Події

Після того як необхідні речі опинилися в її особистому рюкзаку, вона прямувала до виходу, уникаючи касових зон та не маючи наміру проводити оплату. Дії жінки не залишилися непоміченими: система відеоспостереження та уважність співробітників дозволили оперативно відреагувати. На виході з торговельної зали працівники магазину зупинили порушницю та запросили її пройти до кімнати охорони для з’ясування обставин. Під час огляду речей було виявлено весь перелік неоплаченого товару.

Після оформлення необхідних матеріалів справу передали до суду. Під час розгляду встановлено всі деталі інциденту, а також умисний характер дій обвинуваченої. Суд дійшов висновку, що жінка свідомо намагалася привласнити майно гіпермаркету без оплати, порушивши норми чинного законодавства. За результатами засідання її визнано винною та призначено покарання, передбачене відповідною статтею Кримінального кодексу.

Під час судового засідання жінка визнала свою провину і пояснила, що вчинила злочин через складне матеріальне становище.

Суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте, відповідно до ст. 75 КК України, її звільнили від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк тривалістю 1 рік. Жінка зобов’язана періодично реєструватися в органах кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця роботи чи проживання.

11 листопада Чернігівський апеляційний суд виніс вирок у справі чоловіка, який скоїв умисне вбивство поліцейського Олександра Левченка у Бахмачі в 2022 році. Суд засудив його до восьми років позбавлення волі. Крім того, винний зобов'язаний виплатити моральну шкоду родині загиблого — дружині та дочці поліцейського по 500 тисяч гривень кожній.

Це рішення стало наслідком перегляду справи після того, як Борзнянський районний суд, який розглядав цю справу раніше, ухвалив виправдальний вирок. Суд першої інстанції визнав обвинуваченого невинним, мотивуючи це самозахистом, а також залишив без розгляду цивільний позов потерпілої сторони щодо відшкодування моральної шкоди.

За даними вироку, 19 листопада 2022 року близько 23:00 біля кафе в Бахмачі обвинувачений завдав удар ножем Олександру Левченку. Поліцейський помер наступного дня у лікарні. За словами дружини загиблого, між обвинуваченим та компанією поліцейського стався конфлікт, який він намагався розборонити.

Обвинувачений свою провину не визнав і пояснював, що діяв у самозахисті через начебто напад поліцейського та його знайомих. Суд встановив, що його дії кваліфікуються як умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України).

Під час відбування покарання зараховано строки попереднього ув’язнення та цілодобового домашнього арешту з відповідним перерахунком днів на термін позбавлення волі.

Олександр Левченко був інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 міста Бахмач.

Про злочин стало відомо після того, як діти, ставши свідками кримінального інциденту, розповіли батькам про те, що сталося. Інцидент трапився в одному з міст України, де група неповнолітніх випадково стала свідками протиправних дій. Після того, як діти стали очевидцями цього злочину, вони не змовчали, а негайно звернулися до своїх батьків, що стало першим кроком до розкриття цього правопорушення.

Батьки, почувши від дітей про події, одразу звернулися до правоохоронних органів. Завдяки оперативній реакції родичів і своєчасному повідомленню поліції, вдалося оперативно вжити необхідних заходів для фіксації доказів і встановлення осіб, причетних до злочину. Розслідування показало, що затримані особи скоїли злочин, який стосується майна та безпеки громадян, а також має серйозні наслідки для постраждалих.

“Я вдячний дівчатам, які не промовчали. У своєму дитячому віці вони сказали правду, на що не здатні деякі дорослі. З потерпілими працювали психологи, була проведена комплексна судово-психіатрична експертиза. Фахівці підтвердили: дівчатка пережили насильство, і наслідки залишили глибокий слід у їхній психіці”, – зазначив Кравченко.

Генеральний прокурор підкреслив, що вирок є сигналом: держава не дозволить перетворювати дитинство на травму. Він також закликав до змін у законодавстві та посилення покарання за сексуальні злочини проти дітей, наголошуючи, що 10 років – це лише початок справедливості.

У Борисполі Київської області правоохоронці затримали чоловіка, якому інкримінують вимагання коштів у місцевого мешканця шляхом погроз та психологічного тиску. За даними слідства, підозрюваний протягом певного часу-шантажував потерпілого, вимагаючи від нього значну суму грошей нібито за "вирішення проблем" та уникнення надуманих неприємностей. Ситуація загострилася настільки, що постраждалий вирішив звернутися до поліції, після чого оперативники розпочали документування злочинної діяльності.

Під час обшуків та проведення оперативних заходів правоохоронцям вдалося зафіксувати момент передачі частини грошей, що стало підставою для негайного затримання підозрюваного. За інформацією слідчих, чоловік діяв упевнено та наполегливо, переконуючи потерпілого, що відмова від виконання його вимог може мати для нього "серйозні наслідки". Такі погрози, за попередніми висновками, мали всі ознаки цілеспрямованого тиску з метою незаконного збагачення.

За даними слідства, чоловік телефонував підприємниці, посилаючись на вигаданий «борг» покійного чоловіка, однак не надав жодних підтверджувальних документів. Під час одного з візитів до знайомої потерпілої він прикріпив на автомобіль жінки предмет, схожий на гранату, і телефоном зробив «останнє попередження».

12 листопада поліція провела обшуки у Харківській, Сумській, Київській областях та у Запоріжжі. Вилучено мобільні телефони, з яких здійснювалися дзвінки, вогнепальну зброю, гранати та чорнові записи.

