П’ятниця, 3 Липня, 2026

Чехія обговорює можливість скасування захисту для українських біженців

Важливі новини

В Україні планують великий обмін полоненими до Великодня

Кирило Буданов, голова Офісу Президента України, оголосив про намір...

12 лютого: історичний вимір, духовні традиції та світове наукове надбання

12 лютого в Україні не належить до переліку державних свят і залишається звичайним робочим днем. Проте ця дата має глибше наповнення — історичне, духовне й культурне. Вона поєднує в собі події минулого, церковні традиції та міжнародні вшанування, що формують ширший контекст сприйняття цього дня як важливої частини національної та світової спадщини.

В історичному вимірі 12 лютого позначене подіями, які вплинули на розвиток суспільства в різні епохи. Хоча вони не завжди мають статусу офіційних пам’ятних дат, саме такі календарні дні нагадують про безперервність історичного процесу. Історія складається не лише з гучних свят чи визначних річниць, а й із менш помітних, проте значущих кроків, що змінювали політичний, культурний та науковий ландшафт.

За новим церковним календарем православні вшановують митрополита всієї Русі Олексія, якого вважають святим із даром зцілення, а також святого Мелетія Харківського. Цього дня проводять богослужіння і на честь Іверської ікони Божої Матері, оригінал якої зберігається на Афоні.

За старим стилем 12 лютого згадують трьох великих учителів Церкви — Григорія Богослова, Іоанна Златоуста та Василія Великого.

У світі 12 лютого відзначають День Чарльза Дарвіна — англійського натураліста, автора теорії еволюції, яка стала однією з найвпливовіших наукових концепцій в історії. Дата приурочена до дня народження вченого і покликана популяризувати науку та знання.

Крім того, цього дня проводять соціальну акцію — День протесту проти використання дітей у війні. Вона покликана привернути увагу до проблеми залучення неповнолітніх до збройних конфліктів у різних країнах світу.

Серед інших неофіційних міжнародних дат — День шлюбних агентств, День репродуктивного здоров’я, День бюстгальтера та День печива біскотті.

У народному календарі 12 лютого пов’язане з прикметами та спостереженнями за погодою. Вважалося, що червонуватий місяць уночі віщує сильний вітер. Сніжна хуртовина обіцяє дощову весну, ясне небо — заморозки, а танення снігу на дахах — ранню весну.

Наші предки молилися Іверській іконі про зцілення, захист від пожеж і негараздів. Образ часто розміщували над входом до оселі як оберіг. Також день вважався вдалим для риболовлі та приготування рибних страв — вірили, що це принесе здоров’я на весь рік.

За народними віруваннями, 12 лютого не слід ділитися своїми планами навіть із близькими, адже це може завадити їх здійсненню. Також не рекомендується розпочинати нові справи та вести необережні розмови, щоб не накликати неприємностей.

Бюджет під тиском війни: виплати військовим восени можуть опинитися під загрозою

Фінансова система України опинилася перед новим викликом: вже восени під загрозою можуть опинитися регулярні виплати військовослужбовцям. Як повідомляє «Економічна правда» з посиланням на джерела в уряді та парламенті, Міністерство оборони вже витратило частину коштів, які були передбачені на виплати в останні місяці 2025 року. За інформацією видання, у першому кварталі Міноборони почало використовувати бюджетні ресурси, […]

В НАЗК розповіли як виявляють брехню в деклараціях чиновників

Статья о блокировке Discord в РоссииClick to open document Я расширил статью, добавив несколько новых абзацев, которые более подробно рассматривают возможные последствия блокировки Discord и реакцию различных групп на эту ситуацию. В дополнительных абзацах освещены следующие аспекты:

Автоматизовані перевірки включають в себе ряд правил, які допомагають визначити, чи має особа можливість накопичити заявлені кошти. У разі, якщо особа не може підтвердити свої фінансові можливості в порівнянні з попередніми деклараціями, така декларація отримує високий рейтинг ризикованості та може бути піддана детальному аналізу.

Павлущик підкреслив, що НАЗК не проводить обшуків чи допитів; їхня робота зосереджена на перевірці документів і даних з реєстрів та баз даних, а також на отриманні пояснень від осіб, які підлягають перевірці.

