Чому українські сили зосереджуються на знищенні російських літаків

2024 рік може стати вирішальним для економіки України, що опиняється в складному фінансовому становищі. Народний депутат Ярослав Железняк, цитуючи матеріали міжнародних видань, зокрема The Economist, зазначив, що відсутність чітких рішень Євросоюзу щодо подальшої підтримки може призвести до того, що Україна опиниться на межі банкрутства вже до лютого наступного року. Така ситуація може мати катастрофічні наслідки для державного бюджету, що вже сьогодні вимагає значних фінансових вливань з боку міжнародних партнерів.

Один із найбільших ризиків, на які звертає увагу Железняк, полягає не лише в кількості обіцяних коштів, а й у тому, чи вдасться європейським країнам узгодити спільну стратегію допомоги Україні. Відсутність чіткого механізму фінансової підтримки створює серйозні невизначеності для українського уряду, який залежить від зовнішніх інвестицій та кредитів для покриття дефіциту бюджету.

У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.

Марі Денищук, донька відомого столичного пластичного хірурга Павла Денищука, подала документи на посаду заступниці голови військово-лікарської комісії (ВЛК) в Обухові. Інформацію про її кандидатуру оприлюднило видання Absolution, а публічність цього призначення привернула особливу увагу через відомості з електронної декларації Марі, що містять дані про значне рухоме та нерухоме майно, а також високі доходи за минулий рік.

Згідно з декларацією, у власності кандидатки є квартира в Києві площею 61,6 квадратного метра, придбана 22 червня 2022 року за 4,45 мільйона гривень. Крім того, її автопарк налічує Mazda CX-5 2020 року, куплену за 778 тисяч гривень, а також інші транспортні засоби, що свідчить про стабільний фінансовий стан. Такі деталі викликали жваве обговорення серед громадськості та експертів щодо прозорості майнового стану кандидатів на державні посади.

Сам факт подачі документів на керівну посаду у військово-лікарській комісії викликав суспільний інтерес передусім через поєднання високих доходів кандидата й тісних сімейних зв’язків із приватною медичною практикою. Експерти і користувачі соцмереж звертають увагу на можливі ризики конфлікту інтересів у разі призначення, зокрема коли члени ВЛК ухвалюють рішення, що можуть стосуватися медичних установ або приватних практик.

Правила добору до ВЛК і вимоги щодо декларування майна для кандидатів на публічні посади передбачають прозорість і механізми запобігання конфліктам інтересів, тому в суспільстві очікують, що відповідні органи нададуть роз’яснення щодо процедури відбору та перевірок. У відкритих джерелах наразі відсутні офіційні коментарі від самої кандидатки або від Обухівської ВЛК стосовно мотивів подачі документів і подальших кроків.

Публікація декларації створює підґрунтя для уваги з боку громадськості та контролюючих органів: призначення на відповідальні посади у сфері військової медицини вимагає не тільки професійної компетентності, але й бездоганної прозорості щодо бізнес-інтересів, щоб не допустити сумнівних ситуацій при вирішенні питань медичного забезпечення та призовної роботи. Якщо читачі зацікавлені, ми можемо звернутися по офіційний коментар до кандидатки або до відповідного відомства та оновити матеріал після отримання відповіді.

2 жовтня Вища рада правосуддя ухвалила важливе рішення, звільнивши голову суду Південноукраїнська Олександра Савіна. Це рішення стало результатом розгляду подання Третьої дисциплінарної палати ВРП, яка визнала наявність серйозного дисциплінарного проступку та систематичного нехтування обов'язками суддею. Протягом тривалого часу Савін перебував під увагою правоохоронних органів, а також в центрі суспільного резонансу через низку інцидентів, пов'язаних з його поведінкою за межами суду.

Однією з основних причин, яка призвела до звільнення, стали численні випадки порушення ним правил дорожнього руху. Зокрема, суддя неодноразово затримувався за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що супроводжувалося накладенням адміністративних штрафів та позбавленням права керування транспортними засобами. Відомо, що одним із таких випадків став інцидент, що стався 14 березня 2025 року. Після цього ситуація з суддею Савіним загострилася, і дисциплінарні органи не змогли залишити його подальшу діяльність без належної реакції.

