Чому депутати не готові голосувати за бюджет 2026 та до чого тут “майбутні вибори”

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зокрема, пом’якшено заборону на купівлю-продаж банківських металів. Тепер юридичні особи та фізичні особи-підприємці зможуть купувати та продавати банківські метали без фізичної поставки за безготівкові гривні, якщо це пов’язано з їх виробничою діяльністю, зокрема в ювелірній сфері. Для цього компанії повинні мати відповідні документи, що підтверджують їх діяльність у цій галузі до початку повномасштабного вторгнення.

Цей крок дозволить забезпечити стабільну роботу українських ювелірів, зменшити обсяг імпорту готових ювелірних виробів та знизити виробничі витрати бізнесу завдяки можливості безпосередньо закуповувати сировину.

Крім того, НБУ розширив дозвіл на купівлю валюти для операторів ядерних установок, що дозволить забезпечити безперебійні поставки ядерного палива для атомних станцій, що є важливим для енергетичної безпеки України.

Також було продовжено уніфікацію підходів до виплат за єврооблігаціями, що дозволяє українським компаніям оптимізувати витрати на сплату купонів за євробонди нерезидентам.

Новини про Destinus: Захист чи Змова?

Останнім часом стали відомі плани швейцарської компанії Destinus щодо співпраці з Україною у сфері розробок безпілотників. Заснована росіянином Михайлом Кокоричем, який недавно відмовився від російського громадянства, компанія планує не лише поставки, але й будівництво заводів. Варто зазначити, що в конторі працює екс-глава РНБО Олександр Данилюк, що сприяє отриманню українських замовлень.

Згідно з нашими даними, Кокорич володіє вражаючими навичками створення образу стартапів, проте йому важко досягти успіху в реалізації проектів. Його минулий досвід у Росії залишає питання щодо його ділової чесності. Суд у США розглядає обвинувачення в шахрайстві, американська фірма Кокорича теж виявилася "бульбашкою" та частиною схеми.

Наприкінці кінців, спроби Данилюка запустити українські закупівлі в рамках Міноборони піддаються критиці, існує припущення про те, що це лише ще одна спроба "заправити" умовних "соросят". У світлі цих фактів виникає питання: чи є цей "бізнес" насправді спрямований на загальний користь, чи ж це лише гра в інтересах окремих осіб?

Стаття розкриває складний контекст навколо компанії Destinus та її співпраці з Україною у галузі розробок безпілотників. Хоча існують певні позитивні аспекти, такі як можливість оновлення даних онлайн та спрощення процесів, проте важливо врахувати сумнівність стосовно фігур, які входять до цього бізнесу.

Михайло Кокорич, засновник Destinus, залишає за собою тінь сумніву через своє минуле в Росії та обвинувачення в шахрайстві у США. Українська присутність екс-глави РНБО Олександра Данилюка в компанії, здається, породжує питання щодо можливих конфліктів інтересів та лобізму в українських замовленнях.

Загалом, стаття ставить під сумнів чесність ініціаторів бізнесу та його спрямованість на загальний користь України, акцентуючи на необхідності ретельного аналізу та контролю з боку відповідних українських органів та громадськості.