Війна

Згідно з недавнім дослідженням Світового банку, у 2023 році майже дев'ять мільйонів громадян України опинилися поза межею бідності через війну, спровоковану Російською Федерацією. Ця криза не лише позбавила людей основних матеріальних засобів існування, але й викликала серйозні соціальні та економічні перетворення в усіх сферах життя країни. Життя мільйонів українців перетворилося на боротьбу за виживання, відкладання дітей у навчанні та обмеження базових потреб. Необхідність відновлення міцних фундаментальних структур українського суспільства стала на перший план, вимагаючи від уряду та міжнародних партнерів негайних і ефективних заходів для полегшення страждань та відновлення стабільності.

Загальна чисельність населення України нині оцінюється приблизно в 32 мільйони осіб.

У документі зазначається, що з 2020 року кількість українців, які перебувають за межею бідності, зросла на 1,8 мільйона. Наразі це складає приблизно 29% населення країни.

Скорочення робочих місць стало ключовим фактором зростання рівня бідності: понад п’ята частина українців, які працювали до війни, втратили роботу.

У звіті наголошується, що майже чверть опитаних українців у червні 2023 року не мали достатньо коштів для купівлі продуктів харчування.

Попри російські атаки, близько 92% лікарень в Україні продовжували працювати в 2023 році.

“Щонайменше 89% дітей віком від 6 до 18 років відвідували школу, але в районах, де ведуться активні бойові дії, 72% цих учнів займалися онлайн,” – йдеться в звіті.

У сучасному світі обрій для отримання вищої освіти розширюється, особливо для молоді з України, яка все частіше обирає європейські країни як місце свого навчання. Проте, незалежно від того, де вони знаходяться, українські студенти несуть певні обов’язки перед своєю Батьківщиною. Один з таких обов’язків — дотримання правил військового обліку.

Таким чином, навіть перебуваючи за кордоном для навчання, молодим українцям доведеться повертатися на рідну землю для виконання цих зобов’язань. Це важлива складова патріотичного ставлення до своєї країни та відповідальності перед нею. Такий крок відображає не лише їхню відданість Україні, а й засвідчує готовність прийняти участь у її обороні та захисті її інтересів.

Така практика також сприяє зміцненню військової потенції країни, формуванню військових навичок та патріотичного духу серед молодого покоління. Відтак, хоча навчання за кордоном відкриває безліч можливостей для особистого і професійного розвитку, українські студенти завжди пам’ятають про свої обов’язки перед рідною державою і готові віддати їй належну повагу та підтримку.

Українські юнаки, яким вже виповнилося 17 років, зобов’язані стати на військовий облік. Міноборони зазначає, що зробити це дистанційно неможливо — потрібно особисто відвідати територіальні центри комплектування (ТЦК).

Нещодавно в Україні запрацювала платформа “Резерв+”. Додаток дозволяє онлайн оновити військово-облікові дані, але така опція доступна лише для громадян, які вже перебувають на обліку в ТЦК. Ті ж, хто ще не став на облік, повинні особисто відвідати ТЦК.

“Оновлення стосується всіх військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років. Для оновлення контактних даних згідно з вимогою закону, військовозобов’язаний має перебувати на обліку. На військовий облік громадяни стають у 17 років. Якщо цього не було зроблено, військовозобов’язаний має звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації та стати на військовий облік. Наразі, це єдиний спосіб, дистанційно така можливість відсутня”, – пояснили у відомстві.

У 2024 році Ukraine Facility визначається як стратегічна програма, спрямована на економічне оздоровлення України через відведення значних фінансових ресурсів. За інформацією, наданою Олексієм Соболевим, заступником міністра економіки України, розмір фінансування може коливатися в межах від 1 млрд до 1,5 млрд євро. Основна увага цієї програми спрямована на малі та середні підприємства, які є важливими катализаторами для економічного зростання та розвитку країни.

Ці фінансові вливання передбачається використовувати з метою зниження вартості застави для підприємств, що стане стимулом для їхнього активного розвитку. Крім того, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та українськими банками має на меті розширення обсягів кредитування, що сприятиме підтримці бізнесу на всіх рівнях.

Український бізнес очікує на цю програму з надією на покращення умов для розвитку і росту. Ukraine Facility стає ключовим інструментом у зміцненні фінансової стабільності та конкурентоспроможності української економіки на міжнародному ринку.

