Чиновник Мінрегіону Олександр Звездін отримує квартири і авто у подарунок від родичів

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, яким подовжено термін дії особливих програм захисту для українських громадян, що виїхали до країни через війну. Відповідно до документа, чинність цих програм триватиме до 4 березня 2026 року. Після цієї дати тимчасовий захист, що діяв від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, буде скасовано.

Новий закон передбачає низку змін у правилах перебування українців на території Польщі. Зокрема, для отримання соціальної допомоги на дітей відтепер необхідно, щоб хоча б один із батьків мав офіційне працевлаштування в країні та сплачував податки. Додатковою умовою стало регулярне відвідування дитиною навчального закладу — школи чи дитячого садка.

Голова адміністрації польського президента Збігнєв Богуцький заявив, що нові обмеження також торкнуться доступу до безкоштовних медичних послуг та інших пільг для тих, хто не працює. За його словами, ці зміни покликані запобігти так званому «соціальному туризму» з України за рахунок польського бюджету. Після завершення дії особливого захисту в 2026 році українські громадяни будуть розглядатися на загальних умовах для іноземців, без додаткових преференцій. За словами Богуцького, новий закон — останній у межах чинної формули допомоги. Окрім вже підписаного закону, найближчим часом президент Польщі має представити у Сеймі два нові законопроєкти. Перший стосується зміни умов набуття польського громадянства: пропонується збільшити термін необхідного проживання у статусі біженця з двох до десяти років.

Другий законопроєкт стосується заборони публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також запровадження відповідальності за «спроби поширення неправдивої інформації про Волинську трагедію».

Аналітики вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть вплинути як на внутрішнє становище українських біженців у Польщі, так і на міждержавні відносини між Києвом і Варшавою.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зменшення Кількості Шлюбів

За даними Міністерства юстиції України, протягом перших шести місяців 2024 року було укладено 72 766 нових шлюбів. Це на 15% менше, ніж у тому ж періоді минулого року, і на третину менше, ніж до початку великої війни в 2022 році. Цікаво, що після значного весільного буму в перший рік повномасштабного вторгнення кількість одружень поступово зменшувалася, а цьогоріч вона стала найменшою з початку війни.

Більше Шлюбних Договорів

Попри зниження кількості шлюбів, українці стали більш усвідомленими у питаннях правового регулювання своїх відносин. У 2024 році було укладено 3 768 шлюбних договорів, що на 25% більше, ніж за відповідний період торік. Цей тренд вказує на зростаючу популярність правового захисту особистих та фінансових інтересів у шлюбі.

Столиця України залишається лідером за кількістю нових шлюбів, з 9 392 новими сім’ями, що зареєстровані у Києві. Дніпропетровщина посідає друге місце з 7 076 одруженнями, а Одещина замкнула трійку лідерів з 4 896 нових родин.

Зростання Розлучень

На фоні зниження кількості нових шлюбів відзначається значне збільшення розлучень. У перші шість місяців 2024 року було зареєстровано 15 578 розірвань шлюбу, що в півтора рази більше, ніж у тому ж періоді минулого року, і на 18% більше, ніж за перше півріччя 2021 року.

Київ лідирує за кількістю розлучень з 2 118 розірвань, за ним йдуть Дніпропетровська область з 1 404 розлученнями та Харківщина з 1 148 розірвань. Закарпатська область, як і раніше, має найменшу кількість розлучень – 224, а Чернівецька область показує найменший рівень нових шлюбів – 1 376 за цей рік.