П’ятниця, 17 Липня, 2026

На Буковині викрили масштабні розтрати бюджету після кадрових змін у прокуратурі

Важливі новини

Скандал довкола візиту міністра енергетики: що відомо про перебування у заарештованому маєтку

Інформаційний простір сколихнула заява народного депутата Ярослава Железняка про те, що міністр енергетики Герман Галущенко нібито провів ніч у заарештованому маєтку, який раніше належав колишньому міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку. За словами депутата, цей епізод стався напередодні обшуку, що його проводило Національне антикорупційне бюро України, що лише посилило резонанс ситуації.

Маєток, у якому, за твердженнями Железняка, перебував міністр, перебуває у віданні Агенції з розшуку та менеджменту активів. Цей статус передбачає чітку заборону на приватне користування, проживання чи тимчасове перебування сторонніх осіб без законних підстав. Будівля є одним із арештованих активів, що були вилучені у колишніх високопосадовців після втечі та відкриття кримінальних проваджень, тому контроль за її використанням має бути максимально суворим.

Як стверджує нардеп, у жовтні Галущенко терміново залишив будинок у Царському селі, однак безпосередньо перед обшуком знову там з’явився й провів ніч. Саме цей об’єкт і став однією з адрес, до яких прийшли детективи НАБУ.

Йдеться про маєток ексміністра МВС часів Януковича Віталія Захарченка. Він арештований ще з 2021 року та переданий в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Користування цим майном заборонено, а будь-який доступ до нього має відбуватися виключно під контролем правоохоронців.

За даними джерел Железняка, ключі від будинку знаходилися у силовиків, а клопотання про арешт свого часу подавало Державне бюро розслідувань.

Перший конкурс АРМА для передачі маєтку в управління відбувся лише у вересні–жовтні 2025 року, однак претендентів не знайшлося. Формально об’єкт мав залишатися незаселеним.

Як міністр енергетики Герман Галущенко та його заступник Ярослав Гринчук опинилися у заарештованому будинку — наразі невідомо. Розглядаються кілька можливих версій: доступ через правоохоронні органи, використання статусу посадовців або втручання так званого «бек-офісу».

Железняк додає, що ця історія має додатковий контекст: тривалий час діяльність АРМА, за даними низки журналістських розслідувань, перебувала під впливом бізнесмена та медіаменеджера Тимура Міндіча — одного зі співвласників «Кварталу 95» і фігуранта гучних корупційних записів.

Наразі офіційні коментарі від міністра енергетики, його заступника, АРМА чи правоохоронців відсутні.

Владислав Гераскевич та заборона на участь у міжнародних змаганнях

Український скелетоніст Владислав Гераскевич опинився в центрі спортивного скандалу після того, як йому заборонили використовувати обладнання під час міжнародних змагань. Цей крок викликав широкий резонанс у спортивних колах, адже Гераскевич є одним із провідних атлетів України в цій дисципліні. Заборона стосується спеціального ковзанярського обладнання, яке спортсмен застосовував для підвищення ефективності своїх заїздів.

За словами представників Федерації бобслею та скелетону України, рішення міжнародних органів прийнято на підставі порушення технічних правил, що регламентують використання спортивного спорядження. Водночас тренери та колеги Гераскевича наголошують, що спортсмен завжди дотримувався норм, і вони вважають це обмеження несправедливим.

Міжнародний олімпійський комітет заборонив використання цього шолома, аргументуючи рішення правилами щодо нейтральності спортивної символіки.

«МОК забороняє використання мого шолома на офіційних тренуваннях та змаганнях. Рішення, яке просто розбиває серце. Відчуття, що МОК зраджує тих спортсменів, які були частиною олімпійського руху, не даючи можливості вшанувати їх на спортивній арені», — написав Гераскевич.

Він наголосив, що раніше МОК допускав подібні вшанування пам’яті спортсменів в інших країнах, однак цього разу для України, на його думку, застосували окремі обмеження. Скелетоніст повідомив, що готує офіційний запит до комітету та планує відстоювати право виступати саме в цьому шоломі.

