Частота серцевих скорочень як важливий показник здоров’я серця

Київ стрімко втрачає свої зелені території, поступаючись місцем новим будівельним проєктам. Під приводом економічного розвитку та залучення інвестицій дедалі більше вільних ділянок у місті віддають під забудову, часто без належного врахування думки жителів. Рішення про забудову приймаються поспішно, а механізми участі громадськості залишаються номінальними.

Яскравим прикладом стало протистояння у Святошинському районі. Місцеві жителі опинилися перед фактом нового будівництва на території, яка раніше слугувала зоною відпочинку та зеленим оазисом. Громадські слухання відбувалися формально, а реальна можливість вплинути на рішення була обмежена. Це породжує не лише соціальну напругу, а й серйозні екологічні ризики: зникають дерева, погіршується якість повітря, зростає температура в місті та зменшується біорізноманіття.

Орендарем землі визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Реконіс». Передача ділянки відбулася без проведення земельних торгів, що автоматично позбавило громаду можливості отримати ринкову вартість за користування землею. Така схема означає прямі втрати для міського бюджету та створює привілейовані умови для окремих компаній.

Більше того, за даними судових рішень, компанія роками користувалася цією ділянкою без належно оформленого права оренди. Лише в судовому порядку місто було змушене вимагати стягнення понад п’ять мільйонів гривень безпідставно збережених коштів за користування землею.

ТОВ «Реконіс» не є ізольованим гравцем. Компанія входить до мережі пов’язаних структур, серед яких приватне підприємство «Мірта-Т», товариства «Фірма Спецторг» та «Іст-Вест Фінанс». Ці бізнес-зв’язки ведуть до орбіти колишніх представників забороненої партії ОПЗЖ, зокрема народного депутата Сергія Льовочкіна. У такій конфігурації забудова виглядає не випадковістю, а частиною системного перерозподілу київської землі.

Реалізація подібних проєктів була б неможливою без мовчазної згоди міської влади. За мерства Віталія Кличка Київ дедалі частіше перетворюється на зручний майданчик для девелоперських груп, які отримують доступ до привабливих ділянок без конкуренції та публічних обговорень.

Ключову роль у легалізації таких рішень відіграє Департамент земельних ресурсів КМДА. Саме через нього проходять документи, які дозволяють ігнорувати екологічні обмеження та містобудівну логіку. Підписи посадовців фактично відкривають шлях забудові навіть там, де йдеться про санітарні зони та безпеку мешканців.

У результаті комунальна земля перетворюється на товар для обраних, а інтереси громади — на формальність. Київ поступово втрачає зелені зони, погіршує екологічну ситуацію та якість життя містян, тоді як відповідальність за ці рішення розмивається між кабінетами та департаментами.

Заступник керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Максим Курило у вересні 2024 року задекларував майнові права на квартиру в одному з сучасних житлових комплексів Черкас — ЖК «Парковий». Площа придбаного житла становить 84,9 квадратних метра, а задекларована вартість покупки — 1,32 мільйона гривень.

Водночас експерти ринку нерухомості зазначають, що середня ринкова ціна подібних квартир у цьому житловому комплексі є майже удвічі вищою за задекларовану. Така розбіжність у вартості привернула увагу аналітиків та викликала запитання щодо умов придбання.

Крім того, декларації Курила вказують і на інші дороговартісні придбання. Зокрема, у грудні 2023 року він купив квадроцикл CF Moto CF500AU-9L за 314 тис. грн. Раніше його дружина Юлія придбала Volkswagen Scirocco (2013 р.в.) за 280 тис. грн, а після початку повномасштабної війни подружжя отримало у користування Nissan Qashqai (2018).

Фінансовий баланс родини викликає запитання. У 2024 році прокурор отримав 1,12 млн грн зарплати та близько 1,32 млн грн подарунків від батьків, тоді як видатки на майнові права й інші активи сягнули понад 2,76 млн грн. Дружина декларує скромні доходи – лише 106 тис. грн, але займається бізнесом у сфері перманентного макіяжу, де ціни на послуги стартують від 2 тис. грн. Експерти припускають, що частина доходів могла не потрапити в декларацію.

