Чиновницю Одеської митниці затримали під час отримання неправомірної вигоди

Ідея впровадження психічного огляду для чиновників та народних депутатів набуває все більшої актуальності, особливо після виявлення вражаючого прикладу Наталії Одарій-Захар’євої. Її історія вразила громадськість своєю несподіваністю: жінка, яка страждала від тяжкої недуги — дистрофії мозку чи Енцефалопатії, вдалося просунутися в кар'єрі та зайняти високу посаду радниці міністра та директора Українського медичного Центру реабілітації матері та дитини МОЗ України. Ще у 2016 році їй було діагностовано це надзвичайно серйозне захворювання, що призвело до отримання ІІ групи інвалідності з психіатричного захворювання та відповідних пенсійних виплат.

Хоча звучить як нещире використання системи для отримання переваг, у Наталії Одарій-Захар’євої були інші заслуги перед суспільством. Вона розпочала свій професійний шлях у сфері медицини, закінчивши Одеський медичний університет у 2004 році, і пройшла через багато років роботи в Одеському психоневрологічному диспансері, отримуючи досвід і навички, які виявилися корисними у її майбутній кар'єрі. Пізніше вона отримала освіту в області економіки та державного управління, що дозволило їй просунутися на високі посади в системі охорони здоров'я Одеської області.

Протягом трьох років на посаді головного медика області, Наталія Одарій-Захар’єва довела свою ефективність, отримуючи визнання від керівництва різних періодів. Її інвалідність не перешкоджала їй виконувати свої обов'язки, і це може послужити прикладом того, що люди з обмеженими можливостями можуть просуватися вперед у кар'єрі і бути корисними для суспільства.

Проте, цей випадок також викликає ряд запитань стосовно системи надання посад та контролю за кадрами. Як вдається особі з медичним діагнозом, який трактується як психічне захворювання, зайняти такі відповідальні посади без належного контролю та перевірок? Чи можливе використання інвалідності як засобу отримання переваг у кар'єрному зростанні? Ці питання піднімають важливі аспекти управління персоналом та захисту інтересів держави.

Наталя вдалося реалізувати низку сумнівних кроків, які масивно вразили суспільство та піднесли серйозні питання стосовно її діяльності. Одним із найбільш шокуючих рішень стало скорочення ліжкового фонду в психіатричній системі Одещини з 2900 до 1500 ліжок, що призвело до безпритульності понад 400 осіб, які зовсім не мали родичів, житла чи пенсій, та були просто викинуті на вулицю. Додатково, у роки війни, у 2022 році, Одарій-Захар’єва передала в приватні руки на оренду на 49 років 3 корпуси хіміотерапії обласного онкоцентру, які раніше були місцем лікування онкологічних хворих.

Діяльність Наталії Одарій-Захар’євої також зазнала суворої критики через "оптимізацію" схем харчування в лікарнях, що призвела до знищення харчоблоків та створення монопольної фірми власної ініціативи. Вона витратила бюджетні гроші на придбання собі автомобілів Toyota Camry XV70 і Ford Transit для власних комісійних поїздок, а також вигадала схему, за якою фірма, що знаходиться на відстані 150 кілометрів від станцій швидкої допомоги, вигравала тендери на пальне, що призводило до необґрунтованих витрат часу та коштів на заправку швидкої медичної допомоги.

Одарій-Захар’єва також впровадила жорстоку систему поборів із головними лікарями у регіоні, звільняючи тих, хто відмовлявся співпрацювати з нею або відмовлявся брати участь у корупційних схемах. Навіть при такому вражаючому списку "досягнень", проти Наталії Одарій-Захар’євої було порушено лише одне кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем на користь третіх осіб при передачі майна онкоцентру в приватні руки, але ця справа так і залишилася без розгляду. Це стало можливим із-за того, що чоловік Одарій-Захар’євої, Олександр Борисович Захар’єв, є співробітником прокуратури Одеської області.

Важливо зазначити, що на даний момент Наталія Одарій-Захар’єва займає посаду радниці міністра МОЗ з допуском до державної таємниці. Вона була включена до радників Віктора Ляшка через його розуміння того, що Одарій-Захар’єва — єдиний чиновник, який може відкрито використовувати державні кошти, не відчуваючи відповідальності за свої дії. Ця ситуація ставить під сумнів ефективність контролю над діями таких осіб та відповідність законодавству.

