Чорна кава знижує ризик передчасної смерті — дослідження Університету Тафтса

Громадська рада доброчесності висловила сумніви щодо відповідності судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Тетяни Шевиріної вимогам доброчесності та етики, зокрема у зв’язку з її поїздками до Російської Федерації та тимчасово окупованого Криму після початку російської агресії проти України. Ці поїздки, як зазначає ГРД, стали основною причиною для перегляду її кандидатури на посаду судді апеляційного суду.

Згідно з інформацією, наданою Громадською радою доброчесності, Шевиріна відвідувала Москву у серпні 2015 року разом із чоловіком та малолітнім сином. Крім того, чоловік судді здійснював кілька поїздок до Росії ще в 2014 році, а пізніше двічі відвідував окупований Крим. Ці факти викликають питання щодо того, чи відповідає поведінка судді етичним стандартам, які повинні дотримуватись представники судової влади, особливо в умовах війни та агресії з боку Росії.

Батько Тетяни Шевиріної, за інформацією ГРД, перебував у Росії в травні 2014 року, а також відвідував Крим у квітні 2017 року. Ще більш інтенсивними були поїздки з боку родичів чоловіка судді. Свекор і свекруха Шевиріної перебували на території РФ у 2014–2015 роках, у тому числі впродовж тривалого періоду, що охоплював кілька місяців. Крім того, у 2018–2021 роках свекор судді здійснив ще вісім поїздок до Росії та двічі відвідував тимчасово окупований Крим.

Під час проходження кваліфікаційного оцінювання у 2018 році Шевиріна підтвердила факт своїх поїздок до Росії, пояснивши їх родинними обставинами. У письмових поясненнях до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона зазначила, що в Москві проживають родичі її чоловіка, а також її власні родичі, там поховані дід і бабуся. Аналогічними родинними причинами суддя пояснила й поїздки батька до Криму.

Водночас Громадська рада доброчесності наголошує, що в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України будь-які поїздки до держави-агресора або на тимчасово окуповані території мають оцінюватися не лише з огляду на особисті обставини, а й з урахуванням ризиків для державної безпеки. Йдеться, зокрема, про загрозу затримання, тиску або вербування, що може мати наслідки не лише для конкретної особи, а й для національних інтересів України.

Саме сукупність таких поїздок — як самої судді, так і членів її родини — ГРД розцінює як обставину, що потребує особливої оцінки під час розгляду питання про призначення Шевиріної до апеляційного суду.

У центрі уваги журналістів опинилася діяльність судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Тетяни Дроботової. Представники бюро Absolution провели розслідування та оприлюднили матеріали, які стосуються можливих невідповідностей у поданих деклараціях посадовиці та членів її родини.

Документи підтверджують, що 26 квітня 2014 року Анатолій Дроботов, колишній політик і в.о. прем’єр-міністра Криму у 1995 році, отримав паспорт РФ (№ 2014 713866) та ідентифікаційний номер платника податків. Його офіційною адресою є будинок у Сімферополі по провулку Охотничий, 3, де також проживають родичі:

падчерка Ірина Іщенко, екссуддя Господарського суду АРК, звільнена за порушення присяги;

її чоловік Ілля Іщенко, колишній суддя Центрального райсуду Сімферополя, нині — «мировий суддя» окупаційного суду.

Крім того, у деклараціях судді ВС відсутня інформація про автомобіль Mercedes у Криму (реєстраційний номер А371МС92), зареєстрований на її чоловіка і застрахований у російській компанії «Гайде».

Попри вік, що дає право на пенсійне забезпечення, доходи чоловіка суддя у деклараціях не вказує. Однак документи підтверджують: Дроботов отримує російську пенсію на картку «МТС Банку». Вказано й номер рахунку, на який регулярно надходять виплати.

Формально у декларації Тетяни Дроботової зазначено лише український автомобіль чоловіка — Mercedes ML (реєстрація АА8004ОА). Решта майна, доходів і зв’язків з Росією замовчуються.

Це викликає серйозні питання щодо доброчесності судді Верховного Суду та її здатності ухвалювати рішення в інтересах держави, яку атакує країна, громадянство якої має її чоловік.

Експерти вбачають у цьому не лише конфлікт інтересів, а й ризики для національної безпеки: російські фінансові потоки можуть впливати на найбільш чутливу ланку — українське правосуддя.