Чому депутати не готові голосувати за бюджет 2026 та до чого тут “майбутні вибори”

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

На думку військового, штурмувати Курахове “в лоб” окупантам буде важко, оскільки місто захищає один з найпотужніших підрозділів ударних БПЛА. Тому перед безпосередньою атакою на Курахове росіяни намагатимуться захопити кілька навколишніх сіл, що дозволить їм створити сприятливі умови для подальших дій.

“Провівши аналіз місцевості, я прийшов до висновку, що передусім окупанти намагатимуться захопити Максимільянівку. Після цього вони всіма силами намагатимуться дістатися села Дальнє,” — зазначив Осман.

Він також додав, що в разі захоплення села Дальнє росіянам буде зручно тиснути на фланг Курахового і розвивати наступ в напрямку Богоявленки. Це поставить під загрозу оточення ряду сіл, змусивши Збройні Сили України вийти з “кишені”.

Нагадаємо, 1 жовтня з’явилася інформація про те, що російська армія окупувала Вугледар у Донецькій області. За даними Інституту вивчення війни (ISW), на момент 1 жовтня окупанти встановили контроль над населеним пунктом, ймовірно, після відступу українських сил. Українські військові здійснили плановий відхід із Вугледара, щоб уникнути оточення.

2 жовтня, вище командування підтвердило, що дало дозвіл на виведення підрозділів українських захисників з Вугледара, щоб зберегти особовий склад і техніку, зайняти вигідні позиції для подальших дій.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) невідкладно розглянула та відхилила звернення про скасування підозри, яке стосувалося колишнього голови ПриватБанку, Олександра Дубілета, у справі, що має пряме відношення до впливового олігарха Ігоря Коломойського. Зазначена справа стосується претензійного перехрещення суми у розмірі 9,2 мільярдів гривень. Відхилення звернення свідчить про відновлення та підтримку законності та об'єктивності в розслідуванні подібних випадків.

Рішення було прийняте Апеляційною палатою ВАКС у п’ятницю, 5 червня.

“Апеляційну скаргу захисника підозрюваного (Дубілета. – Ред.) відхилити. Рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року залишити без змін. Це рішення є остаточним і набуває законної сили з моменту його оголошення, і не підлягає подальшому оскарженню в касаційному порядку”, – зазначено у рішенні.

В жовтні 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета та його заступницю Людмилу Шмальченко у справі, пов’язаній з Ігорем Коломойським, щодо можливого заволодіння коштами банку на суму у 9,2 мільярда гривень. Дубілета також було оголошено в розшук у іншій справі ПриватБанку, що стосується можливої розтрати коштів банку на суму у 8,2 мільярда гривень, яка вже передана до суду.

У травні 22-го року ВАКС відхилив позов адвокатів Дубілета, які вимагали скасувати підозру своєму клієнту. Однак вони подали апеляцію на це рішення.

Підгаєцький районний суд Тернопільської області поставив крапку у кримінальній справі, пов’язаній із масштабною незаконною вирубкою лісових насаджень. Фігурантом провадження став помічник лісничого, якому інкримінували умисне порушення природоохоронного законодавства та норм Лісового кодексу України. Судовий розгляд відбувався в межах кримінального провадження №605/412/23.

Під час розгляду матеріалів слідства встановлено, що обвинувачений, перебуваючи на території лісових масивів державного підприємства поблизу села Волиця Тернопільського району, організував і здійснив незаконну порубку дерев різних порід. Роботи проводилися без обов’язкового спеціального дозволу — лісорубного квитка, який є ключовим документом для легальної заготівлі деревини.

У матеріалах справи зазначається, що загалом було незаконно зрубано 900 дерев. Такі дії, за оцінкою експертів, спричинили екологічну шкоду на суму 3 326 665,35 гривні, що значно перевищує поріг тяжких наслідків, визначений законодавством.

Суд визнав помічника лісничого винним та призначив йому покарання у вигляді 5 років і 1 місяця позбавлення волі. Окрім цього, чоловіка позбавили права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади у лісовій галузі строком на три роки.

Також суд повністю задовольнив цивільний позов Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та постановив стягнути з засудженого 3 905 784,87 гривні на відшкодування шкоди, завданої довкіллю.

Вирок суду наразі не набрав законної сили. Сторони мають право оскаржити його в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня проголошення.