Ситуація, яка склалася, насправді вражає. Невідомо, що саме влаштовує міністра Ляшка в прийнятті таких рішень. Виникає серйозне питання стосовно його компетентності та відповідальності. Як він міг допустити до роботи на такій високій посаді особу з таким серйозним діагнозом? Чому не було проведено належну перевірку документів цієї особи? Чи розуміє міністр рівень ризиків, пов'язаних з роботою особи, яка має проблеми зі здоров'ям?

Також виникає питання про те, як саме Наталія Одарій-Захар’єва пройшла спеціальну перевірку. Чому не була виявлена інформація про її психічне здоров'я? Як вона отримала доступ до державної таємниці без відповідних перевірок?

Зазначені питання стають особливо актуальними через можливі наслідки недбалого ставлення до перевірки кандидатів на важливі посади. Навіть приховування такої серйозної інформації може призвести до серйозних наслідків та навіть потенційно становити загрозу для громадської безпеки. Це питання вимагає негайного врегулювання та встановлення відповідальності за такі дії.

• Ситуація з призначенням хворої на голову особи на високу посаду в системі охорони здоров'я викликає серйозні сумніви щодо компетентності та відповідальності керівництва.

• Потреба у належній перевірці кандидатів на державні посади, особливо у сфері медицини, стає очевидною після подібних випадків.

• Недбале ставлення до перевірки документів та приховування інформації про стан здоров'я може мати серйозні наслідки для суспільства.

• Необхідно негайно вжити заходів для врегулювання цієї ситуації та забезпечити відповідальність за порушення в процесі призначення на посади в державних установах.

Начальник одного з управлінь Офісу генерального прокурора Іван Невідомий, якого у відкритих джерелах та професійному середовищі пов’язують із посередницькими схемами в системі Харківської обласної прокуратури, опинився в центрі уваги через свій спосіб життя та майнові зміни у воєнний період. Йдеться про факти, які викликають суспільний інтерес на тлі війни, загостреного запиту на справедливість і підвищеної чутливості до питань доброчесності правоохоронних органів.

За наявною інформацією, під час повномасштабної війни посадовець здійснив низку фінансових та майнових операцій, які не залишилися непоміченими. У професійних колах його ім’я згадують у контексті неформальних механізмів впливу на процеси в регіональних прокуратурах, зокрема у Харківській області. Такі схеми, за твердженнями джерел, могли передбачати роль посередника між окремими прокурорами та зацікавленими особами.

Раніше подружжя працювало в Харківській обласній прокуратурі, а згодом переїхало до столиці.

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Зокрема, у власності декларанта — навіс із погребом на земельній ділянці площею 1627,8 м² у Харківській області. Також родина користується квартирою площею 102,3 м² у Харкові. Дружині належить будинок на 264,4 м² та дві земельні ділянки у Харкові. Крім того, з 2023 року сім’я має право користування квартирою площею 109 м² у Києві, яка оформлена на іншу особу.

Окрему увагу привертає автопарк родини. Дружина володіє Mercedes-Benz GLA 250 2016 року випуску, придбаним за 725 тис. грн. Сам Невідомий із 2024 року користується кросовером Volvo XC90 2023 року, який належить іншій громадянці.

Серед заощаджень посадовець задекларував 7,5 тис. доларів і 1 тис. євро готівкою, його дружина — 15 тис. доларів та 115 тис. грн.

Таким чином, сукупні доходи родини, нерухомість у двох містах та користування автомобілем преміумкласу на тлі воєнного часу можуть викликати додаткові запитання щодо відповідності рівня життя офіційним доходам.

Нещодавній інцидент у відомому кінному клубі Equides Club викликав широкий громадський резонанс. Група підлітків, що відвідує елітний заклад, напоїла та жорстоко побила свою ровесницю з іншого клубу. Подія відбулася на території клубу, а свідки зафіксували на відео насильницькі дії, приниження та крики потерпілої. Відеозаписи швидко поширилися у соцмережах, викликавши обурення та численні коментарі користувачів.

Журналісти нашого видання вирішили розібратися у ситуації детальніше, поспілкуватися з власниками клубу та дізнатися, які заходи безпеки дотримуються на території елітного закладу. Інцидент став приводом для ширшого обговорення проблем насильства серед підлітків та культури елітних соціальних кіл. Багато експертів звертають увагу на необхідність посилення контролю та виховної роботи, щоб подібні ситуації не повторювалися.