Додаткові питання виникають і щодо мобілізаційного статусу родини. Юлія Курило є молодшим лейтенантом запасу, однак досі не мобілізована, вільно пересувається Україною та виїжджає за кордон.

Сукупність цих фактів вказує на можливі ознаки легалізації коштів через “батьківські подарунки” та неповне декларування реальних доходів.

Мешканець села Сасів на Львівщині, Володимир Маліцький, опинився у складній ситуації, коли його мобілізували на військову службу, незважаючи на те, що він доглядав за тяжкохворим батьком, який потребував постійної медичної допомоги. Цей випадок привернув увагу громадськості та поставив питання щодо процедур та бюрократичних моментів, які супроводжують мобілізацію.

Причиною для мобілізації стала затримка з оформленням документів, які дають право на відстрочку від служби. Згідно з чинним законодавством України, громадяни, що доглядають за особами з інвалідністю або тяжко хворими родичами, мають право на відстрочку від мобілізації. Однак, як виявилося в цьому випадку, через затримку з оформленням відповідних документів Володимир не зміг скористатися цим правом.

Однак, у випадку з Володимиром, через реорганізацію органів соціального захисту виникла затримка у видачі довідок. Це унеможливило вчасне подання необхідних документів, через що чоловік був мобілізований. У центрі комплектування зазначили, що мобілізація відбулася відповідно до закону, оскільки підтвердження права на відстрочку на момент призову надане не було. Водночас, як наголосили у ТЦК, кожен випадок розглядається індивідуально. Володимир Маліцький розповів у коментарі журналістам, що вже після розголосу ситуації отримав короткострокову відпустку зі служби. Йому дали до 10 днів, аби він зміг надати всі документи у військову частину для офіційного звільнення з армії. За словами чоловіка, він протягом останнього часу регулярно поновлював відстрочку, що вимагала підтвердження кожні три місяці. Цього разу він не встиг оновити довідку про отримання державної допомоги на догляд за батьком, який має першу групу інвалідності.

Юристи зазначають, що подібні ситуації трапляються через складну бюрократичну процедуру, особливо у періоди змін у структурі органів соцзахисту. Найпростіший вихід — завчасно готувати документи і бути в постійному контакті з військовим обліком.

Раніше уряд автоматично поставив на військовий облік усіх чоловіків віком від 25 до 60 років, які не перебували у реєстрі. Вони мають можливість перевірити свої дані через додаток “Резерв+” і повинні дотримуватись правил військового обліку, аби уникнути штрафів і непорозумінь.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як повідомляє українське видання «Трибуна», Спортивний арбітражний суд (CAS) у Лозанні задовольнив апеляцію колишнього футболіста Анатолія Тимощука на рішення дисциплінарного комітету УАФ.

45-річний тренер пітерського «Зеніту» вимагав зняти з нього санкції, які було накладено через продовження його роботи в РФ.

УАФ у березні 2022 року позбавила його всіх титулів, тренерської ліцензії та довічно вилучила з офіційного реєстру збірних.

Тимощук 2023 року подав апеляцію в CAS, слухання справи почалося у квітні 2024 року. Наразі суд скасував рішення українських футбольних інстанцій.

Своє рішення CAS аргументував тим, що в період від початку повномасштабного вторгнення до 11 березня 2022 року Тимощук не вчинив жодних дій, через які б до нього треба було прийняти такі дисциплінарні санкції.

Рішення CAS прокоментували в УАФ.

«УАФ дійсно вже отримала рішення від CAS. На жаль, до цієї справи європейці підійшли максимально формально і підтвердили часткове нерозуміння реалій, у яких ми живемо. Позиція української футбольної спільноти однозначна і не змінювалася ніколи. Таким як Тимощук не місце в українському футболі», – заявили в УАФ.

Тимощук працює асистентом головного тренера в тренерському штабі «Зеніту» з 2017 року.