Чи підвищать пенсії у 2025 році? Нові вимоги до стажу і виплат

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Для виходу на пенсію за віком українці повинні не лише досягти 60 років, але й мати необхідну кількість трудового стажу. Проте, що робити тим, хто працював неофіційно? Ми розбиралися, які виплати отримають такі громадяни у 2025 році.

Згідно з українським законодавством, для призначення пенсійних виплат потрібно мати щонайменше 15 років страхового стажу. В разі його відсутності особа може отримати соціальну пенсію чи державну допомогу.

Так соціальну пенсію призначають тим, хто досяг пенсійного віку, проте не має необхідного стажу. Її розмір дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Нині він становить 2093 гривні, проте у 2025 році може зрости до 2500 — 3000 гривень, це залежить від рівня інфляції й економічної ситуації в Україні.

Українці без стажу та додаткових джерел доходу можуть звернутися до органів соцзахисту для оформлення допомоги малозабезпеченим, розмір якої визначається індивідуально та залежить від сукупного доходу родини. Натомість соціальна пенсія не залежить від зарплати чи внесків у Пенсійний фонд.

Нагадаємо, деякі українські пенсіонери можуть отримати спеціальну доплату в межах Всесвітньої продовольчої програми ООН. Для цього потрібно відповідати встановленим критеріям, зокрема й проживати в зон активних чи можливих бойових дій.

Раніше у Пенсійному фонді розповіли, що певні пенсіонери можуть отримувати виплати в розмірі до 50% та більше від попередньої зарплати. Йдеться про щомісячні довічні виплати, які отримують судді місцевих, апеляційних судів та Верховного Суду.

Директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семена Кривоноса закликають провести службове розслідування за повідомленнями про можливий витік інформації агентства його працівниками. Цей заклик надійшов від голови правління Центру протидії корупції, Віталія Шабуніна, що підкреслює загальний рівень занепокоєння стосовно ефективності та надійності роботи НАБУ. Під таким приступом до справи відображається прагнення громадських діячів забезпечити прозорість та відкритість у роботі антикорупційних структур. Крім того, це свідчить про важливість збереження конфіденційності та дотримання внутрішніх процедур з метою запобігання можливим витокам інформації, які можуть загрожувати ефективності боротьби з корупцією в Україні.

«Триває другий місяць від повідомлення детектива НАБУ про злив матеріалів слідства. Проте Кривонос досі не розпочав службового розслідування щодо оприлюднених журналістами фактів (і не лише щодо них)», — написав Шабунін.

Журналісти-розслідувачі Bihus.Info повідомили, що конфіденційну інформацію щодо роботи НАБУ — внутрішні документи бюро, ухвали, скриншоти листувань тощо — «зливали» фігуранти розслідувань самого НАБУ.

Докази цьому знайшли у вилучених слідством телефонах бізнесмена Юрія Голика, який називав себе «ідеологом “великого будівництва”». За даними Bihus.Info, інформація до Голика надходила через його соратника Георгія Біркадзе, колишнього голову Броварської РДА, якого зараз називають радником Офісу президента. Причетним також називають детектива НАБУ Валерія Полюгу.

Журналісти також стверджують, що знахідки та інформація зі «зливів» вказують на ймовірну причетність до витоків керівництва НАБУ, зокрема першого заступника директора НАБУ Гізо Углави.

Наприкінці травня стало відомо, що Управління внутрішнього контролю НАБУ розслідує можливий витік інформації за статтями 364 та 387 Кримінального кодексу України та навіть провело обшуки вдома у детектива НАБУ, але не в приміщеннях агентства. Провадження розпочали після службової записки викривача-співробітника НАБУ. На час розслідування директор НАБУ усунув Углаву від обов’язків, за його ж заявою про можливий конфлікт інтересів.

Американське видання NBC News повідомило, що питання боротьби з корупцією викликало напруженість у відносинах між Києвом та Вашингтоном, а останні події у НАБУ стали прикладом постійної необхідності реформ.

Шабунін заявив, що після розслідування Bihus.Info у Telegram-каналах почалася «активна кампанія з порятунку Углави». «Йде другий місяць кризи довіри до керівництва НАБУ. Стає все більше схоже, що проблема не так в Углаві, як у Кривоносі», — зазначив Шабунін.

