Вівторок, 2 Червня, 2026

Ціни на нафту перевищили 100 доларів на фоні загострення конфлікту між США та Іраном

Важливі новини

Київ оголосив тендер для будівництва дороги в аеропорт “Жуляни”

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з перезатвердженим проєктом Київської міської держадміністрації, планується зведення під’їзної дороги від проспекту Лобановського до аеропорту, який не працює з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Загальна довжина маршруту складе 4,3 км, а для верхнього шару покриття заплановано використання модифікованого асфальтобетону.

Перша черга будівництва передбачає 2,8 км дороги з двома смугами руху в одному напрямку, велосипедну доріжку, тротуари, очисні споруди, надземний пішохідний перехід та світлофори. Вартість проєктних робіт оцінюється в 7,38 млн грн, а будівельних – у 1,56 млрд грн. Завершити роботи планують до середини 2026 року.

Учасникам тендеру на проєктування необхідно надати аналогічний договір, підтвердити наявність потрібного обладнання, програмного забезпечення та кваліфікованих працівників. У тендері на будівництво потрібно надати аналогічний договір на будівництво або реконструкцію міських доріг чи вулиць з відгуком, виданим не раніше ніж за місяць до оголошення тендеру. Крім того, необхідно підтвердити наявність виробничої бази, атестованого асфальтобетонного заводу, будівельних дорожніх машин і працівників. Також претенденти мають мати чистий дохід за 2023 рік не менше 30% від очікуваної суми, що становить не менше 467,08 млн грн.

Зазначається, що другу чергу будівництва, що передбачає 1,5 км дороги з однією смугою руху, вже замовили восени 2023 року у приватних компаній «ВКФ Стандарт-Авто» та «КП Шляхбуд Інвест» на суму 1,22 млн грн та 135,94 млн грн відповідно.

Проєкт дороги до аеропорту почався ще у 2010 році під час підготовки до Євро-2012. Будівництво тоді було довірено компанії «Укратоменергобуд» на суму 174 млн грн, але завершити роботи до 2012 року не вдалося, і проєкт з тих пір кілька разів переглядали та дофінансовували.

Директор ДТЕК розповів, чи готова Україна до зими

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“У нас є план, і ми послідовно його дотримуємося. Міністр демонструє справжнє лідерство і надає підтримку всім учасникам ринку: атомній, тепловій та гідрогенерації, щоб забезпечити достатню кількість власних потужностей”, — зазначив Тімченко.

Він закликав до конструктивного підходу та співпраці, підкреслюючи, що це критично важливо для подолання майбутніх викликів.

“Зараз не час для критики. Всіх нас можна покритикувати, але нам потрібно лідерство. Ми пройшли вже дві зими, і зараз потрібно зосередитися на довгострокових рішеннях”, — додав він.

Тімченко також наголосив на важливості продовження реформ і інтеграції енергосистеми України в європейську.

Варто зазначити, що з початку повномасштабної війни теплоелектростанції ДТЕК зазнали майже 190 обстрілів. За дев’ять місяців 2024 року компанія вклала понад 2,3 млрд грн власних коштів у ремонти та відновлення своїх станцій.

У Марченка найбільше радників серед міністрів – аж 37

Міністр фінансів України Сергій Марченко офіційно став рекордсменом серед урядовців за кількістю радників. Як з’ясувалося, він працює з одразу 37 радниками — п’ятеро з них отримують зарплату з держбюджету, а решта є позаштатними консультантами. Про це повідомив держсекретар Мінфіну Дмитро Самоненко у відповіді на запит «Главкому». П’ятеро штатних радників Марченка – Іван Богдан, Роман Горбуненко, […]

Якість повітря в Києві різко погіршилася: на місто насувається темна хмара

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Останнім часом у Києві та Київській області дедалі частіше фіксують падіння якості повітря. Раніше столицю України навіть було визнано лідером у світовому рейтингу забруднення повітря з індексом 176 AQI. Уранці 29 вересня моніторингові групи знову зафіксували падіння якості повітря в Київській області.

Згідно з даними SaveEcoBot, станом на 8:00 29 вересня якість повітря в столиці та Київській області впала в 5-6 разів. При цьому лідером із забруднення називають Броварський район Київської області, столиця в рейтингу перебуває на другому місці. Згідно з індексом якості атмосферного повітря рівень забруднення був “помаранчевим” у таких населених пунктах:

Як пише Obozrevatel, у кількох інших містах регіону та селах повідомляють про помітну задимленість і запах гару, який відчувають місцеві жителі. Деякі моніторингові групи також повідомили про те, що з області на Київ насуваються “дивні хмари”, нібито в місті очікується високий рівень задимленості. Утім, інші спростовують цю теорію, попереджаючи, що поява хмар пов’язана зі “звичайною дощовою осінньою погодою”, а не погіршенням якості повітря.

