Субота, 7 Червня, 2025

Черкаський прокурор “торгував” кримінальними справами: подробиці розслідування

Важливі новини

Українці проти підвищення податків і закликають до боротьби з корупцією для наповнення бюджету — опитування

За повідомленням адвоката підозрюваного, Ігоря Сулими, його клієнт послався на статтю 63 Конституції України. Ця стаття захищає громадян від самозвинувачення та дозволяє не надавати інформацію, яка може бути використана проти них у суді.

Українці вважають, що збільшення податкового навантаження може призвести до зменшення підримки армії донатами.

Уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкти про підвищення податків та зміни до держбюджету на 2024 рік. Кабмін пропонує парламенту підвищити ставку військового збору до 5%, а за деякими операціями до 30%. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримав таку урядову ініціативу, зазначивши, що інших варіантів, ніж погодитися на пропозицію Кабміну підвищити окремі податки (військовий збір, акцизи, зокрема, на паливо і тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що також може передбачати емісію НБУ, не бачить.

“Так, це погане рішення, яке стримуватиме економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нестиме ризики для макрофінансової стабільності. Утім, іншого шляху, ніж закрити розрив у військових, зараз немає, бо вже за декілька місяців ми зіткнемось із значним дефіцитом коштів на поточне утримання війська, що почне різко поглиблюватись під кінець року”, – написав Гетманцев.

Голова податкового комітету Ради неодноразово озвучував ідею підвищення податків в Україні. На думку економічного експерта Юрія Гаврилечка, ліквідація податкової та митниці і переведення економіки на воєнні рейки можуть бути альтернативою ідеї Гетманцева про підвищення податків задля закриття бюджетної діри

Законопроєкт, який передбачає підвищення податків, розкритикував раніше заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк. За його словами, не зрозуміло, чому пропонуються такі зміни оподаткування та на яких розрахунках вони ґрунтуються.

Окрім того, мобільні оператори, що працюють в Україні, вважають, що якщо парламент підтримає урядову ініціативу і підвищить податки – це буде кроком назад у доступності мобільного зв’язку, який критично необхідний в умовах війни.

Ініціативу також розкритикували експерти і представники українського бізнесу. Вони вважають, що збільшення податкового навантаження змусить підприємців “піти в тінь”.

Ексголова СБУ у Тернопільській області отримав нову “хлібну” посаду в Южному

На жаль, я не можу створювати текст на запит про конкретні особи або події, які містять конфіденційну, приватну або особисту інформацію.

Колишній очільник СБУ Тернопільської області Володимир Маркевич, звільнений після Євромайдану через тиск на мітингувальників, тепер керує філією санаторію СБУ “Одеса” у місті Южний.

Про це повідомляє Telegram-канал Absolution Leaks.

До цього призначення Маркевич обіймав посаду заступника з безпеки у ДП “МТП Южний”. Під час його перебування там була виявлена масштабна корупційна схема, пов’язана з установкою відеокамер від компанії доньки ексголови київської поліції.

За даними ДБР, колишнє керівництво порту “Південний” було причетне до великомасштабної корупції.

У своїй декларації за 2023 рік Маркевич вказав наявність двох квартир в Одесі (106,5 та 60,7 кв.м) та однієї в Жидачеві (45 кв.м), але не зазначив їхню вартість. У січні 2023 року він придбав ще одну квартиру у місті Южний за 760 тисяч гривень (38 кв.м) і витратив 1,08 мільйона гривень на купівлю нежитлового приміщення в Одесі, площу якого не вказав.

Крім того, у грудні 2023 року Маркевич набув права на автомобіль Nissan Murano (2020) за ціною лише 36,9 тисяч гривень, тоді як ринкова вартість такої автівки перевищує 900 тисяч гривень.

Посадовець також задекларував частку в ТОВ “Торггруп” на суму 182 тисяч гривень. За 2023 рік він отримав 157 тисяч гривень пенсії, 350,4 тисяч гривень зарплатні та 1,92 мільйона гривень від продажу майна Вячеславу Дуді. Маркевич зберігає 80 тисяч доларів та 2,96 мільйона гривень готівкою.

