Церковне свято, іменини та прикмети 31 серпня

Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради уклав договір з приватним підприємством «Будівельна фірма «Промтекс» на ремонт будинку за адресою вул. Бучми, 28/64. Вартість проєкту складає 138,3 млн грн, і фінансування здійснюється за рахунок програми Ukraine Facility. Завершення робіт планується до кінця 2026 року, що свідчить про великі масштаби реконструкції, необхідної для відновлення житлового фонду, пошкодженого внаслідок російських обстрілів.

Зазначений будинок дійсно зазнав серйозних пошкоджень через агресію російських військ, і потребує значних відновлювальних робіт. Однак, варто зазначити, що кошторис робіт і вартість матеріалів викликають певні питання. Згідно з документацією, ціни на будівельні матеріали, такі як теплоізоляційні плити, значно завищені. Якщо вартість одного квадратного метра теплоізоляційних плит, зазначених у проєкті, складає 1 224 грн, то в харківських магазинах їхня ціна стартує від 474 грн. Це розбіжність у цінах ставить під сумнів обґрунтованість визначених витрат на матеріали та необхідність детальнішої перевірки.

Фірма «Промтекс» – давній фаворит міськради. Вона вже отримала понад 3,4 млрд грн державних замовлень, здебільшого від цього ж департаменту. Конкуренція в тендері виглядала радше імітацією: дорожчу пропозицію подало ТОВ «Автомагістраль-Захід», а вимоги до підтвердження досвіду виконання аналогічних робіт взагалі не ставилися.

Таким чином, під виглядом відновлення зруйнованого житла на Салтівці з бюджету та донорських коштів викачуються десятки мільйонів. Вартість ремонту однієї багатоповерхівки фактично дорівнює вартості сотні нових квартир. Для громади Харкова це означає не відбудову, а черговий приклад цинічного бізнесу на руїнах міста.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі їхні дії залишалися непоміченими. Переполох зчинився вперше лише минулого тижня, коли уряд Гессена заявив у відповіді на запит від АдН: “Імміграційна влада Гессена не видаватиме українським чоловікам призовного віку жодних німецьких документів, що замінюють закордонні паспорти. Їм було б доцільно вирушити на Україну, щоб отримати там паспорт і пройти обов’язкову військову службу”.

Тепер українські чоловіки мають їхати на батьківщину і продовжувати документи там – при цьому їх, найімовірніше, одразу ж заберуть до армії. Досі цього не відбувалося, бо федеральні землі видавали українцям паспорт іноземця. Тепер такої можливості більше немає – і не тільки в Гессені.

Статс-секретар міністерства юстиції федеральної землі Баден-Вюртемберг Зігфрід Лорек підтвердив, що влада в його землі “вже не видає німецьких проїзних документів військовозобов’язаним українським чоловікам”. Сам політик ХДС вважає розумним, щоб українці пройшли військову службу. “Стосовно них не відбувається жодної несправедливості – навпаки, за українським законодавством вони підлягають переслідуванню за дезертирство”, – пояснив Лорек. За його словами, уряд хоче й надалі надавати Україні підтримку, сприяючи її здатності до самозахисту, а це включає в себе “спонукання громадян стати на захист своєї країни”.

Уряд Баварії також підтримує цей підхід. Міністр внутрішніх справ Йоахім Херрманн заявив: “Я неодноразово закликав федеральний уряд внести розумні уточнення в питання про військовозобов’язаних біженців з України. Йдеться не тільки про те, чи видавати нам документи замість українських паспортів із вичерпаним терміном дії, а й про те, чи не послаблюємо ми чинними правилами обороноздатність України”.

Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви колишнього заступника голови НАК «Нафтогаз України» Олександра Кацуби щодо перегляду обвинувального вироку, ухваленого у 2017 році. Тоді його було визнано винним в організації злочинної групи та заволодінні державним майном у особливо великих розмірах.

Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на тому, що вирок має бути переглянутий на підставі так званих нововиявлених обставин. Як ключовий аргумент адвокати подали результати поліграфічного дослідження, проведеного у 2025 році. За їхньою позицією, ці дані нібито свідчили про недостовірність показань, на яких базувалася угода про визнання вини, укладена ще у 2017 році.

Документи справи підтверджують, що угода про визнання вини була підписана добровільно, у присутності трьох адвокатів, без примусу. Кацуба особисто вимагав затвердження угоди та визнавав свою провину, що зафіксовано протоколами та аудіозаписами.

Суд наголосив, що спроба перегляду вироку під приводом «нововиявлених обставин» фактично є повторною спробою оскаржити встановлені факти, що підриває принцип правової визначеності та стабільність судових рішень.

У 2017 році Кацубу засудили до одного року та п’яти місяців позбавлення волі, зарахованих за законом Савченко, а також зобов’язали сплатити 100 мільйонів гривень до державного бюджету. Справа стосувалася махінацій з паливом на суму понад 450 мільйонів гривень і була пов’язана з гучною справою «вишок Бойка».

Суд також зазначив, що скасування угоди про визнання вини створило б прецедент, який підривав би систему угод у кримінальному процесі, перетворивши їх на формальність, яку можна оскаржувати через роки.