Чому червоне вино може бути небезпечним

Зима здатна непомітно, але відчутно змінювати внутрішній стан людини. Скорочення світлового дня, тривала похмурість і низькі температури поступово впливають на біологічні механізми, які регулюють настрій, сон і рівень енергії. За даними Real Simple, сезонні зміни можуть безпосередньо позначатися на виробленні серотоніну та мелатоніну — гормонів, що відповідають за відчуття емоційної стабільності та повноцінний відпочинок. Коли природного світла стає менше, порушуються циркадні ритми, організм гірше відновлюється, а ранкове пробудження перетворюється на справжній виклик.

Нестача сонячного світла знижує синтез серотоніну — нейромедіатора, який часто називають «гормоном гарного настрою». У результаті з’являється апатія, зменшується мотивація, зростає втомлюваність. Водночас підвищений рівень мелатоніну може спричиняти постійну сонливість і відчуття млявості навіть після тривалого сну. Так формується замкнене коло: людина почувається виснаженою, менше рухається, рідше буває на свіжому повітрі, що ще більше посилює негативний ефект.

Одна з найпоширеніших зимових реакцій — бажання залишатися вдома. Хоча це здається природним, тривале перебування у приміщенні без денного світла посилює відчуття ізоляції. Короткі прогулянки у світлу пору доби допомагають стабілізувати ритм дня та покращують настрій.

Ще одна звичка — збільшення часу перед екранами. Соцмережі та новинні стрічки стають основним способом проведення вечорів, але надлишок інформації може провокувати порівняння з іншими та відчуття власної недостатності, що підсилює тривожність.

Порушення сну — ще один фактор ризику. Нерегулярний графік відпочинку сигналізує організму про стрес. Вранці з’являється виснаження, яке часто компенсують кофеїном, але надмірна стимуляція лише посилює нервове напруження.

Фахівці також звертають увагу на тенденцію скасовувати плани через холод чи ожеледицю. Відмова від зустрічей і активностей зменшує соціальну взаємодію, що може посилювати тривожні думки. Підтримка звичного ритму життя допомагає зберігати психологічну рівновагу.

Алкоголь, який іноді сприймається як спосіб розслабитися взимку, у довгостроковій перспективі може підвищувати рівень тривожності. Аналогічний ефект має й надлишкове споживання кофеїну.

Важливу роль відіграє рух. Навіть легкі фізичні вправи або прогулянки активізують природні механізми зниження стресу. Регулярна активність сигналізує організму про безпеку та сприяє виробленню гормонів, що стабілізують настрій.

Окремо експерти наголошують на необхідності більш м’якого ставлення до себе. Самокритика та завищені вимоги в холодний сезон можуть лише посилити напруження. Натомість невеликі ритуали турботи про себе — стабільний сон, світло, рух і підтримка соціальних контактів — допомагають зберігати емоційний баланс.

Зима не обов’язково має бути періодом підвищеної тривожності. Невеликі зміни у щоденних звичках здатні значно покращити психологічне самопочуття навіть у найтемніші місяці року.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов оприлюднив інформацію, що викликала суспільний резонанс і поставила низку запитань до системи фінансового контролю державних посадовців. Йдеться про керівника одного з департаментів Фонду державного майна України Андрія Мельника, майновий стан якого, за даними публічних джерел, містить нетипові та суперечливі деталі.

Посадовець походить із Луганської області та, як зазначається, залишив окуповану територію після подій 2014 року, переїхавши на підконтрольну Україні частину країни. Саме цей біографічний факт додає особливої чутливості до подальших обставин, викладених у його електронній декларації.

Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.

Розслідування, що привернуло значну увагу в енергетичній сфері, описує можливе існування багаторівневої корупційної схеми, пов’язаної з діяльністю великих приватних структур, які працюють на українському ринку електроенергії. За інформацією викривачів та окремих судових матеріалів, мова йде про практики, які могли впливати на формування ціни, обсяги закупівель і розподіл фінансових потоків у державному та приватному сегментах галузі.

У центрі цієї історії — компанії, пов’язані з бізнес-групою Ріната Ахметова, серед яких згадується ДТЕК (ЄДРПОУ 39307323) і постачальники електроенергії, що працюють під брендом YASNO. За твердженнями джерел, ці структури нібито були задіяні у штучному створенні дефіциту електроенергії, що могло стати підставою для коригування тарифів та збільшення витрат державних закупівель. Такий підхід, як зазначають учасники ринку, потенційно дозволяв формувати сприятливі умови для подальших фінансових маневрів.

Одним із ключових елементів схеми називають роботу компаній YASNO на ринку закупівель електроенергії для бюджетних установ. Постачальники беруть участь у тендерах із початково низькою ціною, що дозволяє їм укладати контракти з державними та комунальними організаціями. Після підписання договорів, за твердженнями джерел, сторони оформлюють додаткові угоди, які суттєво підвищують тариф.

У деяких випадках підвищення, як стверджують учасники розслідування, досягало 30–90%, що значно перевищує гранично допустиму зміну ціни у 10%, передбачену законом «Про публічні закупівлі».

Правомірність такої практики вже стала предметом розгляду в судах. Господарський суд Дніпропетровської області у справах №904/4774/23 та №904/6143/23 визнав подібні додаткові угоди недійсними, фактично підтвердивши порушення правил зміни ціни після тендеру. Ці рішення створили прецедент, що може мати наслідки для інших контрактів, укладених за аналогічною схемою.

Другим напрямком діяльності, який описують аналітики та учасники ринку, є маніпуляції у секторі «ринку на добу наперед» (РДН). За даними розслідування, компанія ДТЕК має можливість впливати на формування дефіциту електроенергії, що призводить до підвищення цін. Частина електроенергії, яку через завищені тарифні пропозиції не реалізує державний «Енергоатом», переходить на балансуючий ринок.

Саме там, як стверджують джерела, афілійовані з групою Ахметова маневрові електростанції викуповують цей ресурс за мінімальною вартістю — інколи лише за 0,01 грн/МВт·год. Після цього електроенергія перепродується кінцевим споживачам уже за повною ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

Експерти наголошують, що ця модель нагадує принципи, за якими працювала критикована в минулі роки формула «Роттердам+», коли ціна електроенергії зростала не за рахунок ринку, а через адміністративно створені умови.

За інформацією з матеріалів розслідування, кошти, отримані від таких операцій, частково виводилися через іноземні компанії Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd. Саме на них були оформлені корпоративні права низки вугільних підприємств та об’єкти нерухомості за кордоном.

Деякі активи, пов’язані з групою, продовжували роботу на території РФ та були забезпеченням під кредит ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів. Це ускладнювало фінансовий контроль, а також робило непрозорою структуру володіння та походження коштів.

Енергетичний сектор України вже тривалий час залишається однією з найменш прозорих галузей. Монополізація ринку, високі ціни та перманентні дефіцити створюють умови для зловживань. Учасники ринку та антикорупційні організації неодноразово звертали увагу на відсутність чітких правил, які б забезпечували справедливе формування тарифів.