Підозрюваному повідомлено про підозру за ч.4 ст.189 Кримінального кодексу України (вимагання). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Наразі поліція встановлює повне коло причетних осіб для притягнення їх до відповідальності.

YouControl представив аналітичне дослідження, підготовлене на основі відкритих даних, у якому детально розглянуто бізнес-активи Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. У звіті зазначено, що Міндіч має зв’язки з сімнадцятьма юридичними особами, зареєстрованими на території України. Його участь у компаніях охоплює різні сектори підприємництва — від медіа та розважальної індустрії до діяльності, пов’язаної з технологічними сервісами та інвестиційними проєктами.

За даними аналітиків, Міндіч фігурує як співзасновник або кінцевий бенефіціар у компаніях, що об’єднані складною структурою управління. Подібна багаторівнева система власності характерна для бізнес-груп, які прагнуть диверсифікувати активи та оптимізувати фінансові потоки. Звіт також звертає увагу на перетин інтересів Міндіча з низкою інших бізнесменів, що формує широке поле партнерств на ринку.

Відзначається, що у спільних бізнесах Міндіча фігурують колишній помічник президента Сергій Шефір та бізнесмен Геннадій Боголюбов. Бізнесмен також є бенефіціаром британської Meylor Global LLP та співвласником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка раніше була учасником російської компанії з виготовлення штучних діамантів.

Олександр Цукерман зареєстрований як ФОП із КВЕДом «Загальна медична практика».

13 листопада президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана у справі щодо розкрадання в «Енергоатомі». За версією слідства, 46-річний Міндіч контролював діяльність «пральні», через яку відмивалися кошти, визначав фінансові потоки та впливав на керівників органів влади. 61-річного Цукермана слідчі вважають співорганізатором схем у енергетиці. Обидва виїхали з України перед початком слідчих дій.

Православна спільнота відзначає день пам’яті святих мучеників Гурія, Самона та Авіва, який традиційно збігається з початком Різдвяного посту — одного з найтриваліших і найзначиміших духовних періодів церковного року. Віряни вступають у час внутрішнього очищення, що триватиме до 25 грудня та включатиме стриманість у харчуванні, посилені молитви та переосмислення власних вчинків.

Постаті Гурія, Самона та Авіва посідають особливе місце у християнській історії. Вони жили у III–IV століттях, активно проповідували віру та неодноразово зазнавали гонінь. Гурія та Самона піддавали катуванням за відмову зректися християнського вчення, а Авів, який служив дияконом, був засуджений після численних доносів і страчений через спалення. Їхня стійкість стала символом непохитної відданості духовним переконанням навіть перед лицем смертельної небезпеки.

У цей день віряни вступають у Різдвяний піст, який передбачає відмову від м’яса, молочних продуктів, яєць, а в деякі дні — навіть від олії. Проте основна суть посту полягає не лише у фізичних обмеженнях, а й у роботі над внутрішнім станом. Люди намагаються уникати гніву, заздрості, сварок та негативних думок, оскільки вважається, що емоції й слова в цей період мають особливу силу.

Що заборонено робити 15 листопада: • порушувати піст через надмірне харчування, алкоголь або недотримання обмежень;• вступати в конфлікти, ображати когось чи висловлювати негатив;• займатися магічними практиками або ворожінням;• пліткувати чи засуджувати інших, адже сказане в цей день нібито повертається людині в посиленій формі.

Святих Гурія, Самона і Авіва вважають покровителями сімейного життя. До них звертаються з молитвами про зміцнення шлюбу, примирення подружжя та пошук другої половинки.

Народні прикмети, пов’язані з 15 листопада, також дають підказки щодо погоди взимку. Ясна зоряна ніч віщує холодну та суху зиму, швидкий рух хмар — посилення вітру, а червоний захід сонця — ознака швидкої відлиги або снігопаду.

Правоохоронні органи Полтавської області повідомили про розкриття масштабної корупційної схеми, яку організувала група медичних працівників, щоб допомагати військовозобов’язаним уникати мобілізації. За даними Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції, незаконний механізм діяв у період проведення операції «Опікун» та дозволяв чоловікам отримувати відстрочку нібито через необхідність постійного догляду за тяжкохворими родичами.

Слідство встановило, що ключову роль у схемі відігравали голова лікарсько-консультаційної комісії та медична сестра одного з медзакладів Полтавщини. Разом із ними діяла спільниця, яка займалася пошуком «клієнтів» та поширенням інформації про можливість оформити потрібні документи за винагороду. Вона контактувала з охочими уникнути мобілізації, узгоджувала суму та організовувала всі подальші етапи.

Надалі чоловіки призовного віку могли оформити постійний догляд за «хворими» родичами та, відповідно, отримати відстрочку від мобілізації у ТЦК та СП.

У межах розслідування правоохоронці провели 23 обшуки за місцем роботи та проживання фігурантів, а також у автомобілях. Під час слідчих дій вилучили понад мільйон гривень у різній валюті, медичну документацію, чорнові записи та інші докази.

Слідчі повідомили про підозру заступниці директора з експертизи тимчасової непрацездатності лікарні — голові ЛКК, медичній сестрі іншого медзакладу та їхній посередниці. Суд обрав усім запобіжні заходи: для голови ЛКК та спільниці — тримання під вартою із правом внесення застави понад 242 тис. грн, для медичної сестри — застава у такому ж розмірі.

За інкриміновані злочини фігурантам загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років.