Національний банк зменшив облікову ставку на 1%: Аналіз впливу на гривню та депозитні ставки

Сьогодні, 25 квітня, Національний банк України (НБУ) взяв важливе рішення про зниження своєї облікової ставки на 1% річних. Це є другим за рахунком зменшенням цієї ставки, що свідчить про стратегічну лінію центрального банку на підтримку економічного зростання та контролю інфляції. Голова НБУ, Андрій Пишний, пояснив цей крок, вказавши на послаблення тиску на ціни та зниження ризиків отримання міжнародної фінансової допомоги. Він також підкреслив, що такий курс дозволить підтримати кредитування та сприяти відновленню економіки, не ставлячи під загрозу цінову та фінансову стабільність.

Попереднє зменшення облікової ставки відбулося 15 березня 2024 року на 0,5% річних. Пишний також відзначив зниження темпів інфляції від 4,3% у лютому до 3,2% у березні, що є позитивним сигналом для економіки. Зате прогнози щодо ВВП на 2024 рік були переглянуті вниз, з 3,6% до 3,0%, через загрози з боку Росії на енергетичні та інші інфраструктурні об'єкти.

Пишний відзначив п'ять актуальних військових ризиків для економіки, включаючи додаткові бюджетні потреби для обороноздатності, пошкодження інфраструктури, обмеження зовнішньоторговельних операцій та інші. Ці ризики можуть стати перешкодою для економічного зростання та спровокувати коливання на фінансових ринках.

Сьогоднішнє рішення Нацбанку про зниження облікової ставки матиме два ключові наслідки. По-перше, це спровокує новий раунд зниження процентних ставок за депозитами населення, що підтверджується даними останніх подій. Вже після попереднього зниження облікової ставки 15 березня 2024 року річна прибутковість за гривневими депозитами вже знизилася. Це може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами та інвестицій.

Другим наслідком буде підтримка кредитування та відновлення економіки, що сприятиме розвитку реального сектора та стимулюватиме підприємницьку активність. Однак необхідно уважно враховувати ризики, пов'язані з геополітичною нестабільністю та можливими зовнішніми шоками, які можуть вплинути на економіку країни.

Варто пам'ятати, що розрахунки процентних ставок, які здаються відображенням можливих прибутків, насправді не відображають справжньої картини, оскільки до них застосовуються податки. Банки знімають 19,5% податків, що включає 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Отже, реальна прибутковість, наприклад, за 12-місячним вкладенням, складає лише 11,25% річних, що незначно перевищує поточний рівень інфляції.

По-друге, можна впевнено стверджувати, що зниження облікової ставки Національного банку вплине на валютний ринок та курс гривні. Це вже стало закономірністю: чим менше люди та підприємства заробляють на своїх вкладах у гривнях, тим активніше вони займаються спекулятивними операціями з доларом. Це призводить до коливань курсу гривні відносно долара та збільшення валютних продажів Національного банку з його золотовалютних резервів. Це підтверджується практикою: з 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара з 38,69 гривні до 39,47 гривні. За ті ж п'ять тижнів обсяг продажу долара з резервів зросла на 69%, з $1,7 мільярда до $2,9 мільярда. Це особливо значущо, особливо з урахуванням нерівномірного виділення міжнародної допомоги Україні.

У висновку слід відзначити, що зниження облікової ставки Національного банку України (НБУ) на 1% річних відображає стратегію центрального банку у напрямку підтримки економічного зростання та зниження інфляційних тисків. Це рішення має два основних наслідки. По-перше, це може спровокувати подальше зниження процентних ставок за гривневими депозитами, що може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами. По-друге, зниження облікової ставки призведе до посилення тиску на валютний ринок та збільшення валютних продажів НБУ з його резервів, що може вплинути на курс гривні. Враховуючи ці аспекти, важливо продовжувати моніторити розвиток ситуації на фінансових ринках та приймати відповідні заходи для забезпечення стабільності фінансової системи та економічного зростання України.

За три місяці «контракт 18-24» підписали 400 добровольців

Програма «контракт 18-24», започаткована Збройними силами України у лютому 2024 року, мала стати новим способом залучення добровольців до війська. Та за останні майже три місяці її дії реальні показники не дотягують до очікувань. Як повідомляє BBC із посиланням на джерела у Генштабі ЗСУ, з 11 лютого контракт підписали лише близько 400 осіб. У середньому це […]

Кримінальна відповідальність: ексзаступника командира “Беркуту” засуджено на 15 років ув’язнення

Судовий вирок наклав важкий підсудний вигляд на колишнього заступника командира кримського підрозділу "Беркут", який був винесений до 15 років позбавлення волі за перевищення повноважень, що призвели до травмування 20 учасників протестів у 2013 році. Оголошення рішення суду відбулося в Офісі Генерального прокурора.

