громадян, які помітили підозрілий предмет у руках чоловіка, що заходив до продуктового магазину. За свідченнями очевидців, предмет нагадував гранату, що і стало підставою для термінового реагування правоохоронців.

Відразу після отримання сигналу, на місце події прибули працівники поліції, а також спецпризначенці, які займалися перемовинами з чоловіком. За допомогою досвідчених психологів та переговорників, поліцейським вдалося переконати підозрюваного вийти з приміщення та передати гранату. Виявлений боєприпас був вилучений і скерований на експертне дослідження, щоб визначити всі його характеристики та наявність інших можливих небезпечних компонентів.

Фігурант затриманий відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі повідомили йому про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Досудове розслідування триває, правоохоронці з’ясовують походження гранати та обставини її незаконного зберігання.

Київська міська прокуратура оголосила про підозру директору Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації у зв’язку з порушеннями, виявленими під час закупівлі спеціалізованої рятувальної техніки у 2022 році. За попередніми висновками слідства, посадовець неналежно виконав свої службові обов’язки, що призвело до тяжких наслідків для столичної громади.

Справу кваліфіковано за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України. Йдеться про службову недбалість, яка, згідно з матеріалами слідства, полягала у придбанні шести аварійно-рятувальних машин і комплектів додаткового обладнання за значно завищеними цінами. Унаслідок цього бюджету міста було завдано збитків на мільйони гривень.

Посадовцю загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років та обмеження права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Раніше Роману Ткачуку вже вручали підозру за фактом розтрати бюджетних коштів, призначених для встановлення систем оповіщення в Деснянському районі, а також через порушення, пов’язані із закритим укриттям.

Суд Вишгородського району виніс вирок директорці підрядної організації, яка була визнана винною в розкраданні 115 тисяч гривень під час виконання капітального ремонту системи блискавкозахисту в одному з освітніх закладів району. Жінку засуджено до трьох років позбавлення волі за підсумками слухання справи за публічного обвинувачення Вишгородської окружної прокуратури.

Згідно з матеріалами справи, під час проведення ремонтних робіт директорка організації свідомо підписала фіктивні акти виконаних робіт, хоча знала, що частина робіт не була виконана взагалі, а частина — не в повному обсязі. Незважаючи на це, на підставі цих документів підприємство отримало з бюджету 337 тисяч гривень, з яких 115 тисяч гривень були привласнені директоркою, що призвело до значного матеріального збитку для державного бюджету та порушення законних прав громадян.

Суд визнав жінку винною у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та службовому підробленні. Призначене покарання становить три роки позбавлення волі. Вирок набирає законної сили через 30 днів після проголошення, якщо не буде оскаржений в апеляційному порядку.

Справа підкреслює системну проблему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту освітніх закладів. Кошти, які мали сприяти безпеці дітей через встановлення блискавкозахисту, були частково привласнені, а вирок суду є важливим прецедентом для подібних справ у Київській області.

У Запоріжжі правоохоронці викрили злочинну групу, яка привласнила гуманітарну допомогу на загальну суму понад 8 мільйонів гривень. До складу цієї групи входили військовослужбовець, що самовільно залишив службу, його дружина та двоє спільників. Вони діяли під виглядом представників Збройних сил України, підробляючи документи, що дозволяли отримувати важливу гуманітарну допомогу, призначену для українських захисників.

Шахраї активно користувалися довірою до військових і гуманітарних організацій, забезпечуючи себе і своїх спільників необхідними товарами, серед яких були турнікети, медикаменти, термобілизна, продукти харчування, а також сучасні безпілотні літальні апарати, які мали використовуватися для потреб армії. Використовуючи фальшиві документи, вони отримували великі партії допомоги, яку в подальшому перепродавали або привласнювали.

Отримане група продавала через роздріб, а кошти привласнювала собі. Для створення видимості законності учасники знімали постановочні відео в військовій формі.

Правоохоронці задокументували протиправну діяльність групи та продовжують слідчі дії для встановлення всіх обставин справи.

У Києві правоохоронці затримали 43-річного чоловіка, жителя Троєщини, який організував незаконний продаж бойових гранат. За попередніми даними, чоловік має досвід скоєння кримінальних правопорушень, зокрема, за наркозлочини, майнові злочини та домашнє насильство. Він відбував покарання в місцях позбавлення волі та звільнився лише в квітні 2025 року.

Поліція встановила, що затриманий придбав три ручні гранати з запалами та намагався продати дві з них. Під час затримання під час спроби збуту боєприпасів у нього були вилучені зазначені гранати. Крім того, під час обшуку за місцем проживання чоловіка правоохоронці знайшли ще один корпус гранати та запал до неї. Це виявлення свідчить про наявність у нього ще одного арсеналу, який він міг використовувати для подальших злочинних дій.

Слідчі Деснянської окружної прокуратури повідомили фігурантові про підозру у скоєнні двох епізодів злочину за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, що передбачає носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без дозволу. За скоєне чоловіку загрожує до семи років позбавлення волі.

Правоохоронці наголошують на небезпеці незаконного обігу боєприпасів у місті та закликають громадян повідомляти про підозрілі дії у поліцію.

Зараз триває досудове розслідування, встановлюються можливі постачальники та клієнти, а також обставини придбання гранат.

Скандальна історія з участю старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління поліції Сергія Балашова не сходить з перших шпальт новин. Правоохоронець потрапив під приціл Державного бюро розслідувань через підозри в незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у своїй електронній декларації. За даними слідства, протягом 10 років, з 2015 по 2025 рік, Балашов зміг набрати рухоме та нерухоме майно, загальна вартість якого перевищує 13,5 мільйона гривень. Особливу увагу слідчих привертає те, що значна частина цього майна була оформлена на родичів та третіх осіб, що вказує на можливу спробу приховати джерела таких значних статків.

Серед найбільш помітних активів, що потрапили в поле зору правоохоронців, — земельні ділянки у селах Поділ та Ковалівка, житловий будинок у Решетилівці, а також кімната в Зінькові. Не менш дивним виглядає наявність у декларації двох дорогих автомобілів — BYD Tang та Lexus GX 460, які також стали об'єктами уваги слідчих. Важливо зазначити, що офіційні доходи Сергія Балашова не відповідають рівню володіння таким майном, що ставить під сумнів законність джерел його надбання.

Під час обшуків у будинку Балашова та Аранчій, а також у офісі забудовника, детективи вилучили мобільні телефони, банківські картки, платіжні квитанції та інші документи, які можуть мати значення для слідства. Арештовано також автомобіль Lexus GX 460.

Слідчі перевіряють можливе оформлення фіктивної інвалідності на новонароджену дитину та підготовку до виїзду за кордон для уникнення обліку військовозобов’язаного. Досудове розслідування триває за статтями 368-5 та 366-2 Кримінального кодексу України.

Справа Балашова та Аранчій підкреслює проблеми прозорості у діяльності правоохоронців та високопоставлених чиновників у Полтавській області, зокрема щодо нерухомості, коштів та привілеїв, що набувають політичного та соціального резонансу.