Чому ціни на яйця рекордно зросли

У вересні 2025 року споживчі ціни в Україні збільшилися на 0,3% порівняно з серпнем, що свідчить про поступовий ріст вартості товарів та послуг у країні. Водночас, у річному вимірі інфляція становила 11,9%. Ці дані були оприлюднені Державною службою статистики України, що дає змогу оцінити загальний рівень інфляційного тиску на економіку.

Окрему увагу варто звернути на базову інфляцію, яка, на відміну від загальної, не враховує зміни цін на сезонні товари та енергоносії. Вона у вересні зросла на 1,3% порівняно з попереднім місяцем і досягла 11,0% у річному вимірі. Цей показник демонструє, що ціни на базові товари та послуги, що не підлягають сезонним коливанням, зростають досить швидкими темпами.

Серед продуктів харчування спостерігалися різноспрямовані зміни: найбільше подешевшали фрукти (−11,8%) та овочі (−10,6%), що відповідає типовій сезонній динаміці. Також трохи знизилися ціни на яйця (−2,9%). Водночас подорожчали м’ясо та м’ясопродукти (+1,2%), олія (+2,1%) і хліб (+0,7%). Загальні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в порівнянні з серпнем зменшилися на 0,8%.

Найбільш відчутне подорожчання у вересні зафіксоване в освіті — +12,4% до серпня, зокрема вища освіта подорожчала на 16,8%, середня — на 8,5%. Також значно зросли ціни на одяг і взуття — на 8,2%, що частково пов’язують із початком осіннього сезону.

Інші категорії показали помірні підвищення: алкогольні напої та тютюн подорожчали на 1,2%, охорона здоров’я — на 0,8%, транспортні послуги — на 0,2%.

Отже, вересневі показники відображають типовий сезонний перерозподіл у структурі споживчих цін: падіння вартості овочів і фруктів пом’якшує загальний тиск на продукти, але зростання цін у сегментах освіти, одягу та окремих продовольчих груп утримує річну інфляцію на високому рівні.

За попередніми даними, під час експлуатації атракціону відбувся обрив троса, внаслідок чого загинув молодий чоловік віком 20 років. Ця трагедія глибоко вразила киян та гостей міста, викликавши хвилю обурення та вимог щодо посилення контролю за безпекою подібних об'єктів.

Поліція Києва проводить невідкладні слідчі дії для визначення осіб, з вини яких на атракціоні загинув 20-річний хлопець. Наразі слідчі проводять обшуки у відповідних службах КМДА, які погодили розташування атракціону, органах державного контролю, що видавали дозволи та мали здійснювати належний контроль за його діяльністю, та безпосередньо у фірмах власника атракціону

У межах розпочатих кримінальних проваджень правоохоронці, як зазначається, “допитали директора атракціону та персонал й вилучили службову документацію, яка буде вивчатись в межах призначеної експертизи дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці”.

Досудове розслідування здійснюється за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 272 – Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини, та ч. 3 ст. 367 – Службова недбалість.

Відповідно до санкції статей, винним загрожує до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За версією слідства, гроші він брав від керівника вугільного підприємства на Заході України за вивезення гірничодобувного обладнання з прифронтового району з можливістю його використання.

У справі також проходять голова енергетичної компанії з Миколаївської області та керівник державного вугільного підприємства Донецької області.

Заявлено, що сприяння його затриманню надавав сам міністр енергетики.

За версією слідства, представники вугільної галузі звернулися до заступника міністра для отримання дозволу на евакуацію унікального і дефіцитного устаткування з державної шахти на покровському напрямку, де йде активний наступ РФ.

Однак чиновник зажадав гроші, за які пообіцяв керівникам держпідприємств Львівсько-Волинського вугільного басейну безперешкодно передати в користування дане гірничодобувне обладнання.

До схеми він залучив спільників, через яких передавалися гроші. Вирішується питання про обрання всім чотирьом запобіжних заходів.