Війна

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За даними автора каналу Михайла Звінчука, підрозділи ЗСУ зайняли села Миколаєво-Дар’їно, Дар’їно та Свердликове. Крім того, українські та російські війська ведуть бої у Гончарівці та Олешні (гарнізон останньої перебуває у повному оточенні).

Загалом на територію Курської області вторглися до 400 військовослужбовців ЗСУ, ще до двох тисяч військових зосереджено вздовж кордону, пише «Рибар».

Те, що відбувається в Курській області, демонструє, що дана операція розроблялася ЗСУ протягом тривалого часу. При цьому наступ на цій ділянці може тривати ще щонайменше кілька днів — особливо на тлі значного зосередження українських сил у прикордонній зоні.

За даними каналів «Архангел спецназу» та «Два майори», ЗСУ продовжують просування до Суджі, населення міста розбіглося. У російських провоєнних пабликах обговорюється, що однією з цілей українських військ може бути знищення газовимірювальної станції «Суджа».

Місцева влада та міноборони рф подробиць про бої в Курській області не наводять.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у системі «Прозорро», «Держоператор тилу» Міністерства оборони України продовжив переукладати угоди на постачання харчування для військових. Це стало необхідним через те, що певні фірми не змогли впоратися з постачанням у визначені регіони.

Раніше для цих регіонів було обрано консорціум «Юнайтед Фуд Груп», до складу якого входила і фірма «Сендерс». Однак, за даними «Наших грошей», консорціум не зміг впоратися з постачанням у всіх виграних областях. Подібна ситуація сталася і з фірмою «Гранпрі», яка не справилась з постачанням харчів у Донецькій області і була замінена на «Трейд граніт інвест».

Ціни на харчування в нових контрактах залишаються нижчими за роздрібні. Наприклад, ціна яєць у нових каталогах становить:

Це контрастує з середньою роздрібною ціною в Україні, яка складає 3,30 грн за яйце (для нефасованих яєць). Раніше Міноборони в деяких контрактах на 2023 рік вказувало ціну в 17 грн за яйце, тоді як ринкова ціна за даними Держстату становила 6,30 грн.

Відповідно до нових угод, ціни на харчування для військових були знижені, що допомагає зменшити витрати, зберігаючи при цьому високий рівень постачання. Проте, існуючі проблеми з виконанням контрактів і завантаженням постачальників ставлять під питання ефективність роботи системи забезпечення та контроль за виконанням угод.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з декларацією, квартира має площу 134 квадратних метри. За даними військового та журналіста Сергія Роніна, квартира розташована в елітному будинку на Печерську за адресою вулиця Євгена Коновальця, 36-Б.

Офіційна заробітна плата Ярослава Железняка як народного депутата за рік складає близько 660 тисяч гривень. Таким чином, вартість квартири приблизно дорівнює 17 річним зарплатам депутата.

Новина про елітну нерухомість депутата викликала обурення в суспільстві. Військовий Кирило Данильченко, прокоментувавши ситуацію, висловив своє незадоволення в соціальних мережах: “Поки одні гублять здоров’я, роки на службі, єдине життя, інші в Покровську відкручують бойлери і в машини вантажать меблі, треті успішні сімейні ‘бізнеси’ запускають. Все нормально. Ми разом. Ми орали – я і трактор.”

Наразі не було офіційних коментарів від Ярослава Железняка або його представників щодо новини про нову квартиру. Однак це питання ймовірно стане предметом подальшого розслідування, як з боку журналістів, так і громадськості.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На засіданні Зеленський заслухав доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який представив детальну інформацію про фронтову ситуацію, зокрема в Покровському, Торецькому і Харківському напрямках. Головком ЗСУ наразі перебуває на передовій та тримає ситуацію під особистим контролем.

Крім того, розвідка доповіла про прогнози розвитку ситуації на фронті та найближчі цілі російських військ. Це дозволяє українському командуванню краще планувати свої дії та реагувати на можливі загрози.

Однією з ключових рішень засідання стало спрямування додаткового фінансування на ракетну програму України. Міністр оборони Рустем Умєров, віцепрем’єр з інновацій Михайло Федоров та міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін доповіли про потреби Сил оборони в дронах і ракетах до кінця року, а також про динаміку їх виробництва.

«Рішенням Ставки спрямовано додаткове фінансування на нашу ракетну програму. Ми плануємо збільшити виробництво ракет власного виробництва. Також обговорили питання насичення зброєю та технікою додаткових бригад. Активно працюємо з партнерами», – зазначив Володимир Зеленський.