Зазначимо, що раніше КМВА прокоментували тимчасове погіршення повітря на Київщині: причиною смогу в столиці та регіоні назвали пожежі в екосистемі Київської області та зміну напрямку вітру. Місцевим жителям також порадили відстежувати якість повітря та радіаційний фон у столиці та регіоні за допомогою застосунку “Київ Цифровий” або SaveEcoBot.

На жаль, немає універсального способу захиститися від смогу та задимлення під час перебування на вулиці, проте експерти все ж таки дали кілька порад:

Понад 40 тіньових обмінників: БЕБ викрило масштабну схему в Закарпатті

Бюро економічної безпеки України викрило масштабну фінансову схему, в якій було відмито понад 56 мільйонів гривень через нелегальні обмінні пункти, що діяли на Закарпатті. Ключову роль у ній відігравали троє колишніх банківських менеджерів, які використали свої професійні навички для організації тіньової мережі під брендами Orange Finance та Kurs uz ua. Про деталі злочинної діяльності повідомило […]

Світовий ринок нафти зазнав різкого зростання цін, які досягли 100 доларів за барель, після оголошення президента США Дональда Трампа про намір встановити морську блокаду Ормузької протоки. Відповідно до інформації від Axios, основним каталізатором для ринкових коливань стали провалені переговори між США та Іраном, що відбулися 11 квітня в Пакистані і завершились без досягнення домовленостей.

Енергетичні ринки миттєво відреагували на ці новини: ціна на нафту марки Brent зросла на понад 7 доларів, досягнувши 102,29 долара за барель, тоді як американська WTI зросла майже на 8 доларів, до 104,56 долара. Це один з найзначніших стрибків цін за короткий термін, що свідчить про чутливість ринку до геополітичних ризиків у регіоні Перської затоки.

Трейдери проігнорували попередні сигналізування про можливу деескалацію, зокрема, дані про домовленості щодо припинення вогню. Інвестори не вірять в те, що ці заходи можуть забезпечити відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку — важливий енергетичний коридор світу.

Ормузька протока є критично важливою для глобального ринку нафти, оскільки через неї проходить велика частина експорту енергоносіїв з країн Перської затоки, таких як Саудівська Аравія, Ірак і Кувейт. Будь-які перебої в цьому регіоні миттєво позначаються на світових цінах, оскільки альтернативні маршрути обмежені.

Варто зазначити, що Іран посилює тиск на міжнародну спільноту, встановлюючи додаткові збори для суден, що проходять через протоку, а також обмежуючи транзит. У відповідь на це Трамп оголосив про намір організувати морську блокаду, яка передбачає перехоплення американськими військовими кораблями суден, які сплатили Ірану мито.

Цей крок може призвести до зростання ризиків військового конфлікту в регіоні. Президент США також заявив, що в разі атак з боку Ірану Вашингтон готовий дати жорстку відповідь. Риторика Вашингтона стала значно більш агресивною після зриву переговорів, що викликало нервозність серед інвесторів.

Аналітики з Eurasia Group попереджають, що поєднання іранських обмежень і потенційної блокади США здатне паралізувати судноплавство в Ормузькій протоці. Вони прогнозують, що обсяги перевезень можуть впасти до менш ніж 10% від довоєнного рівня, що призведе до різкого скорочення пропозиції на світовому ринку та тривалого тиску на ціни.

Геліма Крофт, експертка RBC Capital Markets, вказує на можливий вплив дій США не лише на Іран, а й на Китай, одного з найбільших імпортерів іранської нафти. Якщо постачання будуть порушені, Китай може зіткнутися з дефіцитом сировини, що підштовхне Пекін до активнішої участі в дипломатичному процесі.

Ринок вже відчуває наслідки цих подій: середня ціна бензину в США зросла до приблизно 4,13 долара за галон. Експерти не очікують швидкого зниження цін, що може негативно вплинути на інфляцію та економічну ситуацію, особливо в країнах, які залежать від імпорту нафти.

Реакція Ірану на заяви США також була миттєвою. Спікер парламенту країни Мохаммад Багер Галібаф натякнув, що нинішні ціни на пальне можуть здаватися низькими в майбутньому, якщо конфлікт загостриться.

Дипломатичні переговори між США та Іраном, що відбулися 11 квітня, не принесли жодних результатів. Іран відмовився виконувати вимоги американської сторони щодо ядерної програми, що ще більше загострило ситуацію.

Таким чином, Ормузька протока знову стала надзвичайно вразливим елементом світової економіки. Подальші події залежатимуть від того, чи стануть заяви про блокаду реальністю, а також від реакції Ірану та інших ключових гравців, таких як Китай і країни Перської затоки. Аналітики вважають, що навіть без масштабного конфлікту загроза обмеження судноплавства вже є достатнім фактором для підтримки високих цін на нафту. Ринок вступив у фазу високої волатильності, де будь-яка нова заява або інцидент можуть викликати нові коливання цін.

Останні новини