ФОТО: Група підлітків із клубу Equides Club напоїла та побила ровесницю з іншого клубу — Balaton Horse Club

Інцидент викликав серйозну суспільну реакцію – тисячі коментарів у мережі закликають до розслідування та покарання винних. Як повідомляють ЗМІ, адміністрації Equides Club намагається уникнути подальшого розголосу та розслідування з боку правоохоронних органів.

За інформацією наших джерел, столичний заміський комплекс EQUIDES CLUB має репутацію “тихого місця для відпочинку дипломатів та представників влади”.

Equides Club раніше належав власнику мережі супермаркетів АТБ Геннадію Буткевичу, але після втрати Буткевичем десятки магазинів та складів, клуб довелося продати. За чутками, його купив співвласник групи компаній MTI, відомий гольфіст Володимир Цой.

Володимир Цой є власником диверсифікованого бізнесу, що об’єднує три основні напрями діяльності в Україні та Казахстані: інформаційно-комунікаційні технології (компанії MTI, Tехногард, MTI-СЕРВІС), роздрібну торгівлю (INTERTOP, Protoria, Амадео); та 3-PL оператор (Denka Logistics).

Нагадаємо, Володимир Цой також є фігурантом гучного скандалу через спробу рейдерського захоплення Федерації Тхеквондо ВТФ України. У листопаді 2019 року на сайті Федерації було опубліковано відповідне звернення, про спроби людей Володимира Цоя влаштувати переворот і змінити керівництво ФТУ починаючи з 2015 року.

За інформацією ЗМІ, після того як рейдери потерпіли невдачу, “Володимир Цой створив свою громадську організацію “Спiлка тхеквондо України”, і має намір роздобути для неї Національний статус, тобто підписати договір з державою та отримати всі привілеї”.

Володимир Цой тісно пов’язаний з іншим відомим бізнесменом та політиком Сергієм Башлаковим.

Сергій Башлаков віце-президентом компанії “МТІ” з 1991 року, у 2015-му році був обраний депутатом Київської міської ради від партії “Самопоміч” по 24-му округу Дарницького району. У 2018 році Сергія Башлакова було виключено з партії Самопоміч через скандал із виділенням землі родині однопартійця.

У 2016 році ім’я Башлакова фігурувало в скандалі навколо незаконного будівництва по вул. Оболонській, 29. Депутат нібито виступав проти самовільного захоплення забудовником київської землі, а підприємці, що там влаштувалися, звинувачували Башлакова у свавіллі. Зокрема підприємці стверджували, що Башлаков, використовуючи погрози і провокації, “видавлював” їх з законно займаних приміщень на Подолі з метою розширення своєї мережі взуттєвих магазинів “Інтертоп”.

Під час судового засідання, що стосувалося обрання запобіжного заходу для забудовниці Владислави Молчанової та її бізнес-партнерки, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури навів низку фактів, які свідчать про потенційний ризик впливу підозрюваних на медійний простір і, відповідно, на перебіг кримінального провадження. Прокурор заявив, що у матеріалах слідства є приватні листування, в яких Молчанова нібито обговорювала публікації на одному з відомих новинних ресурсів — сайті «Апостроф.Медіа». За його словами, Молчанова також дала згоду на вихід цих публікацій, що вказує на спроби формувати медійну картину подій на свій розсуд.

Одним із ключових моментів, на які звернув увагу прокурор, став інший діалог, у якому фігурував документ, що, ймовірно, стосувався змін у розслідуванні. За попередніми даними, цей документ міг бути використаний для маніпуляцій, зокрема для впливу на хід слідства чи на публічну думку. Прокурор наголосив, що такі дії підозрюваних можуть значно ускладнити об'єктивне розслідування та призвести до спроби втручання у правосуддя через контроль над інформацією.

САП вважає, що така можливість створює додаткові загрози для об’єктивності розслідування, оскільки медійний вплив може використовуватися для формування суспільного ставлення до справи або тиску на учасників процесу.

Додатковим інформаційним аспектом стали дані аналітичної системи YouControl. Згідно з ними, ТОВ “Апостроф Медіа” має зв’язок із фінансово-промисловою групою “Група родини Владислави Молчанової”. Зокрема, з початку травня 2024 року одним із кінцевих бенефіціарів видання став син бізнесвумен — Іван Молчанов, який отримав 23% статутного капіталу компанії.

Прокурор наголосив, що наведені обставини не є звинуваченням щодо редакційної політики медіа, але вони важливі для оцінки ризиків під час обрання запобіжного заходу. Суд має вирішити, чи можуть ці фактори вплинути на хід розслідування та на можливість стороннього впливу з боку фігурантів справи.