Чиновницю КМДА Марину Радову затримали з хабарем у $25 тисяч

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

У коментарі виданню Politico вона заявила, що Україна «вивчає різні моделі виборів».

Один з обговорюваних варіантів – електронне голосування для громадян, які перебувають за кордоном або на окупованих територіях. Також розглядається можливість голосування поштою та особисте голосування за кордоном.

Вивчається і голосування за довіреністю – виборець зможе призначити довірену особу, яка проголосує за нього.

Влада активно обговорює впровадження, щонайменше для закордонних українців (а можливо, і всередині країни), електронного голосування через “Дію”.

Однак, проти цієї ідеї категорично виступає опозиція, заявляючи, що, в такому разі, неважливо вже буде хто за кого голосує, а важливим буде лише те, який результат намалює влада в «Дії». Тож поки що проєкт «е-голосування», з огляду на крайню скандальність і токсичність цієї теми, Банкова сильно не афішує, але, за даними джерел, повністю від неї не відмовилася. І заява Олени Шуляк підтверджує цю інформацію.

Якщо влада ухвалить рішення впроваджувати «вибори через Дію», то оголосять це незадовго до початку передвиборчої кампанії, щоб не дати час опозиції організувати кампанію в Європі проти впровадження онлайн-голосування.

Серцево-судинні захворювання залишаються однією з найбільших загроз для здоров'я людини в усьому світі, будучи головною причиною передчасної смерті. Вони не лише значно погіршують якість життя, але й створюють величезний економічний тягар для держав та систем охорони здоров'я. Численні дослідження показують, що ці захворювання часто пов'язані з неконтрольованими факторами ризику, такими як високий рівень холестерину, гіпертонія, неправильне харчування, малорухливий спосіб життя та стрес.

Серед найбільш поширених серцево-судинних захворювань можна виділити інфаркт міокарда, інсульт, хронічну серцеву недостатність і артеріальну гіпертензію. Ці стани можуть розвиватися без значних симптомів на ранніх етапах, що ускладнює своєчасну діагностику і лікування. Ось чому профілактика, регулярні медичні обстеження та раннє виявлення захворювань відіграють важливу роль у зменшенні ризику виникнення серйозних ускладнень.

Однією з найнебезпечніших ознак є дискомфорт у грудях. Це не завжди різкий біль — інколи йдеться про тиск, стиснення або відчуття важкості, які можуть з’являтися раптово. Такі симптоми потребують негайної медичної оцінки.

Ще один важливий сигнал — задишка, навіть за незначного фізичного навантаження або у стані спокою. Вона може свідчити про те, що серце не справляється з перекачуванням крові, а рідина починає накопичуватися в легенях.

Порушення серцевого ритму також не варто ігнорувати. Періодичне прискорене або нерівномірне серцебиття не завжди означає серйозну патологію, однак може бути проявом прихованих проблем, які без лікування прогресують.

Менш очевидним, але небезпечним симптомом є набряки нижніх кінцівок. Коли серце працює слабше, рідина затримується в тканинах, і ноги починають набрякати, особливо наприкінці дня. Це часто помилково сприймають як косметичну проблему, хоча насправді йдеться про системне порушення кровообігу.

Фахівці наголошують: ризик серцевих захворювань можна суттєво зменшити завдяки простим, але регулярним діям. Йдеться насамперед про збалансоване харчування, щоденну рухову активність, відмову від куріння та обмеження алкоголю. Не менш важливу роль відіграє повноцінний сон — дорослій людині необхідно щонайменше 7–9 годин відпочинку щоночі.

Навіть невеликі зміни в щоденних звичках здатні знизити навантаження на серце та запобігти розвитку небезпечних ускладнень. Головне — не ігнорувати сигнали організму і не відкладати обстеження.