П’ятниця, 17 Липня, 2026

Чому аптечні ціни зросли після реформи МОЗ

Важливі новини

США та Іран продовжують дипломатичні переговори попри ескалацію конфлікту

Сполучені Штати Америки та Іран не зупиняють свої технічні...

Що треба повідомляти ТЦК, щоб уникнути штрафу до 25 тисяч

Після набуття чинності оновлених правил обліку військовозобов’язаних, українці зобов’язані повідомляти про зміну особистих даних не пізніше ніж за 7 днів. Інакше — штраф від 17 до 25,5 тисяч гривень. Про це нагадують юристи, а також самі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які фіксують зростання кількості порушень. Перелік змін, які мають бути […]

Екскомандир Нацгвардії Кулик знову у центрі скандалу: махінації з армійськими ліжками

Першого заступника голови Золочівської районної військової адміністрації та колишнього командира військової частини Нацгвардії Михайла Кулика викрили у нових зловживаннях. Правоохоронці заявляють, що під час закупівлі армійських ліжок у травні 2022 року було завдано мільйонних збитків державі. За даними слідства, вартість кожного комплекту була завищена на 30%. Підряднику перерахували 6,5 млн грн за постачання тисячі ліжок, […]

Договір на постачання медичних меблів: аналіз ціноутворення та потенційні ризики

КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» уклала контракт із київською компанією «Унімед Груп» на постачання комплекту медичних меблів для Обласного центру соціально-психологічної допомоги. Загальна вартість угоди становить близько 5,2 млн грн. Однак ціна деяких позицій, які були включені в цей контракт, значно перевищує ринкові аналоги, що викликає питання щодо доцільності таких витрат.

Одна з найбільш обговорюваних позицій угоди – це 57 приліжкових тумбочок моделі SERA-10, де ціна за одиницю становить 42,57 тис. грн (без ПДВ — 39,59 тис. грн). Порівняно з ринковими цінами, такі меблі виглядають надзвичайно дорогими. Зокрема, на українському ринку можна знайти моделі, вироблені в Німеччині, з ціною близько 21,9 тис. грн за одиницю. Очевидно, що така велика різниця в ціні може викликати сумніви у законності та ефективності використання бюджетних коштів, особливо якщо йдеться про закупівлю товарів для соціальних закладів, де кожна гривня має велике значення.

Інші позиції договору також викликають питання. Медична шафа для інструментів AD 213-P оцінена у 120,96 тис. грн за штуку (для центру придбано дві), тоді як на ринку аналогічні шафи доступні за значно нижчими цінами — журналісти називають завищення більш ніж удвічі. За іншою позицією — шафа AD-206/P (7 одиниць по 98,28 тис. грн) — повні аналоги на закордонних порталах коштують до $500. І нарешті, стільці лікаря AD-261/H придбали по 46,44 тис. грн за штуку, тоді як подібні моделі на ринку продаються за тисячі (а не десятки тисяч) гривень.

Переплата за цим тендером сягнула щонайменше 2 млн грн. Як зазначається в публікації, компанія «Унімед Груп» також виконувала доставку та розмитнення обладнання.

Засновниками «Унімед Груп» згідно з відкритими даними є мешканці Києва та Київської області Микола Беззубенко та Микола Щирук. У 2019 році проєкт «Наші Гроші» публікував розслідування про бізнес Беззубенка та Щирука, у якому Беззубенка називали колишнім начальником управління економічної контррозвідки СБУ та пов’язували з мережею фармпостачальників. Після 2022 року, за даними публікацій, група компаній розширила діяльність і почала постачання медичного обладнання до лікарень.

Більше податків — менше зарплати: що змінилося для українців у 2025 році

У 2025 році українці почали сплачувати більше податків, ніж у попередньому. Головною зміною стало збільшення ставки військового збору — з 1,5% до 5%, що суттєво вплинуло на розмір зарплат “на руки”. Як повідомляє видання “Тахег.ua”, структура оподаткування доходів працівників залишилася без змін у назвах податків, але суми суттєво зросли. Із зарплати українців, як і раніше, […]

Міністерство охорони здоров’я оголосило про здешевлення сотні популярних ліків. Але замість подяки — хвиля критики від експертів, медиків і депутатів. Бо у списку — чимало препаратів без доведеної ефективності.

Ініціатива МОЗ щодо зниження цін на Топ-100 лікарських засобів — амбітний проєкт, який мав би стати відповіддю на потреби українських пацієнтів. Але замість того, щоб покращити доступ до справді потрібних медикаментів, документ, схоже, розв’язав руки фармвиробникам і поховав надії на реальну реформу.

За словами народної депутатки, члена парламентського комітету з питань здоров’я Оксани Дмитрієвої, сам принцип формування списку є хибним. Адже він базується не на аналізі медичної доцільності чи рекомендаціях лікарів, а… на поданих виробниками пропозиціях.

«Знижувати ціни треба на ліки першої потреби, як хліб чи молоко в продуктовому кошику. А не на “чіпси й газовану воду”, які добре продаються, але не мають доведеної ефективності», — наголосила вона в коментарі для УНН.

У самому списку трапляються абсурдні повтори — по кілька позицій займають одні й ті ж самі ліки з різною кількістю таблеток в упаковці. Це дозволяє виробникам технічно “роздути” список, скоротивши реальну кількість унікальних найменувань, які потрапили під здешевлення.

Ще більший скандал спричинив додатковий список препаратів, на які також мають знизити ціни. Серед них — малоефективні або взагалі застарілі засоби на кшталт “Клофеліну”, “Кодепсину”, “Бруньок сосни” та “Перекису водню”.

Нардепи також звертають увагу: реформа паралельно спричинила підвищення цін на інші, не включені до списку ліки. І все через заборону маркетингових договорів між аптеками та виробниками. Раніше саме вони дозволяли надавати знижки споживачам. Тепер аптеки позбавлені стимулів — і змушені піднімати націнки, щоби не працювати в мінус.

«Маркетингові платежі зникли — а разом з ними і знижки для людей. Але ж виробники при цьому зекономили. Де ці гроші тепер? В ціні для покупця їх не видно», — зауважує Дмитрієва.

Її колега по комітету Юрій Заславський вважає несправедливим, що державне регулювання зачепило лише роздріб, тоді як виробники досі формують до 72% кінцевої вартості препарату.

«Чому ми контролюємо аптеки, але не зачіпаємо націнки виробників?» — ставить запитання нардеп.

За його словами, попри гучні заяви про “прозорість і боротьбу з накрутками”, головні важелі впливу залишаються у руках великих фармкомпаній.

Останні новини