Чиновниця Мінрегіону приховала статки на 4,5 млн грн

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подали до суду обвинувальний акт стосовно колишнього виконуючого обов'язки генерального директора Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська". Його звинувачення включає завдання шкоди державі на суму 358 мільйонів гривень, а також порушення природоохоронного законодавства, що призвело до понад 210 мільйонів гривень збитків для екологічної системи.

Слідство встановило, що колишній в.о. генерального директора, використовуючи своє службове становище, організував низку схем, що призвели до величезних фінансових втрат для підприємства. Ці махінації включали незаконне виведення коштів, укладання фіктивних договорів та ухилення від сплати податків.

Як з’ясувало слідство, у грудні 2015 – січні 2017 років держпідприємство реалізувало приватній компанії-посереднику 756 тис. тонн вугілля за ціною, втричі нижчою за ринкову. Ця компанія надалі перепродала вугілля за ринковою ціною ПАТ “Центренерго” (78,289% акцій належать державі).

Унаслідок оборудки держпідприємство недоотримало потенційний прибуток у розмірі понад 336 млн грн.

“Завдяки своєчасним діям детективів і прокурорів корупційну схему вдалося викрити та зупинити: у 2019 році суд задовольнив позов про визнання недійсним договору між ДП та компанією-посередником”, – зазначили в НАБУ.

Також повідомляється, що в листопаді 2015 року за відсутності дозвільних документів компанія незаконно видобула понад 112,5 тис. тонн вугілля. Це завдало шкоди довкіллю на суму понад 210 млн грн. Після незаконного видобутку вугілля поставили через згаданого посередника на теплові електростанції ПАТ “Центренерго”, завдавши збитків у розмірі понад 22 млн грн.

Правоохоронці не вказують прізвища обвинуваченого, але, за даними видання “Слово і Діло”, йдеться про Олександра Дубовика. 25 травня 2023 року НАБУ і САП повідомили йому про підозру.

10 серпня 2023 року йому повідомили про зміну підозри. Кваліфікація: ч. 2 ст. 240 (у редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

У серпні 2023 року розслідування завершили. Офіс Генерального прокурора влітку 2023 року звернувся до суду з позовом про скасування ліцензії приватному підприємству на видобування корисних копалин.

Петиція до Президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери вразила швидкістю набору голосів – 25 тисяч лише за 3 дні. Ініціатори пропонують важливий механізм реінтеграції: надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися із Збройних Сил України після розпочатої повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому лише завдяки підтримці відомих телеграм-каналів. Ця петиція знаходиться на розгляді Президента вже 4,5 місяці, нагадуючи про важливість обговорення даної теми в суспільстві. Порівняно з минулим періодом, коли мобілізація чиновників не викликала такого загального інтересу, зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про активну громадянську позицію населення.

У висновку слід зазначити, що петиція про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери зібрала значну кількість голосів українського суспільства за дуже короткий період – лише за три дні. Ідея пріоритетного прийому на роботу демобілізованих військових має широку підтримку серед громадян. Порівняно з попередніми ініціативами, які часто потребували тривалого часу для збору необхідної кількості голосів, ця петиція є вкрай актуальною та отримує швидку реакцію громадськості. Варто відзначити збільшення уваги до питань мобілізації в державному секторі та важливість розгляду цих петицій на рівні влади, що свідчить про зростання громадянської активності в Україні.