Третя дисциплінарна палата та ВРП оцінювали не лише окремі інциденти, а й систематичне нехтування суддівськими обов’язками, що стало підставою для остаточного звільнення. Суддя неодноразово оскаржував дисциплінарні рішення у встановленому порядку, однак його скарги були відхилені.

Рішення ВРП набирає сили в порядку, передбаченому законодавством; подальші коментарі у відомстві або від самого Олександра Савіна очікуються за потреби.

У другому турі групового етапу чемпіонату Європи з футболу збірна України продемонструвала вражаючу гру, завоювавши важливу перемогу над збірною Словаччини. Матч, який відбувся на одному з футбольних полів Європи, став справжнім випробуванням вольових якостей українських футболістів.

Поєдинок пройшов у напруженій боротьбі, з високим рівнем емоцій і нервового напруження. Українська збірна продемонструвала високий рівень технічної майстерності і стратегічного мислення, що дозволило їй здобути важливі три очки в турнірній таблиці. Гравці збірної показали справжню командну гру і відданість на полі, що неодмінно заслуговує на визнання як уболівальників, так і фахівців.

Зауважимо, що такий результат є джерелом підвищеного оптимізму серед українських вболівальників перед наступними поєдинками. Перемога на такому престижному турнірі не лише підвищує авторитет команди, а й дає міцніший стимул досягати нових висот у міжнародному спортивному вимірі.

Українська збірна продовжить свій похід на чемпіонаті Європи з натхненням і впевненістю, спираючись на досвід і командну солідарність. Вона зберігає потужний потенціал для досягнення успіхів і може стати справжнім відкриттям турніру, вражаючи світову футбольну спільноту своїми досягненнями.

Рахунок на 18 хвилині відкрили словаки. Іван Шранц ударом головою на дальній стійці пробив у ворота українців.

До кінця першого тайму українці створили кілька небезпечних моментів, проте жоден з них не завершився голом. У другому таймі на 54 хвилині Україні вдалося провести вдалу атаку. Олександр Зінченко з лівого флангу передав Миколі Шапаренку, який впевнено відправив м’яч у сітку воріт суперника.

На 80 хвилині нападник Роман Яремчук, який вийшов на заміну, вивів збірну України уперед, забивши у ворота словаків вирішальний м’яч у матчі.

Співпраця з російською Федерацією в сфері політики та реклами стала об'єктом уваги слідства, що веде Служба безпеки України. Зокрема, 36-річна донька колишнього мера Полтави опинилася під підозрою у зв'язках із російськими структурами. Розслідування встановило, що вона, перебуваючи у Києві, вдало керувала діяльністю рекламного агентства у Санкт-Петербурзі. Ця фірма взяла активну участь у PR-кампаніях партії "Єдина Росія" під час виборів у Росії у 2022 та 2023 роках. За даними слідства, жінку підозрюють у використанні рекламних стендів свого агентства для прокремлівської агітації перед виборами, що ставило під загрозу національну безпеку України.

Під час цієї співпраці з російською партією, підозрювана незаконно заробила понад 35 мільйонів російських рублів, з яких частина була перерахована на її рахунки у вигляді дивідендів.

Під час обшуків у помешканні та офісах затриманої виявили комп’ютерну техніку, мобільні телефони та фінансові документи щодо співпраці з російською Федерацією. Усе її майно, включаючи 3 квартири у Києві, автомобіль та частки в українських компаніях, було арештовано. Його оцінили в суму понад 270 мільйонів гривень.

Зараз підозрювана знаходиться під вартою без можливості внести заставу. Їй загрожує до 12 років ув’язнення. Досудове розслідування веде Служба безпеки України під керівництвом Офісу Генерального прокурора.

Особисті дані затриманої жінки правоохоронці не розголошують, проте, за інформацією деяких ЗМІ, йдеться про Наталію Веретеннікову, відому також як Наталія Мамай, яка, за передбаченнями, є донькою колишнього мера Полтави Олександра Мамая.

Батько Наталії, Олександр Мамай, відомий своєю проросійською позицією та судовими проблемами, пов’язаними із розтратою майна та завданням шкоди через зловживання службовим становищем. Суд засудив його до п’яти років ув’язнення, але через угоду зі слідством відбувати покарання не довелося.