В Україні також активно працюють над розширенням виробництва дронів. Заступниця міністра з питань стратегічних галузей та промисловості Анна Гвоздяр повідомила, що країна має потенціал для виробництва понад трьох мільйонів дронів за рік. Це стане можливим завдяки достатнім виробничим потужностям та співпраці з міжнародними партнерами.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За інформацією Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб, у Львівській області кількість випадків захворювання на COVID-19 зросла до 496 за останній тиждень, що на 293 випадки більше порівняно з попереднім тижнем. Зокрема, серед захворілих – 54 дитини, з яких 50% становлять діти віком до 4 років. Серед хворих також є 22% осіб старше 65 років. Госпіталізації потребують 8% захворілих.

Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб повідомляє про тривалий ріст захворюваності на COVID-19 протягом останніх двох тижнів. За минулий тиждень було зафіксовано 101 випадок захворювання, що втричі більше ніж за попередній тиждень. Переважна більшість хворих має легку форму захворювання. На Волині активно циркулює штам Omicron, зокрема його варіант JN.1 (Дженні). Нового субваріанту коронавірусу “FLiRT” на даний момент не виявлено.

У Івано-Франківській області директор обласного центру контролю та профілактики хвороб Руслан Савчук повідомив, що в липні було обстежено 1829 осіб з підозрою на COVID-19, у 7,7% з яких захворювання підтверджено. Порівняно з червнем, кількість позитивних тестів зросла на 11,9%.

В Україні зафіксовано три випадки нового субваріанту коронавірусу “Omicron” під назвою “FLiRT”. Ці випадки були зареєстровані в липні – два у Києві та один в Івано-Франківській області. Заступник міністра охорони здоров’я та головний державний санітарний лікар Ігор Кузін пояснив, що новий субваріант “FLiRT” швидше вражає ослаблений імунітет і може захворіти навіть раніше вакциновані особи. Проте, набутий імунітет після вакцинації знижує ризик серйозних ускладнень.

Експерти закликають населення до підвищення обережності та дотримання заходів профілактики. Важливо продовжувати вакцинацію, дотримуватися маскового режиму і соціальної дистанції, а також звертатися за медичною допомогою при перших ознаках захворювання.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами Ісаєвської, Ігор Головань, народжений у 1968 році, на початку червня був визнаний Військово-лікарською комісією (ВЛК) Шевченківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки непридатним до військової служби. Причиною виключення з військового обліку стали розлади зору та гіпертонічна хвороба III стадії, відповідно до додатків до наказу Міноборони №402. Наразі висновок направлений до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони.

Також, як повідомила Ісаєвська, брат Ігоря Голованя — Микола, народжений у 1972 році, ховається від органів територіальних центрів комплектування та не з’явився на ВЛК у Шевченківському районі Києва. Син Голованя — Володимир, народжений у 1990 році, також не пройшов військово-лікарську комісію. Чоловік сестри Ігоря Голованя, Євген Шелякін, 1977 року народження, також перебуває в розшуку органами територіальних центрів комплектування і ухиляється від проходження ВЛК.

За словами Олени Ісаєвської, найближчими днями вона планує звернутися із заявою про злочин до правоохоронних органів.

Ігор Головань відомий як адвокат Петра Порошенка, підозрюваного у державній зраді, а також як захисник Олександра Шепелєва, засудженого за умисні вбивства. Зазначається, що від мобілізації також ховаються діти Петра Порошенка.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Голова Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів, економіст Андрій Забловський, у коментарі ТСН зазначив, що у липні фізичні особи продали валюти на 1,658 млрд доларів, а купили на 2,275 млрд. Чиста купівля становила 1,117 млрд доларів, що на 145 млн доларів більше, ніж у червні. Забловський висловив сумнів щодо доцільності таких операцій, оскільки курс валюти зростав у серпні, що може призвести до збитків для тих, хто купував валюту у липні.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин радить зосередитися на інвестиціях у гривневі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). За його словами, облігації є вигіднішими за гривневі депозити, які мають обмежені відсотки. Прибутковість ОВДП варіюється від 13% річних для паперів з терміном погашення через 4 місяці до 16% для паперів з погашенням у 2026 році. Пендзин також наголосив, що прибуток з ОВДП не оподатковується, хоча може з’явитися новий військовий збір, що збільшить податкове навантаження.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що кращим часом для купівлі валюти був кінець липня, коли долар подешевшав. Водночас, експерти прогнозують, що цього тижня курс долара в Україні не перевищить 42 гривні. Коливання курсу можуть бути незначними, але аналітики очікують, що валюта не буде залишатися стабільною.