Нардеп Юрій «Юзік» Корявченков повернувся до України та підтвердив готовність з’явитися на допит до НАБУ. Детективи запросили його для надання пояснень у межах перевірки. Водночас у медіа звертають увагу на можливі питання до його декларації: за даними джерел, у Корявченкова може бути нерухомість в Іспанії, яка не відображена в офіційних документах. Також повідомляється, що за […]
На Рівненщині суд визнав винним 39-річного чоловіка у вчиненні систематичного домашнього насильства над дружиною, пасинком та трьома малолітніми дітьми. Про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура. Слідством встановлено, що з серпня 2023 року по серпень 2024 року обвинувачений регулярно знущався з членів родини, спричиняючи їм як фізичні, так і психологічні страждання. Його дії викликали в постраждалих […]Міністерство охорони здоров’я оголосило про здешевлення сотні популярних ліків. Але замість подяки — хвиля критики від експертів, медиків і депутатів. Бо у списку — чимало препаратів без доведеної ефективності.
Ініціатива МОЗ щодо зниження цін на Топ-100 лікарських засобів — амбітний проєкт, який мав би стати відповіддю на потреби українських пацієнтів. Але замість того, щоб покращити доступ до справді потрібних медикаментів, документ, схоже, розв’язав руки фармвиробникам і поховав надії на реальну реформу.
За словами народної депутатки, члена парламентського комітету з питань здоров’я Оксани Дмитрієвої, сам принцип формування списку є хибним. Адже він базується не на аналізі медичної доцільності чи рекомендаціях лікарів, а… на поданих виробниками пропозиціях.
«Знижувати ціни треба на ліки першої потреби, як хліб чи молоко в продуктовому кошику. А не на “чіпси й газовану воду”, які добре продаються, але не мають доведеної ефективності», — наголосила вона в коментарі для УНН.
У самому списку трапляються абсурдні повтори — по кілька позицій займають одні й ті ж самі ліки з різною кількістю таблеток в упаковці. Це дозволяє виробникам технічно “роздути” список, скоротивши реальну кількість унікальних найменувань, які потрапили під здешевлення.
Ще більший скандал спричинив додатковий список препаратів, на які також мають знизити ціни. Серед них — малоефективні або взагалі застарілі засоби на кшталт “Клофеліну”, “Кодепсину”, “Бруньок сосни” та “Перекису водню”.
Нардепи також звертають увагу: реформа паралельно спричинила підвищення цін на інші, не включені до списку ліки. І все через заборону маркетингових договорів між аптеками та виробниками. Раніше саме вони дозволяли надавати знижки споживачам. Тепер аптеки позбавлені стимулів — і змушені піднімати націнки, щоби не працювати в мінус.
«Маркетингові платежі зникли — а разом з ними і знижки для людей. Але ж виробники при цьому зекономили. Де ці гроші тепер? В ціні для покупця їх не видно», — зауважує Дмитрієва.
Її колега по комітету Юрій Заславський вважає несправедливим, що державне регулювання зачепило лише роздріб, тоді як виробники досі формують до 72% кінцевої вартості препарату.
«Чому ми контролюємо аптеки, але не зачіпаємо націнки виробників?» — ставить запитання нардеп.
За його словами, попри гучні заяви про “прозорість і боротьбу з накрутками”, головні важелі впливу залишаються у руках великих фармкомпаній.
