Політика

23 лютого 2026 року посол України у Великій Британії Валерій Залужний виступив на міжнародній конференції в Лондоні, де категорично відкинув можливість своєї участі у президентських виборах під час війни. Залужний зазначив, що питання внутрішньої політики України не повинні ставати об’єктом міжнародних обговорень і дискусій. За його словами, на тлі нинішньої ситуації, коли країна перебуває у стані війни, обговорення таких тем є абсолютно недоречним і контрпродуктивним.

Посол наголосив, що Україна зіткнулася з величезними викликами в умовах військового конфлікту, і всі зусилля мають бути зосереджені на захисті держави та її народу. Обговорення майбутніх виборів і можливих кандидатів у цей складний період, за його словами, лише відволікає увагу від головної мети – перемоги на полі бою та відновлення миру.

«Дуже погано, коли внутрішня політика України виходить на міжнародний рівень — це має бути табу. Станом на сьогодні ніякої можливості думати про це в мене немає», — підкреслив він.

Залужний зазначив, що повністю зосереджений на виконанні дипломатичних і військово-політичних завдань, пов’язаних із посиленням міжнародної підтримки України. За його словами, особисті політичні амбіції в умовах воєнного стану є другорядними.

Сплеск обговорень щодо можливих політичних планів Залужного виник після його інтерв’ю Associated Press від 18 лютого. У ньому ексголовнокомандувач ЗСУ пов’язав невдачі контрнаступу 2023 року з рішеннями вищого керівництва держави, заявивши, що українським силам не було надано достатніх ресурсів для формування потужного ударного угруповання. За його словами, сили були розпорошені, а запізнілий початок операції дозволив противнику зміцнити оборону.

На ці заяви публічно відреагувала народна депутатка Мар’яна Безугла. Вона назвала інтерв’ю «стартом передвиборчої кампанії» та припустила, що подібні висловлювання можуть свідчити про намір брати участь у майбутніх виборах. Водночас Залужний у тому ж інтерв’ю заперечив підготовку до політичних перегонів і заявив, що відмовився від послуг іноземних політтехнологів, аби не провокувати розкол у суспільстві.

Окрім цього, дипломат раніше заявляв, що воєнний стан, на його думку, слід було запровадити ще до початку повномасштабного вторгнення — у січні або на початку лютого 2022 року. За його словами, відповідні пропозиції тоді не були підтримані.

Президент Володимир Зеленський у відповідь висловив обурення тим, що деталі внутрішніх дискусій 2022 року стали публічними. Зокрема, йшлося про розповідь Залужного щодо обшуку СБУ восени 2022 року, який, за його словами, відбувався в присутності іноземних військових спеціалістів.

Попри резонанс навколо заяв, сам Валерій Залужний наполягає: під час війни ключовим завданням є консолідація зусиль задля зміцнення обороноздатності та міжнародної підтримки, а не участь у політичній конкуренції.

Повномасштабна війна, що триває вже 1460 днів, залишається не лише військовим протистоянням, а й боротьбою політичних характерів і стратегій. Центральними постатями цього історичного етапу є Володимир Зеленський та Володимир Путін. Їхні рішення, манера спілкування зі світом, риторика і підходи до управління державами стали визначальними чинниками розвитку подій як на фронті, так і на дипломатичному рівні.

За роки війни образ українського президента зазнав глибокої трансформації. До 2022 року його сприйняття часто формувалося крізь призму минулого в індустрії розваг та скепсису з боку політичних опонентів. Однак із початком масштабного вторгнення він опинився в центрі світової уваги як керівник держави, що чинить спротив значно потужнішому агресору. Щоденні звернення, активна дипломатія, поїздки до столиць партнерських держав і виступи в парламентах перетворили його на символ опору та мобілізації міжнародної підтримки.

Рішення залишитися в Києві в перші дні вторгнення стало визначальним моментом. Саме тоді пролунала фраза про те, що йому потрібні “боєприпаси, а не транспорт”. Відтоді регулярні відеозвернення, поїздки на передову та постійна публічна присутність стали невід’ємною частиною його стилю керівництва. Змінився і зовнішній образ — замість ділових костюмів президент майже постійно з’являється у військовому одязі, що підкреслює формат воєнного часу.