У рамках програми передбачено загалом 12 млрд євро на розширення європейських проєктів в Україні протягом чотирьох років. Зокрема, компонент “Pillar 2” Ukraine Facility передбачає спрямування 7 млрд євро на підтримку приватних, муніципальних та державних проєктів. Програма фокусується на сім ключових секторах, включаючи енергетику, оборонну промисловість, сільське господарство, ІТ, транспорт, виробництво критичних матеріалів та переробну промисловість.

Додатково, у 2024 році планується виділити до 1,5 млрд євро на розвиток існуючих програм, запроваджених міжнародними фінансовими організаціями в Україні, з яких 70% спрямуються на малий та середній бізнес. Співпраця з українськими банками, які беруть участь у програмі, відкриває доступ до додаткових ресурсів для здешевлення кредитів та інших пільг для бізнесу.

Поміж інших ініціатив Міністерства економіки є програма підтримки “Зроблено в Україні”, яка включає грантові програми для ветеранів, компенсації для аграріїв на придбання техніки, а також гранти та компенсації для переробної промисловості. Змінено також програму “Доступні кредити 5-7-9%” для полегшення умов кредитування бізнесу.

У лютому Європейська Рада підтримала виділення Україні 50 млрд євро у рамках Ukraine Facility, що підтверджується надходженням перших траншів у березні та квітні. З погодженням Плану для Ukraine Facility у травні Європейський Союз визначив конкретні реформи, необхідні для отримання додаткового фінансування. Виконання цих умов дозволить Україні залучити у 2024 році загалом 16 млрд євро, включаючи 3 млрд євро у формі грантів.

Президент України, згідно з інформацією, що надійшла від агентства DPA та посилається на дипломатичне джерело в українському посольстві в Ер-Ріяді, має намір відвідати Саудівську Аравію перед міжнародним самітом миру. Це візит, безумовно, має велике значення як для двосторонніх відносин між Україною та Саудівською Аравією, так і для загального міжнародного контексту миру та безпеки. Сподіваємося, що цей крок сприятиме зміцненню співпраці, обміну досвідом та розвитку партнерських відносин між країнами.

Зазначається, що глава держави намірений отримати підтримку перед майбутнім самітом миру, який заплановано на 15-16 червня у Швейцарії. Цього заходу Україна та Швейцарія запросили більше 150 країн, проте Росія відмовилася взяти в ньому участь.

Раніше Володимир Зеленський вивчив доповіді про ситуацію на фронті та відреагував на спроби Президента Росії Володимира Путіна підривати саміт миру.

“Ці обставини стимулюють нашого президента шукати підтримку у світових лідерів під час візиту до Саудівської Аравії. Україні необхідна міжнародна підтримка та солідарність у вирішенні ситуації на Донбасі та відновленні територіальної цілісності”, – заявив дипломатичний представник.

Прокуратура, відповідно до клопотання Державного бюро розслідувань, звернулася до суду з метою застосування запобіжного заходу у формі тримання під вартою та встановлення застави у розмірі 142 мільйонів гривень для колишнього військового комісара Одеської області, Євгена Борисова. Ця справа має велике значення для забезпечення правопорядку та боротьби з корупцією в Україні. За даними розслідування, Борисов, перебуваючи на посаді, зловживав своїм службовим становищем, допускаючи численні випадки корупційних дій та недобросовісного ведення справ у військовому відомстві. Його дії спричинили значну шкоду державним інтересам та фінансовим ресурсам. Тому вирішальне значення має забезпечення його відповідальності перед законом, а також захист суспільства від подібних порушень у майбутньому.

Цю інформацію надали у ДБР.

“Арешт та застава в розмірі 142 млн гривень,” — повідомили у відомстві.

Клопотання ДБР було направлено до Печерського районного суду Києва. Засідання суду відбудеться сьогодні, 30 травня.

Державне бюро розслідувань затримало колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова. Затримання сталося під час виходу з СІЗО, де Борисов перебував після внесення за нього застави.

Раніше Борисову було повідомлено про підозру у скоєнні злочинів за статтями Кримінального кодексу України: у придбанні особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких перевищує законні доходи (ст. 368-5); у неявці на службу без поважних причин у воєнний час (ст. 407, ч. 5); в ухиленні від несення обов’язків військової служби (ст. 409, ч. 4).