На ситуацію відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що на шоломі зображені портрети українських спортсменів, яких убила Росія, зокрема фігуриста Дмитра Шарпара, який загинув у боях під Бахмутом, та 19-річного біатлоніста Євгена Малишева, якого вбили окупанти поблизу Харкова.

«Дякую прапороносцю нашої збірної Владиславу Гераскевичу за те, що нагадує світові ціну нашої боротьби. Ця правда не може бути незручною чи називатися “політичною акцією”. Це нагадування всьому світу про те, що таке сучасна Росія», — заявив глава держави.

Президент підкреслив, що місія олімпійського руху полягає у захисті миру та життя, і саме про це, на його думку, говорить ініціатива українського спортсмена.

Історія з забороною шолома вже викликала резонанс у спортивній спільноті та соцмережах. Багато українців розцінили рішення МОК як несправедливе та таке, що обмежує право на вшанування пам’яті загиблих.

Парламент хоче примусово доставляти посадовців на засідання

Посадовців змусять приходити на засідання парламентських комісій: що передбачає новий законопроєкт. Верховна Рада готується розглянути законопроєкт №11387, яким пропонується суттєво посилити відповідальність посадових осіб за ігнорування парламентських комісій та засідань. Правоохоронний комітет уже рекомендував ухвалити документ у цілому. Законопроєкт передбачає кілька ключових новацій. По-перше, за порушення строків надання відповіді на звернення парламентських комітетів, тимчасових слідчих […]

Російські втрати під час нового наступу на сході України

Російські збройні сили розпочали весняно-літній наступ на сході України,...

ДБР затримало двох співробітників БЕБ за вимагання хабарів

Державне бюро розслідувань разом зі Службою безпеки України затримало...

Після призначення Руслана Кравченка Генеральним прокурором в Україні почалися відчутні кадрові зміни, які суттєво вплинули на роботу регіональних прокуратур. Чернівецька область стала одним із показових прикладів: у липні 2025 року на посаду обласного прокурора тут призначили Віктора Логачова, відомого раніше як очільника Дарницької окружної прокуратури Києва.

Відтоді правоохоронна активність на Буковині різко зросла. За два місяці відкрито понад десяток кримінальних проваджень проти місцевих посадовців. Загальна сума встановлених збитків – близько 23 мільйонів гривень.

Найбільші збитки завдав заступник начальника Львівської філії Центру державного земельного кадастру, якого підозрюють у незаконному виділенні ділянок на основі підробленої документації. За даними слідства, держава втратила понад 10 мільйонів гривень.

Ще одна гучна справа стосується виконувача обов’язків директора «Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції» НААН України. Посадовець реалізовував продукцію за заниженими цінами, чим завдав збитків на 5,2 мільйона гривень.

Не менш показовим є кейс директора комунального підприємства Сокирянської міськради, який допустив незаконний видобуток вапняку. Збитки оцінені у 5 мільйонів гривень.

Комунальні підприємства також потрапили в поле зору прокуратури: через службову недбалість у сфері очищення стічних вод місто зазнало втрат у понад 2,5 мільйона гривень. А директор КП «Міськсвітло» спільно з керівником приватної компанії закупили освітлювальне обладнання за завищеними цінами, через що збитки становили 2,2 мільйона гривень.

Фігуранти справ намагаються захищатися, називаючи розслідування політичним переслідуванням. Наприклад, підозрювані у справі з «Міськсвітлом» заявили, що їх відсторонення є лише «піар-акцією».

Подібні настрої лунають і за межами Буковини. Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич після обшуків у міськраді з приводу можливих зловживань на 1,25 мільярда гривень назвав дії правоохоронців «надуманими» та такими, що не мають складу злочину.

Директор Буковинського центру виборчих технологій Ігор Баб’юк провів паралель із гучною справою податківців часів Юрія Луценка. На його думку, нинішні дії прокуратури більше схожі на «окозамилювання», адже головні корупційні ризики зосереджені у сфері оборонки та вищих ешелонах влади.

Таким чином, кадрові зміни в прокуратурі вже принесли відчутні результати, проте їхня подальша ефективність залежатиме від того, чи вдасться довести справи до реальних вироків, а не обмежитися лише гучними заявами.

Останні новини