Попри втому суспільства, економічні труднощі та внутрішні політичні скандали, рівень підтримки Зеленського залишається відносно стабільним. На міжнародній арені він став ключовим комунікатором України, виступаючи в парламентах різних країн і просуваючи тезу про війну як боротьбу демократії з авторитаризмом. Йому вдалося зберегти підтримку основних союзників навіть у періоди напруження у відносинах зі США.

Війна вплинула і на особисте життя президента. Його родину на початку вторгнення евакуювали з міркувань безпеки. Перша леді Олена Зеленська зазначала, що за цей час глава держави став більш чутливим до родинних моментів і більше цінує звичайні речі.

Для Володимира Путіна чотири роки війни означали суттєву зміну міжнародного статусу Росії та його власної ролі. Після вторгнення країна опинилася в умовах глибокої дипломатичної ізоляції від більшості західних держав.

Усередині Росії підтримка глави Кремля зберігається завдяки поєднанню жорсткої інформаційної політики, обмежень для опозиції та мобілізаційної риторики. Початковий сплеск схвалення після початку війни згодом частково знизився на тлі санкцій, мобілізації та зростання вартості життя. Водночас офіційні соціологічні дані продовжують демонструвати високий рівень підтримки.

Після 2022 року в Росії суттєво посилився контроль над медіа, а публічна критика війни може мати правові наслідки. Попри це, періодично з’являються окремі прояви невдоволення, зокрема з боку родин мобілізованих.

На міжнародному рівні Кремль звузив коло партнерів, зосередившись на співпраці з країнами, що залишилися відкритими до взаємодії з Москвою. Контакти зі США та Заходом загалом залишаються мінімальними й залежать від політичної кон’юнктури.

Сам Путін під час однієї з пресконференцій визнав, що війна змінила його особисто: за його словами, він став “менше жартувати” і “майже перестав сміятися”. Також аналітики відзначають його більшу фізичну та дипломатичну ізоляцію порівняно з довоєнним періодом.

Таким чином, за чотири роки повномасштабної війни іміджі двох лідерів еволюціонували в різних напрямках — один став символом спротиву на міжнародній арені, інший опинився в умовах посиленої ізоляції та жорсткішого внутрішнього контролю.

Правоохоронні органи України спільно з колегами з Литви та Латвії припинили діяльність масштабної міжнародної злочинної організації, яка протягом року систематично ошукувала громадян Європейський Союз. За попередніми підрахунками слідства, сума завданих збитків перевищує 1,2 мільйона доларів США, що становить понад 51 мільйон гривень.

Ключову роль у викритті схеми відіграла Security Service of Ukraine, яка координувала оперативні заходи на території країни. У результаті спецоперації в місті Dnipro затримано організатора злочинної групи та ще десятьох її активних учасників. Слідчі дії проводилися одночасно за кількома адресами, що дозволило зібрати значну доказову базу та запобігти подальшим епізодам шахрайства.

Для створення довіри шахраї використовували спеціально розроблену онлайн-платформу, що імітувала роботу криптобіржі. На сайті демонструвалися фальсифіковані графіки зростання активів та неправдиві дані про прибутковість. Потенційним інвесторам пропонували зробити невеликий початковий внесок, після чого їм показували «прибуток» і стимулювали вкладати більші суми.

Коли розмір інвестицій досягав значних обсягів, зловмисники припиняли контакт, блокували доступ до акаунтів і переводили кошти на власні криптогаманці. Таким чином протягом року було реалізовано масштабну схему виманювання грошей.

Під час понад 40 обшуків у приміщеннях кол-центрів та за місцями проживання підозрюваних вилучено мобільні телефони, комп’ютери з доказами діяльності, а також близько 21 млн грн готівкою, ймовірно отриманих злочинним шляхом.

Затриманим повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо створення та участі у злочинній організації, шахрайства в особливо великих розмірах із використанням електронних систем та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Фігуранти перебувають під вартою.

Слідчі дії тривають. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми та канали руху коштів, а також перевіряють причетність до міжнародних мереж кіберзлочинності.