Чому хруст у шиї може бути небезпечним: варто зважати на наслідки

Колишній прокурор Харківської області Олександр Фільчаков, який нині займає посаду заступника начальника 3-го відділу процесуального керівництва, опинився в центрі уваги через імовірні порушення антикорупційних норм. За наявною інформацією, під час його керівництва у відомстві працювала його друга дружина — Юлія Ігорівна Шуміліна (у шлюбі Фільчакова). Такий факт може свідчити про наявність конфлікту інтересів, що суперечить вимогам українського антикорупційного законодавства.

Юлія Фільчакова походить із міста Антрацит Луганської області, яке нині перебуває під російською окупацією. Її кар’єра у правоохоронних органах розпочалася ще в середині 2010-х років. Відомо, що щонайменше з 2015 року вона працювала у прокуратурі Дергачівського району Харківщини. Згодом, у період з 2018 по 2019 рік, обіймала посаду прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури.

У цей період Фільчаков займав керівні посади в місцевих прокуратурах, а з жовтня 2019 року очолив прокуратуру Харківської області. Після його призначення дружина звільнилася з посади.

Наразі Юлія Фільчакова працює адвокаткою в АО “Відсіч”. Раніше вона майже не декларувала доходи від своєї діяльності, що викликає додаткові питання щодо прозорості та дотримання антикорупційного законодавства.

Український ринок праці продовжує переживати період викликів і проблем, які виникають ще з моменту початку широкомасштабних воєнних подій. Поняття "кадрового голоду" стало вже не лише терміном, а реальним станом справ. За останні два роки відбулося цікаве явище: хоча кількість вакансій на ринку зросла, конкуренція серед шукачів роботи залишається на низькому рівні, знаходячи своє обґрунтування в різних чинниках, що перетинаються.

Одним із ключових аспектів, який впливає на цю динаміку, є демографічні зміни, спричинені не лише війною, але й багатьма іншими факторами, такими як еміграція, сімейні та особисті обставини, а також зміни у структурі робочої сили. Це призводить до важливої відмінності між кількістю вакансій і попитом на робочу силу, що не завжди знаходиться у збалансованому стані.

Додатковою причиною "кадрового голоду" є проблема кваліфікації. Незважаючи на існуючу кількість вакансій, значна частина з них вимагає специфічних навичок та кваліфікації, які не завжди можна знайти серед наявних шукачів роботи. Це ставить під сумнів ефективність системи освіти та підготовки кадрів, а також актуальність навичок, які формуються у процесі навчання.

Варто також зазначити, що становлення ринку праці в умовах постконфліктного періоду потребує не лише розвитку економіки та інфраструктури, але й впровадження ефективних механізмів соціальної підтримки, реінтеграції біженців та ветеранів, адаптації до нових ринкових реалій. Тільки комплексний підхід може забезпечити розв'язання проблеми "кадрового голоду" та створити стійкі передумови для подальшого розвитку українського суспільства.

Кількість пропозицій роботи в Україні продовжує зростати, але конкуренція залишається низькою. На весну цього року великі робочі портали звітують про рекордну кількість вакансій, яка перевищує навіть довоєнні показники. Лише за останній місяць портал Work.ua розмістив 111 тисяч пропозицій роботи, порівняно з попереднім рекордом у вересні 2023 року – 106 тисячами вакансій. Перед війною на порталі robota.ua щомісяця розміщувалося 90 тисяч вакансій (дані за січень 2022 року), а у березні 2024 року цей показник збільшився до 102 тисяч вакансій.

Ці дані свідчать про відновлення бізнесу. На сьогоднішній день ринок праці у 14 регіонах пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Найбільше роботи у квітні 2024 року з’явилося у Рівненській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кількість пропозицій від роботодавців також зросла на 7-9% у Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Проте кількість шукачів роботи майже не змінюється. На порталі Work.ua у квітні свої резюме розмістили 320,6 тисяч людей – майже така сама кількість, як у попередній місяць. Однак через збільшення кількості вакансій, конкуренція продовжує зменшуватися.

Щодо вакансій, найбільше запитувані посади залишаються продавцем, водієм та менеджером з продажу. За даними Державної служби зайнятості, найбільше вакансій пропонували у сфері обслуговування. Також зросла кількість пропозицій роботи у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі. У цих галузях найбільш затребуваними стали посудомийники, покоївки, офіціанти, бармени, адміністратори ресторану чи готелю.

Щоб вирішити проблему кадрового дефіциту, роботодавці вдаються до різних методів. Зокрема, вони впроваджують перекваліфікацію співробітників, програми для молодих фахівців, автоматизують процеси та використовують аутсорсинг. Також збільшилася кількість вакансій, за якими роботодавці готові приймати ветеранів, людей без досвіду, пенсіонерів, студентів і людей з інвалідністю.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до кризової ситуації на ринку праці через міграцію громадян та мобілізацію чоловіків до лав Збройних Сил України. Серед причин кадрового голоду – значний дефіцит кваліфікованих кадрів та представників робітничих професій.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Заявляється, що було уражено радіолокаційну станцію комплексу С-400.

Влада РФ не підтверджувала ураження комплексу, але повідомила, що вночі збили над Курською областю дві ракети і 27 безпілотників. Телеграм-канали публікували відео зі звуком сильного вибуху.

Тип ракет офіційно ні Україна, ні Росія не вказували.

Водночас деякі пабліки, як з українського, так і з російського боку припускали, що удар завдавали ракетами ATACMS. Але жодних підтверджень цьому наразі не надходило.

У часи, коли країна переживає важкі випробування, важливість підтримки вітчизняних виробників стає ще більш очевидною. Однак не всі бренди відповідають вимогам ринку, намагаючись знайти баланс між підтримкою національного виробника та задоволенням потреб споживачів. Одним з таких прикладів є бренд J’amemme, заснований Юлією Ярмолюк. Під час війни цей бренд пропонує своїм клієнтам продукцію, ціна якої явно завищена порівняно з аналогічними товарами на міжнародних торгових платформах.

За даними видання 360ua.news, вартість продукції бренду J’amemme, що продається в Україні за 1 300 євро, значно перевищує ціну тих самих товарів на китайських або українських онлайн-майданчиках, де їх можна придбати всього за 20 євро. Ця ситуація викликає занепокоєння у багатьох споживачів, адже в умовах війни питання ціни і доступності стає особливо важливим для багатьох громадян.

Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

Зарема, в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.