Російські війська вирішили створити буферну зону з метою зупинити наступ українських військ на Бєлгородщині. Це рішення викликало серйозні обурення серед місцевого населення і призвело до загострення напруженості в регіоні. З появою буферної зони існує серйозна загроза подальшого наступу російських військ, що може вплинути на безпеку і стабільність Харківщини.

Про це заявив командир Другого батальйону Третьої штурмової бригади, Дмитро Кухарчук. За його словами, росіяни мають намір створити 20-кілометрову зону, щоб перешкодити наступу українських військових на Білгородщину та сусідні області. Він підкреслив, що це не означає, що вони не продовжать свій наступ далі.

Додатково, Кухарчук зауважив, що якщо російські сили не зіткнуться з опорою, вони можуть досягти Дніпра та навіть продовжити далі.

Щодо Харкова, він відзначив, що загроза існує, але не найближчим часом.

“Найближчі місяці — це той період, коли я не бачу загрози для Харкова, але у наступні півроку така можливість існує”, — підсумував Кухарчук.

У червневому звіті про макроекономічну стабільність Національного банку України було відзначено, що після зняття обмежень на обмін валюти та подальшого розміщення коштів на депозити спостерігається помітне зменшення попиту на послугу обміну гривні на іноземну валюту. Це свідчить про позитивні тенденції у фінансовому ринку та збільшення довіри до національної валюти серед населення та підприємств.

Національний банк відзначив, що такі заходи сприяли зменшенню валютних ризиків та стабілізації фінансової системи країни. Однак, існує необхідність у подальших заходах для підтримки цих позитивних тенденцій та збереження стабільності валютного ринку.

Впровадження макроекономічних заходів, спрямованих на підтримку стабільності національної валюти, залишається актуальним завданням для Національного банку України в умовах сучасних економічних викликів.

На фоні цього спостерігається зменшення обсягів строкових депозитів населення в іноземній валюті, що підтверджується даними НБУ.

За період з початку поточного року частка валютних коштів у клієнтських вкладах становить приблизно 32%, що є низьким історичним показником. Банки продовжують утримуватися від активного залучення валютних вкладів через обмежені можливості їхнього ефективного інвестування.

У зв’язку з високими ставками за активами в іноземній валюті, банки забезпечують додатковий дохід, розміщуючи кошти в низькоризикових інструментах, таких як депозити в іноземних банках та облігаціях інвестиційного класу. Однак прогнозується, що очікуване зниження ключових ставок у розвинених країнах знизить ці можливості в майбутньому.

Тому, за даними Національного банку України, банки і надалі не матимуть стимулів активно пропагувати здійснення валютних вкладень серед клієнтів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це він заявив під час зустрічі з єврокомісарами, які приїхали до Києва.

Президент сказав, що Україна «ніколи не піде» на запрошення до Альянсу в урізаному вигляді – «тільки повністю всіх територій».

«Але як ми говорили, ми розуміємо, що 5 поправка не може діяти під час війни на всій території України, тому що країни проти ризиків втягнення їх у війну. Україна ніколи нікого не залучала в цю війну. Я маю на увазі армію членів НАТО», – сказав Зеленський.

Він також сказав, що втратить підтримку половини партнерів, якщо поставить питання про війська НАТО в Україні.

Раніше президент в інтерв’ю Sky News заявив, що Київ готовий відмовитися від повернення територій військовим шляхом, якщо Україну приймуть до НАТО.

Що ця заява означає, ми аналізували тут.

При цьому ідея вступити в НАТО без задіяння 5-ї статті не зовсім зрозуміла. Оскільки в цій статті, за якою напад на одного члена дорівнює нападу на всіх учасників НАТО, і укладений основний зміст Північно-Атлантичного військового блоку.

Не виключено, що президент мав на увазі так званий «німецький» варіант – коли гарантії 5-ї статті поширюються тільки на підконтрольну частину України і не поширюються на непідконтрольну. Тобто, якщо Україна вирішить військовим шляхом відбити захоплені території, то країни НАТО їй на допомогу не прийдуть. Тільки якщо буде напад на підконтрольну територію.

Однак, Зеленський саме так не сформулював. А тому його заява виглядає дуже дивною.

Утім, будь-який варіант вступу України до НАТО поки що виглядає суто гіпотетичним через протидію Росії та небажання країн Альянсу вступати з нею в пряме військове зіткнення.