20 липня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило факти незаконного збагачення колишнього одеського воєнкома Євгена Борисова на суму 188 млн гривень.

Згідно з оголошенням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, важливим кроком у стратегії енергетичної незалежності є припинення застосування графіків відключень до підприємств, що ввозять 80% своєї електроенергії. Ця ініціатива спрямована на забезпечення надійного функціонування виробничих потужностей та підтримку стабільності економічного розвитку. За словами прем’єр-міністра, такий курс сприятиме зміцненню позицій українських підприємств на міжнародному ринку та підвищенню їх конкурентоспроможності.

“Це дозволить таким підприємствам працювати безперебійно та стабільно, а також зменшити дефіцит потужності в енергосистемі, що означає більше світла в оселях українців,” — зазначив він.

Шмигаль додав, що наразі Україна може імпортувати до 1,7 ГВт електроенергії, і уряд веде перемовини щодо збільшення цього обсягу до понад 2 ГВт, адже для цього існують всі технічні можливості.

Використання імпортованої електроенергії промисловістю дозволить уникнути відключень та посилить стійкість енергосистеми.

У жовтні 2023 року уряд прийняв постанову № 1127, яка гарантує промисловим споживачам стабільне постачання електроенергії за умови, що вони імпортують її частину. Зокрема, обсяг імпорту, необхідний для уникнення відключень, становив 50% від фактичного споживання в кожному розрахунковому періоді у жовтні-квітні та 30% у травні-вересні.

За даними наших джерел, ситуація в армії України набирає обертів, адже щодня зростає кількість випадків дезертирства. Масштабна мобілізація привела до призову у військо тих, хто не бажає приймати участь у воєнних діях і, використовуючи будь-яку нагоду, намагається уникнути служби. Прогнозується, що найближчим часом кількість дезертур може досягти десятків тисяч осіб. Ситуація потребує негайних заходів з боку влади, щоб запобігти подальшому загостренню цієї проблеми.

З метою збереження дисципліни та бойового духу в армії, виникає необхідність у створенні військової поліції. Її завданням буде контроль за додержанням військових обов'язків та забезпечення порядку у військових частинах. Це допоможе зменшити випадки дезертирства та зберегти високий рівень бойової готовності збройних сил.

Зрозуміло, що проблема дезертирства в армії вимагає комплексного підходу. Крім створення військової поліції, необхідно здійснити ряд заходів щодо підвищення морально-психологічної підготовки військовослужбовців, поліпшення умов служби та соціального захисту, а також проведення просвітницької роботи серед населення щодо важливості патріотизму та обов'язку перед Батьківщиною.

Зусилля уряду та військового керівництва мають бути спрямовані на створення сприятливих умов для служби в армії, щоб кожен військовослужбовець відчував себе цінним і зацікавленим у захисті країни. Тільки таким чином можна забезпечити стабільність та ефективність Збройних Сил України в умовах сучасних викликів та загроз.

Виходить, що мало просто відловити мужиків на вулицях, треба ще їх не випустити з учебок-полігонів, щоб встигнути закинути їх на нуль, де вони вже не зможуть втекти і будуть змушені воювати, щоб вижити.

В Україні виникла ініціатива щодо створення та зміцнення самостійності Воєнної поліції та Спеціалізованої воєнної прокуратури. Цей законопроєкт, що з’явився у Верховній Раді, передбачає введення ряду нововведень у сфері військової організації та правопорядку.

Зокрема, Воєнна поліція матиме на меті підтримку військової дисципліни, проведення оперативного розшуку, припинення воєнних злочинів та застосування відповідних покарань. Щодо конкретних деталей цих змін наразі немає інформації.

Попередньо відомо, що з 18 травня 2024 року працівники Національної поліції втратять право на відстрочку і перейдуть на загальний військовий облік. Однак, деякі правоохоронні органи та інші державні установи, включаючи Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та суди, залишатимуться під особливим захистом від мобілізації.

У контексті посилення мобілізації, поліцейські отримають обов’язок допомагати у виконанні цього процесу. Вони будуть перевіряти військово-облікові документи чоловіків на вулицях, розсилати повістки та доставляти ухилянтів до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.