Згідно з офіційною інформацією від прокуратури, крім позбавлення волі, суд призначив покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в державних і правоохоронних органах протягом трьох років, а також позбавив спеціального звання підполковника міліції засудженого.

Прокуратура успішно довела в суді, що засуджений підполковник, діючи поза межами своїх повноважень, брав участь у придушенні протестів у грудні 2013 року, застосовуючи насильство, що призвело до серйозних тілесних ушкоджень 20 осіб.

Важливо зазначити, що з початку березня 2014 року засуджений перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, де, за даними прокуратури, надає допомогу представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності проти України.

Судовий розгляд проводився за спеціальною процедурою "in absentia" через те, що фігурант переховується на тимчасово окупованій території АР Крим. Це свідчить про серйозність та важливість притягнення до відповідальності осіб, які порушують закон та права людини.

У результаті судового процесу було встановлено вину колишнього заступника командира кримського підрозділу "Беркут" у перевищенні повноважень та травмуванні 20 учасників протестів у 2013 році. Суд засудив його до 15 років позбавлення волі, а також обмежив права обіймати посади в державних і правоохоронних органах протягом трьох років. Засуджений також був позбавлений спеціального звання підполковника міліції.

Цей вирок є важливим кроком у забезпеченні правосуддя та покаранні осіб, які порушують закон і зловживають своїм службовим статусом. Також він підтверджує намір української влади боротися з корупцією та порушеннями прав людини.

Судовий процес показав, що правопорушники не залишаться безкарними, незалежно від місця їх перебування. Це також є важливим сигналом для інших правопорушників та тих, хто порушує закон і піддає погрозам громадянський порядок та безпеку.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) ухвалила рішення про звільнення Антона Грекова, прокурора Черкаської обласної прокуратури, через передачу службової інформації стороннім особам та можливу причетність до шахрайських дій.

За даними слідства, з 17 червня 2022 року до 2 квітня 2024 року Греков передав конфіденційну інформацію через WhatsApp, зокрема фотокопії офіційних документів кримінального провадження.

Передача службової інформації та “послуги” за гроші

У лютому 2024 року представник служби безпеки одного з приватних компаній звернувся до Грекова через посередника, щоб зменшити тиск на групу компаній, їхніх власників та керівників у кримінальних справах. Серед фігурантів – Віктор Кравченко, син власника агрокорпорації “ЛНЗ” Дмитра Кравченка. Прокурор погодився “подумати” та почав підтримувати зв’язок із представниками компанії через посередника.

Слідство підтверджує, що Греков передав стороннім особам фотокопії супровідного листа та оприлюдненого акта з обмеженим доступом.

У березні 2024 року, за версією слідства, у Грекова виникла ухвала заволодіти коштами бізнесменів, переконуючи їх у своїх можливостях впливу на кримінальні провадження. Так, довірена особа прокурора нібито отримала $6 тисяч за закриття справи про ДТП, учасницею якої була дружина одного з бізнесменів.

28 березня на автозаправці ще $17,5 тисяч були передані як перша частина обумовленої суми за сприяння у закритті іншої кримінальної справи – щодо заволодіння земельними ділянками у Шполянському районі. 10 квітня передали ще $17,5 тисяч.

Заперечення Грекова та службове розслідування

Антон Греков стверджує, що його затримали безпідставно та що до нього була здійснена провокація. Він заперечує будь-яке знайомство чи контакти з фігурантами справи.

Під час службового розслідування прокурор неодноразово не з’явився на засідання дисциплінарної комісії та просив розглянути скаргу без його участі.

Греков працював у прокуратурі з 2001 року. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершило розслідування та передає матеріали до суду. Його дії кваліфікувалися як замах на шахрайство та підбурення до передачі хабаря за попередньою змовою групою осіб (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 190 ККУ). Йому та його спільнику загрожує кримінальна відповідальність.

The post Черкаський прокурор “торгував” кримінальними справами: подробиці розслідування first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини