Чи підштовхне Трамп Україну до “замороження” війни

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з даними, 64% банкрутів — це люди віком від 25 до 45 років, а ще 28,7% припадає на осіб старше 45 років. Гендерний розподіл практично рівний: 51% банкрутів – жінки, решта 48% – чоловіки.

Найбільше справ про банкрутство відкрито в Києві (95 справ, або 15% від загальної кількості), далі йдуть Київська область (58 справ, або 9%) та Дніпропетровщина (53 справи, або 8%).

Експерти вважають, що така динаміка обумовлена «відкладеним попитом» через повномасштабну війну. На початку війни борги не були пріоритетом для громадян, а діяв також мораторій на стягнення частини боргів. З його скасуванням боржники активніше почали звертатися до суду для вирішення своїх фінансових проблем через процедуру банкрутства.

Арбітражний керуючий Денис Лихопьок підкреслює, що скасування мораторію на стягнення боргів стало однією з головних причин цього різкого зростання кількості справ про банкрутство.

У своєму виступі перед Федеральними Зборами, Президент Росії Володимир Путін не лише оголосив про успішні випробування гіперзвукової ракети "Циркон" на полі бою, але й знову висунув обвинувачення проти Заходу та Сполучених Штатів, звинувативши їх у спровокуванні конфлікту з Росією та попередивши про його потенційну ядерну загрозу. Незважаючи на те, що перша частина його виступу була присвячена війні проти України, саме національну тему Путін обійшов стороною, зосереджуючись на діалозі з Заходом. Більшість часу він приділив "досягненням" Росії на полі бою, підкреслюючи готовність її збройних сил і наводячи приклади відмінностей в їхній зброї, включаючи стратегічні ядерні сили та гіперзвукові комплекси, такі як "Кинджал" та "Циркон". Попередньої інформації підтверджено, що під час ракетного удару по Києву 7 лютого використовувалася ракета 3М22 "Циркон", що розроблялася як гіперзвукова протикорабельна крилатка, призначена для озброєння частини російського флоту.

Розробка гіперзвукових ракет "Циркон" та їхні можливості враження як морських, так і наземних цілей на відстані понад 1 000 кілометрів були відомі вже кілька років тому. У 2019 році Володимир Путін підтверджував, що швидкість "Циркону" може сягати 9 махів. Однак під час нещодавньої атаки на Київ, ракета, яка була запущена з Криму, за даними каналу Monitor, не досягла гіперзвукової швидкості. Знову розпочавши свій заочний діалог із Заходом, Путін заявив, що Росія не ініціювала війну на Донбасі, проте має намір завершити конфлікт та боротьбу проти нацизму. Він звинуватив США у ворожих діях та заявив про їхню стратегічну агресію. Путін висловив свою занепокоєність щодо можливості ядерного конфлікту та закликав до розуміння цього неприємного факту. Водночас, він висловив готовність до діалогу зі США з питань стратегічної стабільності та безпеки в Євразії. У контексті цього, Путін погрожував "трагічними наслідками" у разі відправлення військових контингентів НАТО в Україну, називаючи їх можливими інтервентами. Такі висловлення стали відповіддю на заяви європейських лідерів, щодо можливості відправлення західних військ до України. Попри це, Білий дім та європейські країни заявили, що не планують військових дій на території України. У наступних двох третинах свого виступу Путін зосередився на внутрішніх російських питаннях, таких як економіка, демографія та соціальні проблеми.

У виступі перед Федеральними Зборами Російської Федерації Президент Володимир Путін підкреслив готовність Росії до діалогу зі Сполученими Штатами з питань стратегічної стабільності, але одночасно висловив серйозні обурення щодо можливості відправлення військових контингентів НАТО на територію України. Він підтвердив готовність Росії захищати свої інтереси та відповідати на будь-які загрози. Також він знову звинуватив Захід у провокаціях та спробах вплинути на внутрішню політику Росії. Путін виступив проти можливості розміщення іноземних військових на території України та нагадав про трагічні наслідки подій, які можуть виникнути внаслідок таких дій. Його заяви свідчать про зростання напруженості в міжнародних відносинах та необхідність подальшого пошуку шляхів врегулювання конфлікту на Сході України.