Вівторок, 2 Червня, 2026

Ексчиновника Чернівецької ОДА судитимуть за розтрату 2,9 мільйона на ремонті доріг

Важливі новини

Теракт у Дружківці: три авіабомби ФАБ-250 завдали удару по житловим будинкам

1 червня російські війська знову влаштували жорстокий удар по...

Медичний центр у Києві купив iPhone 16 Pro Max за понад 62 тисячі гривень

Комунальне некомерційне підприємство Київської міської ради «Київський міський центр нефрології та діалізу» придбало один із найдорожчих смартфонів на українському ринку — Apple iPhone 16 Pro Max 256 GB Natural Titanium — у ТОВ «Епіцентр К». Вартість закупівлі склала 62200,98 грн з ПДВ. Про це повідомляє NGL.media. Договір уклали за спрощеною допороговою процедурою, що дозволяє не […]

Огляд можливостей наповнення держбюджету від влади

У зв'язку зі значним скороченням економічної підтримки від західних партнерів, уряд шукає альтернативні джерела для наповнення державного бюджету. Вже минулого літа стало відомо, що уряд готує законопроєкт про підвищення військового податку до 4,5% у 2024 році та спрямування половини його надходжень виключно на потреби Збройних Сил України протягом дії правового режиму воєнного стану. Українській владі доводиться розглядати радикальні податкові зміни, такі як підвищення ставок ПДВ і військового збору на 6-7% для забезпечення фінансування ЗСУ на рівні близько 400 млрд гривень. Крім того, Кабмін розглядає можливість запровадження нових податків, таких як військовий збір для приватних підприємців, щоб збільшити дохід до бюджету на 44 млрд гривень. Плани також передбачають збільшення акцизних зборів, запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та інші заходи. Нововведення також стосуватимуться сплати військового збору для юридичних осіб, платників податку на прибуток підприємств та фізичних осіб-підприємців, а також покупців банківських металів, легкових автомобілів, нерухомості та інших товарів та послуг.

Звертаючи увагу на непослідовність, недовіру та відновлення агресивної ідеології збору податків, необхідно зазначити, що ці фактори можуть негативно вплинути на відновлення економіки країни під час конфлікту. Українці вже протягом півтора року вкладають значні суми у підтримку Збройних Сил України, платять військові збори та добровільно допомагають в армійських потребах через волонтерство. Однак військовий збір не завжди має чітко визначене цільове призначення, оскільки кошти з нього йдуть безпосередньо до державного бюджету, і громадськість не має повної інформації щодо його використання.

Непослідовність та недовіра у владу можуть негативно вплинути на відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту.Повернення до агресивної ідеології збору податків потребує обґрунтування та прозорості використання зібраних коштів.Необхідно забезпечити чітке цільове призначення військового збору та забезпечити контроль за його використанням з метою максимальної підтримки Збройних Сил та відновлення економічної стабільності країни.

Чому українці стали менше донатити на армію

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Причин для зменшення донатів кілька, зокрема економічні труднощі, що поглиблюються через енергетичні проблеми в країні, коли людям доводиться витрачати кошти на енергообладнання через постійні відключення світла. Окрім того, волонтери вказують на так зване «звикання» до війни — коли частина громадян перестала відчувати таку ж гостру потребу в підтримці армії, як це було на початку повномасштабного вторгнення.

Опитування, проведене в серпні цього року, показало, що понад третина українців зізналися, що скоротили свої пожертвування порівняно з минулим роком. Це ставить під загрозу підтримку українських військових, хоча волонтери продовжують працювати, намагаючись знайти нові джерела фінансування.

Експерти вважають, що падіння донатів є сигналом того, як війна все більше стає частиною буденності, а економічні труднощі накладаються на бажання підтримувати армію. Чи зможуть українські фонди відновити збір коштів на належному рівні — питання часу, але сьогоднішня ситуація вимагає нових підходів та стратегій.

Запобіжний захід у справі про 250 тисяч доларів: як фігурант санкційної афери опинився під контролем ВАКС

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжного заходу одному з учасників схеми, пов’язаної з народною депутаткою Ганною Скороход. Йдеться про чоловіка, якому слідство інкримінує участь у вимаганні 250 тисяч доларів за обіцянки «вирішити питання» щодо зняття санкцій Ради національної безпеки та оборони. Інформація про це з’явилася на офіційному ресурсі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За версією слідства, фігуранти справи переконували потерпілого, що мають необхідні зв’язки серед посадовців, причетних до ухвалення санкційних рішень. Вони нібито запевняли, що можуть вплинути на механізм перегляду обмежувальних заходів і сприяти їхньому скасуванню за обумовлену суму. Така «послуга» оцінювалася у чверть мільйона доларів, що одразу привернуло увагу антикорупційних органів.

Суддя ВАКС задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене САП, та обрав для підозрюваного тримання під вартою. Альтернативою визначено заставу у 4 млн 542 тисячі гривень.

У разі внесення застави підозрюваний має виконувати низку обов’язків: прибувати за кожним викликом детективів, прокурорів або суду; не залишати межі Тернополя без дозволу слідства; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі; здати паспорти для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

Нагадаємо, 5 грудня в помешканні Ганни Скороход проведено обшуки у межах розслідування хабаря у особливо великому розмірі. Сама депутатка заявила, що вважає ці дії політичним тиском на опозицію.

Ганна Скороход обрана до Верховної Ради у 2019 році від 93-го округу на Київщині. Спочатку входила до фракції “Слуга народу”, але того ж року була виключена та приєдналася до депутатської групи “За майбутнє”, де неодноразово критикувала чинну владу.

Колишній начальник управління інфраструктури та капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації постане перед судом за обвинуваченням у розтраті майже 2,9 мільйона гривень державних коштів. Про це повідомила Чернівецька обласна прокуратура.

За даними слідства, після стихійного лиха на Дністровщині уряд виділив кошти на ремонт двох пошкоджених ділянок доріг у районі. Саме ці гроші, як стверджують прокурори, стали об’єктом зловживань.

Колишній керівник управління інфраструктури підписав акти виконаних робіт, попри те, що фактичні обсяги ремонту не відповідали умовам договору. Унаслідок цього підрядник отримав із бюджету майже 2,9 млн грн безпідставних виплат.

Дії посадовця кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – зловживання службовим становищем із розтратою у особливо великих розмірах.

Досудове розслідування проводили детективи територіального управління Бюро економічної безпеки в Чернівецькій області. Наразі обвинувальний акт передано до суду, який має визначити міру відповідальності ексчиновника.

Останні новини