Субота, 18 Квітня, 2026

Чому спека шкодить мозку та викликає втому і нудоту — пояснення вчених

Важливі новини

Львівська поліція повідомила про загибель чоловіка від зіткнення з вантажним поїздом

Увечері 29 травня на Львівщині стався смертельний інцидент — вантажний поїзд збив 37-річного чоловіка. Про це повідомив департамент з питань цивільного захисту Львівської обласної військової адміністрації. Трагедія трапилася близько 21:45 на залізничному перегоні між населеними пунктами Комарно та Великий Любінь. Жертвою став мешканець селища Великий Любінь, 1988 року народження. Унаслідок зіткнення з поїздом чоловік загинув […]

4 лютого: Міжнародний день людського братерства та пам’ять святого Ісидора Пилусіотського

Сьогодні, 4 лютого, в Україні та світі відзначають Міжнародний день людського братерства – свято, що наголошує на важливості взаємоповаги, толерантності та мирного співіснування між народами та культурами. Також цього дня віряни вшановують пам’ять святого преподобного Ісидора Пилусіотського. Що сьогодні за церковне свято 4 лютого в церковному календарі – день пам’яті святого преподобного Ісидора Пилусіотського. Він […]

The post 4 лютого: Міжнародний день людського братерства та пам’ять святого Ісидора Пилусіотського first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В Україні виявлено зв’язок з міжнародною схемою криптовалютного шахрайства

Журналісти міжнародної організації Organized Crime and Corruption Reporting Project, разом зі шведським громадським мовником SVT та 30 іншими медіа, виявили масштабну схему криптовалютного шахрайства, що тривала з 2021 до 2025 року. В рамках цієї схеми дві міжнародні мережі кол-центрів ошукали 33 тисячі осіб по всьому світу, викравши понад 275 мільйонів доларів. Злочинці залучали жертв через […]

The post В Україні виявлено зв’язок з міжнародною схемою криптовалютного шахрайства first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Росія зможе наступного року досягти успіхів в Україні, якщо ситуація для ЗСУ продовжить залишатися такою ж «похмурою», – The Washington Post

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«До наступного року похмура реальність конфлікту може призвести до сценарію, в якому Росія значною мірою доб’ється свого. Сили Києва відчайдушно намагаються утримати лінію на сході країни, але втрачають позиції в деяких районах. Бачення абсолютної перемоги згасають. Підтримка Заходу також слабшає», – пояснює він.

За словами Тарура, «перспектива того, що Україна погодиться на компроміс із Росією – поступка територією в обмін на деякі західні гарантії безпеки – стає дедалі реалістичнішою».

«Це призведе до нещасливого миру, який роками терзатиме європейську політику. Трамп, схоже, виступає за таку угоду. Його радники відкрито говорять про необхідність віддати пріоритет стратегічним активам США проти Китаю», – пише оглядач.

У столиці створено “Службу енергетичної безпеки”: новий крок до зміцнення міської інфраструктури

10 лютого 2026 року Київська міська рада підтримала рішення про заснування нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Ініціатива була реалізована шляхом перейменування раніше створеного, але фактично не запущеного КП «Київводоканал», яке існувало з 2024 року лише формально. За проєкт, внесений міським головою Віталій Кличко, проголосували 68 депутатів.

Створення нового підприємства стало відповіддю на сучасні виклики, пов’язані з енергетичною стабільністю столиці. В умовах підвищених ризиків для критичної інфраструктури місто потребує структури, що координуватиме дії у сфері захисту та безперебійного функціонування енергосистем, комунальних об’єктів і стратегічних ресурсів. Очікується, що «Служба енергетичної безпеки» зосередиться на моніторингу технічного стану об’єктів, аналізі потенційних загроз та оперативному реагуванні на надзвичайні ситуації.

Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

– формувати маневрений фонд генераторів,– доставляти та встановлювати нове обладнання,– обслуговувати й ремонтувати техніку,– вести централізований облік.

За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.

Всесвітня організація охорони здоров’я б’є на сполох: із 2000 по 2016 рік кількість людей, які зазнають шкоди від спеки, зросла на 125 мільйонів. І ця цифра щороку збільшується. Причиною такого зростання експерти називають зміну клімату.

Організм людини підтримує постійну температуру завдяки біохімічним процесам. У стані спокою він виробляє стільки тепла, скільки потрібно для роботи 100-ватної лампочки. Коли температура довкілля близька до температури тіла, енергозатрати мінімальні. У спеку ж тіло активує механізми охолодження: починається потовиділення, зростає частота серцебиття, посилюється кровообіг у шкірі.

Проте надмірне потовиділення порушує водно-сольовий баланс. Це може спричинити головний біль, судоми, нудоту та втому. Ще більше ускладнює ситуацію висока вологість — піт не випаровується, а отже тіло не охолоджується, що викликає відчуття задухи.

У спекотні дні люди частіше скаржаться на зниження концентрації, дратівливість, загальну слабкість. Важко не лише працювати фізично, а й виконувати розумові завдання. Найбільш вразливими є літні люди, особи з надмірною вагою, серцево-судинними захворюваннями чи порушеннями дихання.

Також, за даними Національного інституту безпеки США, жінки гірше переносять спеку через меншу інтенсивність потовиділення. Проте з віком ця різниця нівелюється через проблеми з серцем у чоловіків.

Професор Бостонського університету Ґреґорі Велленіус вказує, що спека може спричиняти загострення хвороб, які зазвичай не пов’язують із температурою — зокрема, ниркових проблем, шкірних інфекцій та навіть передчасних пологів.

Крім того, науковці з США фіксують зв’язок між спекою і погіршенням психічного стану. У спекотні дні зростає ризик загострення тривожних розладів, шизофренії, деменції. Є й докази того, що висока температура знижує результати тестів, підвищує ризик виробничих помилок і порушує когнітивні функції.

Останні новини