Очільник НАЗК наводить яскраві приклади, коли декларанти вказували значні суми готівки, джерела яких не були підтверджені. Одним з таких випадків стало розслідування декларацій міського голови Очакова, у якого виявили ознаки незаконного збагачення на суму понад 12 млн грн. Також виявлено недостовірне декларування на суму понад 3 млн грн. Під час війни чиновник і його дружина придбали квартиру в Іспанії вартістю понад 5 млн грн, а також отримали подарунки у вигляді готівки на суму понад 12 млн грн від матері, чиї законні доходи не підтверджують можливість таких дарувань.

З огляду на ці факти, Національною поліцією було розпочато кримінальні провадження за статтями «незаконне збагачення» та «внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації». Це свідчить про активізацію боротьби з корупцією та зловживаннями в Україні, а також про те, що механізми контролю декларацій працюють, виконуючи свою мету – забезпечення прозорості та підзвітності.

На Полтавщині судитимуть жінку за жорстоку смерть немовляти

Полтавська обласна прокуратура повідомила про завершення досудового розслідування у справі про умисне вбивство новонародженої дитини. Обвинувачуваною є 34-річна жителька Миргородського району, багатодітна мати, яка навмисно позбавила життя свого щойно народженого сина. Згідно з даними слідства, трагедія сталася 31 січня 2024 року. Жінка народила вдома, без будь-якої медичної допомоги. Після пологів вона самостійно розірвала пуповину, а […]

У Чехії знову розгорілася дискусія навколо статусу українських біженців. Лідер антиіммігрантської партії SPD, Томіо Окамура, стверджує, що влада країни веде переговори на рівні Європейського Союзу про можливе скасування тимчасового захисту для українців, зокрема для чоловіків призовного віку. Відповідні коментарі політик опублікував у своєму Facebook.

Окамура висловився за швидке скасування захисту не тільки для чоловіків, а й для всіх українців, що перебувають у Чехії. Він визнав, що реалізація цієї ініціативи потребує підтримки інших європейських країн. Політик аргументує свою позицію тим, що багато українців, які отримали статус тимчасового захисту, продовжують повернутися до України, що, на його думку, ставить під сумнів потребу у спеціальному статусі.

«В Україні є забагато українців, і нам потрібно це вирішувати», — підкреслив Окамура. Він також пов'язав можливе скасування тимчасового захисту із завершенням війни в Україні, вважаючи, що після закінчення бойових дій українці повинні будуть повернутися додому або оформити звичайні дозволи на проживання.

Крім того, Окамура анонсував, що його партія готує нову редакцію закону про іноземців, яка передбачатиме посилення умов перебування для українців з тимчасовим захистом. Проте його заяви наразі не означають офіційних змін у політиці чеської влади щодо українських біженців, оскільки SPD залишається в опозиції, а уряд Чехії продовжує підтримувати механізм тимчасового захисту, введений ЄС після початку війни в Україні у 2022 році.

Чехія є однією з країн ЄС, що прийняла найбільшу кількість українських біженців, пропорційно до свого населення. За даними чеського Міністерства внутрішніх справ, у країні перебувають сотні тисяч українців зі статусом тимчасового захисту, більшість з яких успішно інтегрувалися в суспільство.

Тема українських біженців активно обговорюється і в інших країнах Європи, особливо на фоні економічних викликів і зростання популярності правих партій. У Чехії SPD постійно критикує міграційну політику, виступаючи проти фінансування програм для українців та закликаючи до посилення контролю над біженцями.

Однак механізм тимчасового захисту українців діє в рамках всього ЄС, і його скасування чи продовження потребує згоди всіх країн-членів. Наразі Євросоюз продовжив дію цього механізму до березня 2027 року, і більшість країн підтримали це рішення.

У відповідь на ці обговорення, українська влада починає активніше готуватися до можливого повернення громадян із-за кордону. Міністр соціальної політики України Денис Улютін раніше зазначав, що після завершення війни до України можуть повернутися близько двох мільйонів людей. Головним викликом стане забезпечення необхідних умов для їхнього повернення, таких як житло та робота.

Подібні дискусії точаться й в інших країнах, зокрема в Ірландії, де уряд планує змінити модель підтримки українських біженців після закінчення дії директиви ЄС, переходячи до програм добровільного повернення.

Експерти вважають, що питання українських біженців стане одним із ключових викликів для Європи в післявоєнний період, хоча наразі жодні рішення про масове скасування тимчасового захисту в Чехії чи інших країнах ЄС ще не ухвалені.

Останні новини